Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Реферативний документ




Реферування — процес аналітико-синтетичної переробки інформації, яка міститься в первинному документі, для вилу­чення з нього найважливіших за змістом відомостей (основних положень, фактичних даних, результатів, висновків) і створення на цій основі вторинного документа — реферативного.

Реферативний документ — це документ, що містить стис­лий виклад змісту первинного документа (основних ідей, ме­тодів і результатів дослідження, часу і місця його проведення і т. ін.). Його основу становить реферат — короткий виклад змісту першоджерела (книг, статей, доповідей) з певної теми, без додаткової інтерпретації або критичних зауважень авто­ра реферата. Реферат — це семантично адекватний, обмеже­ний малим обсягом і, водночас, якомога повніший виклад основного змісту первинного документа, що має постійну струк­туру і призначений для виконання багатьох функцій у вико­ристанні його споживачами різних категорій.

Основними функціями рефератів є: інформаційна, пошуко­ва, довідкова, сигнальна, адресна, комунікативна. Реферативні документи зараховують до вторинних фактографічних доку­ментів (довідки, таблиці, статті, реферати, реферативні огляди і т. ін.), основною функцією яких є орієнтація споживачів у документному потоці, скорочення фізичного обсягу первин­них документів при збереженні їхнього основного змісту.

Реферати використовують в усіх сферах інформаційної діяльності. Вони заповнюють сторінки реферативних журналів, з них формують пошукові масиви інформаційних систем будь- яких рівнів, вони супроводжують звіти про НДР, захищені дисертації, депоновані рукописи, статті тощо. Якісно складе­ний реферат, надрукований разом з первинною публікацією або перед виходом її у світ, допомагає споживачеві вчасно зорієнтуватися у змісті документа і прийняти рішення про доцільність його використання. Разом з тим реферат виконує кілька завдань: інколи заміняє первинний документ; слугує засобом сповіщення і поширення інформації про новітні досягнення науки, техніки, освіти, культури; допомагає пере­бороти мовні й термінологічні бар’єри, особливо в галузі при­кладних наук.

Серед основних видів реферативних документів розрізня­ють: реферативний журнал, реферативний збірник, експрес- інформацію, інформаційний листок.

Найпоширенішим видом інформаційного документа є реферативний журнал (РЖ). Реферативний журнал — це періо­дичний документ журнальної або листової форми, що містить реферати опублікованих документів або їхніх частин. У РЖ публікують у систематизованому вигляді реферати документів з певної галузі, проблеми, теми. Кожний номер РЖ становить єдність інформаційного повідомлення — певної сукупності рефератів (бібліографічних записів) і довідкового апарату. Специфіка РЖ полягає в характері бібліографічного запису реферату.



Основне призначення реферативного журналу — інформу­вання вчених і фахівців про поточні документи (видання) для ретроспективного пошуку відповідних наукових документів, а також щоб уникнути негативних наслідків розсіювання до­кументів з однієї і тієї самої тематики в журналах різних профілів, для надання допомоги в подоланні мовних бар’єрів. Крім того, РЖ дає змогу вченим і фахівцям без великих ви­трат часу стежити за досягненнями в суміжних сферах на­укової і практичної діяльності і використовувати їх у своїй галузі, а також бути засобом побічної оцінки наукової якості первинних документів (у формі рефератів відображають лише документи, що мають значний інтерес).

В Україні реферативні журнали видають Книжкова пала­та України, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернад- ського, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, інші міжгалузеві й галузеві центри.

Наприклад, український реферативний журнал (УРЖ) “Джерело” — періодичне інформаційне видання, призначене для оперативного відображення змісту друкованих в Україні наукових видань з природничих, технічних, суспільних і гу­манітарних дисциплін. УРЖ виходить у 3 серіях:

Сер. 1. — Природничі науки. Медицина.

Сер. 2. — Техніка. Промисловість. Сільське господарство.

Сер. 3. — Суспільні та гуманітарні науки. Мистецтво.

