Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

За допомогою пасивних операцій банки




А) формують ресурси

Б) розміщають ресурси

Г) формують власні кошти

Д) розміщають субординований капітал

4. Основною метою отримання міжбанківського кредиту є:

A) розширення кредитної діяльності Б) регулювання банківської ліквідності

B) стабілізація фінансового стану

Г) проведення операцій на відкритому ринку

5. Проценти за кредитами і депозитами нараховуються:

A) щоденно Б) щомісячно

B) щоквартально Г) не рідше 1 разу на місяць


ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ АКТИВІВ БАНКУ

4.1. Значення, задачі та етапи аналізу активів банку.

4.2. Аналіз ліквідності активів.

4.3. Аналіз ризиковості активів.

4.4. Прикладний аспект аналізу активів банку.

4.1. Значення, задачі та етапи аналізу активів банку

Активні операції банків — це фінансові операції' з роз­міщення коштів із метою отримання доходів. До них належать надання кредитів та позичок, купівля цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями тощо.

Актив — це той чи інший об'єкт, який контролюється банком та відповідає принаймні одній із названих нижче вимог:

• дає дохід;

• може бути обміняний на інший об'єкт, який дає дохід.

Усі активні операції банку є ризиковими, проте вони забезпе­чують йому значну частину доходів.

Мета дослідження активних операцій полягає у тому, щоб визначити шляхом аналізу по вертикалі динамічні зміни у струк­турі активів. На основі оцінки по горизонталі аналізують зміни у динаміці, зіставляючи дані за різні періоди.

Завдання аналізу активів банківського сектору та окремого банку:

• визначення кількарічної тенденції щодо збільшення чи зме­ншення активів, зокрема дохідних, недохідних, робочих, високо-ліквідних, іммобілізованих (вкладених в основні фонди тощо);

• аналіз якості активів, зокрема кредитного портфеля;

• виведення узагальнюючої оцінки стосовно оптимізації скла­ду і структури активів.

На першому етапі аналізу активів складають динаміку змін обсягів і структури (питомої ваги) найважливіших груп активів за кілька років.

Таке зіставлення дає змогу побачити політику вкладення ре­сурсів банку в прибуткові активи чи, можливо, в їх капіталізацію


(основні фонди тощо), що не сприятиме у перспективі зростанню дохідності.

Після аналізу за групами проводять деталізований аналіз за видами або підгрупами активів у динаміці за низку років і за пи­томою вагою кожного виду в загальній сумі активів.

Якісний їх склад характеризується співвідношенням продук­тивних і непродуктивних активів та витрат на власні потреби. До продуктивних активів належать усі операції з клієнтурою і конт­рагентами банку за кредитно-інвестиційною системою. До не­продуктивних— вимоги за ризиковими операціями, резерви і кошти дебіторів. До затрат на власні потреби відносять капіталі­зовані активи, нематеріальні активи, збитки, відвернуті за раху­нок прибутку.

4.2. Аналіз ліквідності активів

Оцінка якості активів — важливий показник для ви­значення ступеня надійності банку та ефективності його діяль­ності.

Аналізуючи активні операції, групують статті за окремими ознаками.

Аналіз структури активів на ліквідність Усі активи банку можна поділити на шість груп: /. Високоліквідні активи — це кошти в касі, у НБУ та в інших банках, а також активи, які можна швидко конверту вати у готів­кові та безготівкові кошти. Вони не дають банку доходу, але не­обхідні для розрахунків за зобов'язаннями. До них належать:

• готівкові кошти та банківські метали;

• кошти до запитання в НБУ;

• кошти до запитання в інших банках;

• строкові депозити в НБУ.

2. Ліквідні активи — це активи, які приносять банку дохід, а
саме:

• усі надані кредити;

• депозити в інших банках;

• цінні папери;

• вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

 

3. Низьколіквідні активи — пролонгована та дебіторська забо­ргованість.

4. Неліквідні активи — прострочена та сумнівна заборгова­ність за кредитами.


5. Недохідні активи становлять:

• основні засоби та нематеріальні активи;

• капіталовкладення;

• товарно-матеріальні цінності.

6. Квазіактиви:

• нараховані доходи банку;

• прострочені нараховані доходи та інші активи.

Робочі активи — це кошти на коррахунках, у касі, вкладені у майно, цінні папери, розміщені в інших банках, надані у кредит тощо, які дають банку дохід.

Коефіцієнт співвідношення дохідних та загальних активів (кс) дає змогу з'ясувати, чи продуктивно використовує банк свої ак­тиви



(4.1)


Втім, «непродуктивне» використання певної частини активів є явищем цілком нормальним. Приміром, приміщення та облад­нання як активи не дають відчутного прибутку, але вони — необ­хідна складова операційної діяльності банку.

4.3. Аналіз ризиковості активів

Активні операції банку є ризиковими. За ступенем ри­зику вкладень та ймовірністю втрати частини вартості їх поділя­ють на п'ять груп:

1 група (процент ризику — 0) — це:

• готівкові кошти; кошти у НБУ;

• боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ;

• боргові цінні папери у портфелі банку на продаж та інвестиції;

• боргові цінні папери центральних органів державного управління у портфелі банку на продаж та інвестиції;

 

2 група (процент ризику — 10) — короткострокові й довго­строкові кредити, надані центральним органам державного управління;

3 група (процент ризику — 20) — це:

 

• короткострокові й довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління, та нараховані доходи за ними;

• боргові цінні папери місцевих органів державного управлін­ня у портфелі банку на продаж та інвестиції;


4 група (процент ризику — 50) — це:

• кошти до запитання в інших банках;

• строкові депозити в інших банках (крім простроченої забор­гованості та прострочених нарахованих доходів);

• нараховані доходи за борговими цінними паперами у порт­фелі банку на продаж та інвестиції;

• зобов'язання з кредитування, надані банкам та клієнтам;

• куплені, але не отримані валюта і банківські метали; активи до отримання;

5 група (процент ризику — 100) — всі інші активні рахунки.

Оцінити якість активів з точки зору ризику можна за допомо­гою коефіцієнта, який визначає рівень активів із підвищеним ри­зиком та характеризує ступінь ризиковості кредитної політики банку

До активів підвищеного ризику належать цінні папери (за ви­нятком державних боргових зобов'язань), факторинг, лізинг, ін­вестиційні вкладення, перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською.

4.4. Прикладний аспект аналізу активів банку

Серед основних показників, які характеризують фінан­совий стан банківських установ, — зростання (або зниження) об­сягів активів за звітний період. Стосовно банківської системи в ці­лому, то за 2006 р. абсолютне зростання обсягів її активів стано­вило 126,3 млрд грн, або 59 %. Тому цілком закономірно, що зме­ншення цього показника спостерігалося лише у 7 банках (табл. 4.1).

Зростання обсягу активів окремого банку протягом звітного періоду само по собі ще не є критерієм його високої надійності й привабливості для інвесторів і вкладників. До речі, як і зниження (зрозуміло, що мова йде лише про незначні відносні коливання показника). Набагато важливіше значення має здатність банку ефективно використовувати наявні активи. Тож розглянемо стру­ктуру активів, передусім частку кредитного портфеля.

Табл. 4.2 містить перелік банків, що мають гранично великі та гранично малі значення цього показника. В середньому по бан­ківській системі він за станом на 01.01.2007 р. становив 72 %.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 653; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.