Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Примаков




Фото 14. Фото 15.

Євге́н Макси́мович Хав'є́р Сола́на

Є. Примако́в (нар. 29 жовтня 1929, Київ) – радянський і росій­ський державний діяч.

Х. Солана (ісп. Francisco Javier Solana Madariaga; нар. 14 липня 1942, Мадрид) – іспанський політичний діяч, 9-й генеральний секре­тар НАТО (1995-1999), генеральний секретар Ради Євросоюзу з 1999 року.

Згода Росії на розширення НАТО отримана в обмін на створення Спільної Постійної Ради Росія-НАТО (головний акт підписаний 27 травня 1997 р. в Парижі). Завдяки цьому Росія може вигідно та пози­тивно асоціюватись з усіма рішеннями по безпеці в Європі, відбулось й створення Ради Євроатлантичної співпраці – дорадчого органу співпраці в області роззброєння і безпеки (він прийшов на зміну Раді Євроатлантичної співпраці). В липні 1997 р. на Мадрідський самміт НАТО запрошені Польща, Угорщина і Чехія, а Румунія і Словенія названі в якості майбутніх можливих кандидатів на вступ. Оновлення Альянсу, за яке проголосувала Атлантична рада в Берліні (3-4 червня 1996 р.), передбачає покращення пристосованості НАТО до нових місій, необхідність в яких виникла після закінчення «холодної війни», і волю європейців грати самостійну роль всередині союзу внаслідок «Європейської оборонної самоідентифікації». Угода торкається мож­ливості проведення європейцями операцій з залученням коштів НАТО без участі американців в міжнародних збройних силах. Але Вашинг­тон нав’язав свої уявлення про європеїзацію регіонального команду­вання. На атлантичному самміті в липні 1997 р. Франція висловила обурення, зокрема, що умови її повернення в інтегровану військову організацію не були виконані. У зв’язку з розширенням в грудні 1997 р. схвалена реструктуризація регіональних командувань, і з березня 1999 р. в Атлантичний союз входить вже не 16, а 19 членів за рахунок приєднання Польщі, Угорщини і Чехії. При визначенні нової страте­гічної концепції на п’ятдесятиріччя Альянсу (квітень 1999 р.) думки членів розділились, так як вони не змогли прийти до згоди з приводу природи розширення (за межі зони) місій НАТО: з приводу необхід­ності видачі ясного мандату ООН для початку військової операції. Війна в Косово демонструє пануюче становище НАТО, який є клю­чем до безпеки в Європі.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 305; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.