Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті 5 страница

8.22. Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

8.23. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

документ, що засвідчує її особу;

зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

"Акцептований за рахунок акредитива від __________ N ___
(дата)
уповноваженим _____________________________________
(назва заявника акредитива)
___________________________ _________________".
(підпис) (дата)

8.24. У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами".

Виконуючий банк списання коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, який поданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива, оформляє меморіальним ордером.

(абзац третій пункту 8.24 у редакції постанови
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) - видається бенефіціару, третій та четвертий - разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, у якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, а четвертий - видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

8.25. Якщо виконуючий банк необґрунтовано відмовляє у виплаті коштів за акредитивом або за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень, то виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

Якщо виконуючий банк порушив умови покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива, то відповідальність перед заявником акредитива за рішенням суду може бути покладена на виконуючий банк.

8.26. Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

Перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами виконуючий банк надсилає до банку-емітента, третій - використовує для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), четвертий (з потрібними відмітками банку про дату одержання) - видає бенефіціару.

8.27. Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) - видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком документи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, що сплачена бенефіціару з порушенням умов акредитива.

8.28. Якщо своєчасно одержати кошти з рахунку заявника акредитива неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, що призначений для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

8.29. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

8.30. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

8.31. Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з урахуванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

У кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому цією главою.

8.32. Банк забезпечує облік своїх зобов'язань, які виникають під час здійснення операцій за акредитивами.

(главу 8 доповнено пунктом 8.32 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Глава 9. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості

9.1. До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

9.2. Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства.

9.3. Підприємства, що мають господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

9.4. У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки.

9.5. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені законодавством України, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Глава 10. Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів

10.1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

(абзац третій пункту 10.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(пункт 10.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.2. Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

(пункт 10.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.3. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

(пункт 10.3 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на підставі постанови державного виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком державного виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до пункту 10.6 цієї глави.

(пункт 10.3 доповнено абзацом другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.4. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

(пункт 10.4 у редакції постанов Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
від 18.05.2011 р. N 154)

10.5. На документі про арешт коштів, який надійшов до банку після закінчення операційного дня, ставиться штамп "Вечірня", і забезпечення виконання цього документа банк здійснює в межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня.

(пункт 10.5 у редакції постанов Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
від 18.05.2011 р. N 154)

10.6. Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії:

якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;

якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

(абзац п'ятий пункту 10.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

(пункт 10.6 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Банк у разі зміни з його ініціативи (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, найменування та коду банку платника письмово повідомляє про такі зміни орган, який надіслав документ про арешт коштів.

(пункт 10.6 доповнено абзацом шостим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.7. Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.

(пункт 10.7 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.8. Якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 10.6 цієї глави.

(пункт 10.8 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.9. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

(абзац перший пункту 10.9 із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154,
від 30.03.2012 р. N 122)

Якщо до банку надійде платіжна вимога / інкасове доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

(абзац другий пункту 10.9 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(пункт 10.9 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.10. У разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

(абзац перший пункту 10.10 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

(абзац другий пункту 10.10 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

(абзац третій пункту 10.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

Банк після списання за платіжною вимогою / інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цейдокумент з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

(абзац четвертий пункту 10.10 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(пункт 10.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

У разі закриття рахунку за ініціативою клієнта, у випадках реорганізації чи ліквідації юридичних осіб або з ініціативи банку арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком.

(пункт 10.10 доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
абзац п'ятий пункту 10.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.11. Зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

(пункт 10.11 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Глава 11. Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування

11.1. Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо.

(абзац другий пункту 11.1 у редакції постанови
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

11.2. Програмне забезпечення системдистанційного обслуговуваннямає відповідати вимогам законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку, які пред'являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків.

(пункт 11.2 із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
від 15.05.2009 р. N 296)

11.3. Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

(пункт 11.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

11.4. Системи типу "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

11.5. Під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер;

назву, код платника та номер його рахунку;

(абзац четвертий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

код банку платника;

(абзац п'ятий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

назву, код одержувача та номер його рахунку;

(абзац шостий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

код банку одержувача;

(абзац сьомий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

суму цифрами;

призначення платежу;

електронний/і цифровий/і підпис/и;

(абзац десятий пункту 11.5 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

11.6. Абзац перший пункту 11.6 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
у зв'язку з цим абзац другий уважати абзацом першим)

Не дозволяється формування клієнтами електронних розрахункових документів на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр розрахункових чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних розрахункових документів на підставі платіжних вимог на примусове списання, стягнення коштів, отримувачем - у разі договірного списання коштів якщо отримувач коштів - клієнт іншого банку. Ці платіжні вимоги стягувач/отримувач надсилає до банку на паперових носіях згідно з главою 2 цієї Інструкції.

(пункт 11.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

11.7. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" банк щоденно архівує електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, та зберігає їх протягом установленого строку.

(пункт 11.7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

11.8. Абзац перший пункту 11.8 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Абзац другий пункту 11.8 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
у зв'язку з цим абзац третій уважати абзацом першим)

11.8. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки виконання клієнтом вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування клієнта за допомогою системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

11.9. Для здійснення операцій за рахунком клієнта (оплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи "телефонний банкінг" (дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв'язку) клієнт у договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

(пункт 11.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

11.10. Ідентифікація клієнта для доступу до системи "телефонний банкінг" здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом.

Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору.

11.11. Передавання дистанційного розпорядження за допомогою системи "телефонний банкінг" та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі.

(абзац перший пункту 11.11 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом, та прийняте банком до виконання, якщо клієнт:

для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації;

увів код операції та всі параметри, які запитуються системою;

підтвердив це розпорядження.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

(абзац шостий пункту 11.11 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Якщо клієнт не підтвердив розпорядження на здійснення операції, то банк операцію не виконує, про що інформує клієнта.

11.12. Якщо в банку виникає потреба з'ясувати особу клієнта, суть діяльності, фінансовий стан, а клієнт не надасть документів і відомостей, що підтверджують ці дані, або умисно подасть неправдиві відомості про себе, то банк залишаєбез виконання електронний розрахунковий документ/дистанційне розпорядження, що передано по телефону. Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину невиконання електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження (з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт).

11.13. Якщо операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то банк може відмовити клієнту у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження, переданого по телефону. Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину відмови у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження (з обов'язковим посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та на цей пункт).

(пункт 11.13 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

11.14. Банк має забезпечити зберігання інформації про електронні розрахункові документи/дистанційні розпорядження, що не виконані внаслідок причин, що зазначені в пунктах 11.12 і 11.13 цієї глави, та включити цю інформацію до архіву системи для зберігання протягом установленого строку.

11.15. Також банк повертає електронний розрахунковий документ без виконання згідно з главою 2 цієї Інструкції, про причину повернення якого повідомляє клієнта засобами системи (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої електронний розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено).

Глава 12. Списання банком коштів з рахунків платників податків / суб'єктів господарювання

12.1. Органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.

Дата добавления: 2015-07-02