Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Про прокуратуру 2 страница




 

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; { Пункт перший частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень; { Пункт другий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. { Пункт 6 частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003 } { Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 }

 

Стаття 21. Протест прокурора

 

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

 

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

 

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

 

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

{ Офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 21 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2011 (v011p710-11) від 12.10.2011 }

 

Стаття 22. Припис прокурора

 

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

 

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

 

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

{ Частина третя статті 22 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Стаття 23. Подання прокурора

 

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

 

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

 

Стаття 24. Постанова прокурора

 

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

 

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

 

 

Стаття 25. Вимоги до документів прокурорського реагування

 

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

 

Стаття 26. Вирішення питань, що випливають з міждержавних угод

 

Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування, а також інші передбачені такими угодами питання.

 

Стаття 27. Санкція на затримання і видворення іноземного громадянина або особи без громадянства

 

Прокурор за наявності передбачених законом підстав дає санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.

 

Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральному прокурору України, заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва і Севастополя.

{ Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 }

 

Стаття 28. Гарантії і компенсації громадянам, що

викликаються до прокуратури

 

Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є повістка з відповідною відміткою прокуратури.

 

Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж порядку відшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано судом.

 

Глава 2

 

Нагляд за додержанням законів органами, які

проводять оперативно-розшукову діяльність,

дізнання, досудове слідство

 

{ Назва глави 2 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Стаття 29. Предмет нагляду

{ Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

{ Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

 

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

{ Статтю 29 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 }

 

Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які

проводять оперативно-розшукову діяльність,

дізнання і досудове слідство

{ Назва статті 30 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:

1) додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;

2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;

3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

 

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

 

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

 

 

{ Статтю 31 виключено на підставі Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

 

Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора

 

Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів.

{ Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Стаття 33. Подання цивільного позову про

відшкодування заподіяних злочином збитків

 

З метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

 

Глава 3

 

Підтримання державного обвинувачення та

представництво інтересів громадянина або

держави в суді

 

{ Назва глави 3 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Стаття 34. Завдання прокурора в судовому процесі

 

Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

 

Стаття 35. Повноваження прокурора

 

Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

 

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

{ Стаття 35 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 }

 

Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді

 

Прокурор бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

 

У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення.

 

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.

{ Статтю 36 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1130-IV (1130-15) від 11.07.2003 }

 

Стаття 36-1. Представництво прокуратурою інтересів

громадянина або держави в суді

 

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

 

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

{ Частина друга статті 36-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2267-IV (2267-15) від 17.12.2004 }

 

Формами представництва є:

 

звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

 

участь у розгляді судами справ;

 

внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення. { Абзац четвертий частини третьої статті 36-1 в редакції Закону N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }

 

З метою вирішення питання наявності підстав для внесення апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

{ Частина четверта статті 36-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }

 

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

{ Главу 3 доповнено статтею 36-1 згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора

{ Назва статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }

 

Право внесення апеляційної, касаційної скарги на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.

{ Частина перша статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 } { Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

 

{ Статтю 38 виключено на підставі Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

 

{ Статтю 39 виключено на підставі Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

 

Стаття 40. Зміна апеляційної, касаційної скарги,

відкликання справи із суду

{ Назва статті 40 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }

 

Апеляційна, касаційна скарга на вирок, рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом.

{ Частина перша статті 40 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }

 

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право: відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду; відкликати або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, внесеної ним або нижчестоящим прокурором.

{ Частина друга статті 40 в редакції Закону N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 } { Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 }

 

 

{ Статтю 41 виключено на підставі Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

 

Стаття 42. Участь Генерального прокурора України у засіданнях Пленуму Верховного Суду України та Пленуму вищого спеціалізованого суду

 

Генеральний прокурор України бере участь у засіданнях Пленуму Верховного Суду України та Пленуму вищого спеціалізованого суду. { Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93, в редакції Закону N 762-IV (762-15) від 15.05.2003 }

 

Стаття 43. Подання Генерального прокурора України щодо роз'яснень судам з питань застосування законів

 

Генеральний прокурор України має право вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз'яснень судам з питань застосування законів при розгляді кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення.

 

Глава 4

 

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових

рішень у кримінальних справах, а також при

застосуванні інших заходів примусового характеру,

пов'язаних з обмеженням особистої свободи

громадян

 

{ Назва глави 4 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

 

Стаття 44. Предмет нагляду і повноваження прокурора

 

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.

{ Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2377-IV (2377-15) від 20.01.2005 }

 

Прокурор, який здійснює нагляд, має право:

1) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. { Пункт 3 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2377-IV (2377-15) від 20.01.2005 }

 

Стаття 45. Обов'язковість виконання постанов і вказівок прокурора

 

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню.

 

Р о з д і л IV

 

КАДРИ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

 

Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на

посади прокурорів і слідчих

 

Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

 

Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури" такого змісту:

 

"Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю:

 

неухильно додержуватися Конституції (254к/96-ВР), законів та міжнародних зобов'язань України;

 

сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

 

захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави;

 

постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.

 

Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури".

{ Частина друга статті 46 в редакції Закону N 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010 }

 

Прокурор і слідчий підписують текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку. Процедура прийняття Присяги визначається Генеральним прокурором України.

{ Частина статті 46 в редакції Закону N 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010 }

 

На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.

 

Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.

 

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

 

Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.

{ Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 }

 

Стаття 46-1. Кадри органів військової прокуратури

 

Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.

 

Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) і проходять службу відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

{ Частина друга статті 46-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1014-V (1014-16) від 11.05.2007 } { Закон доповнено статтею 46-1 згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93 }

 

Стаття 46-2. Підстави для звільнення працівників

прокуратури

 

Прокурори і слідчі можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю.

 

Прокурори і слідчі можуть бути звільнені з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також у таких випадках:

 

1) недотримання пов'язаних із проходженням служби в органах прокуратури вимог, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону, та інших вимог і обмежень, які встановлюються законом;

 

2) порушення "Присяги працівника прокуратури" чи відмови від її прийняття;

 

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них;

 

4) за результатами атестації у разі невідповідності працівника займаній посаді;

 

5) припинення громадянства України;

 

6) притягнення до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України (1796-12).

{ Закон доповнено статтею 46-2 згідно із Законом N 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010 }

 

Стаття 47. Класні чини працівників органів прокуратури

 

Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно до займаних посад і стажу роботи.

 

Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України (1795-12), яке затверджується Верховною Радою України.

 

Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоюються Президентом України, інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.

 

Стаття 48. Заохочення та відповідальність прокурорів і слідчих

 

Прокурори і слідчі заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків.

 

Прокурорсько-слідчі працівники за тривалу і бездоганну службу можуть бути нагороджені Генеральним прокурором України нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України.

 

За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

 

Стаття 49. Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури

 

Заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{ Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 } { Щодо дії частини першої статті 49 додатково див. Закон N 489-V (489-16) від 19.12.2006 }




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 219; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.17 сек.