Південна Азія Центральна Азія

Мал. 9 Мал. 10

Мал. 8

Перська затока (перс. خليج فارس – Xalij-e Fârs, араб. الخليج الفارسي – al-Khalīj al-Fārisī) – затока між Іраном (Персією) та Аравійським півостровом. Сполучена Ормузькою протокою з Оман­ською затокою, Аравійським морем та Індійським океаном.

Центральна Азія (великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону – Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту – Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії).

Зовнішньополітичні інтереси США в Східній Азії витікають з глобальних потреб цієї країни, основу яких складають послідовна реалізація ідеї про першість Америки в світі, підкорення або усунення від влади нелояльних США режимів в інших країнах, ослаблення чи нейтралізація антиамериканських настроїв в світі. Головне завдання американської влади на китайському напрямку в ХХІ ст. зводиться до реалізації ідеї «стримування через інтеграцію», коли, з одного боку, увага буде приділятись максимальному залученню Китаю в міжна­родні відносини, торгівельно-економічну і фінансову співпрацю, з тим щоб поступово навчити його грати по американським правилам, а з іншого – до проведення відносно КНР політики превентивного силового стримування, так як саме від Китаю як регіональної над­держави може йти реальна і потенційна загроза регіональним і гло­бальним інтересам США. США прагнуть розвивати співпрацю з Китаєм в питанні «заморожування» ядерних і ракетних програм КНДР, всіляко прагнуть приєднання Пекіну до основних міжнародних до­мовленостей, що стосуються контролю над ядерною зброєю, припи­нення експорту із КНР крилатих ракет і ядерних технологій, особливо в країни «вісі зла». США хотіли б отримати від влади КНР зобов’я­зання про незастосування військової сили проти Тайваню і уникнути серйозної військової конфронтації між ними. В вересні 2005 р. Пен­тагон опублікував новий документ під назвою «Доктрина об’єднаних ядерних операцій». В ньому вперше даються практичні рекомендації командувачам військ щодо застосування ядерної зброї, коли є загроза використання противниками зброї масового знищення проти США або американських військових баз на території країн-союзників Аме­рики. В доктрині підкреслюється, що ядерні атаки виправдані, якщо вони є єдиним безпечним для США засобом попередити загрозу застосування противником інших видів зброї масового знищення, а також коли вони використовуються для превентивного знищення ворожих споруд, де зберігається зброя масового знищення. Одним з методів, які використовують США для нейтралізації КНР як впли­вової політичної, економічної і військової сили в Східній Азії, є розігрування ролі «захисника» східноазіатських країн від китайського експансіонізму. Американці залякують ці країни «китайською війсь­ковою загрозою», нав’язують громадськості думку, що Пекін виношує агресивні плани, закликають укласти угоди безпеки із США, з тим щоб нейтралізувати військову загрозу з боку Китаю. У зв’язку з цим особливу увагу США проявляють відносно перспектив створення нового регіонального альянсу в Східній Азії – так званої Східно­азіатської спільноти, в якій їм може не знайтись місця. В грудні 2005 р. в столиці Малайзії Куала-Лумпурі відбувся самміт, на якому Японія провела успішно лінію США. Головне завдання – розширити число країн-учасниць спільноти.

Окрім КНР об’єктом підвищеної уваги Вашингтона в Східній Азії є Корейський півострів. В лютому 1996 р. КНДР звернулась до Вашингтону з ініціативою укласти двосторонню «тимчасову угоду», яка на першому етапі відкрила б шлях до повномасштабної мирної угоди між КНДР і США, а на другому – і з Південною Кореєю.

Дата добавления: 2015-07-02