Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація товарів виробничого призначення




 

Клас Група
Продукція, що безпосередньо витрачається під час використання 1. Сировина і природне паливо 2. Матеріали і продукти 3. Витратні вироби
Продукція, що витрачає під час використання свій ресурс 4. Вироби, які не підлягають ремонту 5. Вироби, які підлягають ремонту

Залежно від вартості, характеру і терміну використання, а також від їхньої ролі в технологічному процесі, товари виробничого призначення здебільшого підрозділяються на капітальне та допоміжне обладнання, сировину, напівфабрикати і деталі, матеріали. Капітальним обладнанням заведено вважати будівлі і споруди, стаціонарні установки (генератори, важкі агрегати і верстати). До складу допоміжного обладнання відносять рухоме та вантажно-транспортне обладнання, організаційно-технічне оснащення. Капітальне і допоміжне обладнання не стає частиною кінцевої продукції і не зазнає змін у формі. Зміст вимог до цього різновиду товарів з боку виробників і


 





споживачів специфічний, що пояснюється тривалістю використання і великою вартістю таких компонентів виробництва. Крім цього, постає необхідність надання споживачам цих товарів додаткових послуг із ремонту капітального майна, забезпечення широкої градації цін, здійснення технічної підтримки в процесі експлуатації. Можливе також створення товарів за специфікаціями замовників.

Сировина, напівфабрикати і деталі належать до товарів, які цілком використовуються в процесі виробництва або стають частиною готової продукції. Ці товари проти капітального обладнання набагато дешевші, а швидкість їх споживання набагато вища.

Сировина — це продукти природи (природна сировина), які вже видобуто і призначено для дальшого використання. Сировина підрозділяється на мінеральну та натуральну. До мінеральної відносять паливно-енергетичну (нафту, природний газ, вугілля, уран), гірничо-хімічну (руди, сірка тощо) сировину. До неї також відносять сировину для виробництва будівельних матеріалів. Натуральною сировиною вважають природні декоративні матеріали, сільскогосподарскі продукти, лікарські рослини, сировинні продукти скотарства, бджільництва, а також сировину лісової та рибної промисловості тощо. Згідно з традиційною класифікацією результатом дальшої переробки сировини є так звані матеріали. Напівфабрикати — це кінцеві результати конкретної виробничої діяльності, що підлягають наступному використанню. Деталями вважають частини машин, приладів, апаратів (вали, осі, трибки, пружини тощо), що їх виготовлено з одного матеріалу без застосування складальних операцій. Слід зазначити, що традиційні для вітчизняної економічної літератури класифікаційні ознаки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, деталей не зовсім відповідають усталеній термінології ринкової економіки і підлягають дальшому уточненню для уніфікування з міжнародними

визначеннями.

Відносна рухомість обсягів і номенклатури цього різновиду товарів зумовлює необхідність забезпечення своєчасності, стабільності та повноти їх поставок. Принципове значення мають і вимоги споживачів до цін, якості і ґатунку складових, що використовують для виготовлення готової продукції. Частина сировини, матеріалів і деталей є необхідною для створення виробничих і технологічних запасів. Доступність, спрощеність і оперативність замовлень таких товарів є одним із головних чинників маркетингової товарної політики.



Послуги виробничого призначення стосуються об'єктів, що не присутні в готовому виробі. Це, наприклад, послуги з експлуатації і ремонту технологічного обладнання, прибирання будівель і приміщень, їх охорони. Особливе значення мають ділові послуги з організації управління, реклами, обліку. У практиці маркетингу широко використовуються консалтингові послуги, тобто надання науково-консультативної допомоги підприємствам та організаціям у вигляді письмових та усних рекомендацій, підготовки аналітичних матеріалів, проведення науково-дослідної роботи та навчання персоналу. Такі послуги дають можливість підприємствам та організаціям заощаджувати кошти, бо позбавляють необхідності тримати штатних висококваліфікованих спеціалістів. Відомий американський спеціаліст у сфері кон-салтингу Джером Фучс запропонував таку класифікацію консультаційної діяльності:

1. Загальний менеджмент (організаційне планування, розробка стратегії та інші завдання управління).

2. Виробництво (виробничий контроль, управління інноваційною діяльністю тощо).

3. Персонал (розвиток, навчання, набір та підбір кадрів, управління програмами мотивацій робітників).

4. Маркетинг (виведення на ринок нового продукту, ціноутворення, розвиток каналів товаропросування).

 

5. Фінанси та бухгалтерський облік (облік собівартості, ринкової вартості, питання оподаткування, інвестиційний менеджмент).

6. Матеріально-технічне забезпечення.

7. Дослідження та розвиток (вибір товарної номенклатури,

демонстрування зразків).

8. Адміністрування, офісний менеджмент та адміністративні

процедури.

9. Пакування (пакувальне обладнання, дизайн та апробація

упаковки).

10. Міжнародні операції (експорт, імпорт, ліцензування, уста
новлення тарифів та створення спільних підприємств).

Зрозуміло, що маркетингове консультування спрямоване на розробку та впровадження ефективних методів роботи підприємства з ринком, а також на вдосконалення взаємодії різних відділів цього підприємства для їх практичного застосування. Здебільшого маркетингове консультування передбачає створення проектів

щодо:

* розробки стратегії підприємства;

 

♦ оптимізації організаційної структури маркетингової служби;


 

♦ ревізії маркетингу для розробки та вдосконалення маркетингових стратегій;

♦ експертизи бізнес-проектів та бізнес-планів;

♦ розробки рекламних стратегій.

 



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 1152; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.