Усі три серії УРЖ “Джерело” виходять з періодичністю 1 раз у 2 місяці (6 разів у рік). З останнім номером кожний передплатник одержує компакт-диск із записом інформації, акумульованої журналом за рік.

В УРЖ “Джерело” реферують монографії, збірники науко­вих праць, матеріали конференцій, посібники для вузів, сері­альні (періодичні та продовжувані) видання, автореферати дисертацій, препринти. Джерелом інформації для підготовки УРЖ є обов’язковий примірник творів друку України, що над­ходить до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернад­ского (НБУ).

Матеріали для реферативного журналу готують за єдиною методикою з використанням Рубрикатора НБУ і розміщують у систематичному порядку згідно з основними діленнями Руб­рикатора. Аналіз змісту і систематизацію творів друку (документів) здійснюють фахівці відділу систематизації НБУ.

Допоміжний апарат УРЖ містить авторський покажчик та покажчик періодичних видань.

Кожному запису в УРЖ присвоюють номер, який має такі елементи: порядковий номер УРЖ у поточному році; літера, що відповідає певній галузі знання, згідно з Рубрикатором НБУ; порядковий номер реферату у випуску.

Запис у реферативному журналі поєднує бібліографічний опис документа, реферат (замість рефератів можна використовувати авторські резюме та анотації), а також шифр зберігання в На­ціональній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Твори друку (документи) можна одержати безпосередньо в бібліотеці, або замовити за допомогою міжбібліотечного абонемента (МБА).

Скорочення в бібліографічних описах видань зроблено від­повідно до ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Ско­рочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила” та ГОСТ 7.12-77 “Сокращение русских слов и словосочетаний в библиографическом описа­нии произведений печати”.

УРЖ “Джерело” представлене в мережі Internet:

· загальнодержавною реферативною базою даних “Украї­ніка наукова” http :// www . nbuv . gov . ua ( Web -сервер Національ­ної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського) та http :// ipri . kiev . ua ( Web -сервер Інституту проблем реєстрації інфор­мації НАН України);

· електронною версією журналу http :// t . kiev . ua / Djerelo / index . html ( Web -сервер Інституту проблем реєстрації інфор­мації НАН України). База даних містить бібліографічні опи­си документів, реферати, шифри зберігання в НБУ, індекси Рубрикатора НБУ тощо. Пошук документів можна здійсню­вати за автором, назвою (чи за словами з назви) видання, на­звою журналу, тематичними розділами, роком видання, а та­кож за будь-яким терміном з тексту (крім службових слів). Результати пошуку можна записати у файл або ж роздруку- вати у вигляді тексту.

Іншим видом реферативного документа є реферативний збірник — періодичне, продовжуване або неперіодичне видання, що містить реферати неопублікованих документів. Це підбір рефератів з конкретних, вузьких проблем. У реферативному збірнику вміщують статті вітчизняних і зарубіжних авторів теоретичного й оглядового характеру, переклади, бібліографічні огляди і т. ін. Основна особливість реферативного збірника полягає в тому, що в ньому відображають неопубліковані й опубліковані документи відомчого характеру, тобто обмеже­ного поширення та доступності.

Різновидом реферативного документа є експрес-інформа- дія 1 . Експрес-інформація — це оперативний документ, який висвітлює найважливіші вітчизняні і зарубіжні досягнення у формі розширених статей, описів винаходів, скорочених пере­кладів і т. ін. Це може бути розширений реферат якого-не- будь виданого за досить короткий термін найціннішого пер­винного документа, що потребує оперативного оповіщення.

Інформаційний листок — це реферативний документ відо­мостей про передовий досвід або науково-технічні досягнення.

Найсуттєвіше значення має рівень інформативності рефе­ративного документа, тобто кількість та якість інформації, яку отримує з реферату споживач.

Інформативний реферат найповніше відображає зміст пер­винного документа, що досягається завдяки семантичному ана­лізу і кваліфікованому синтезу інформації. Як правило, у ньо­му вказують предмет і мету дослідження, викладають основні результати, наводять дані, що стосуються характеру, методів, умов дослідження, можливостей використання результатів, на яких наголошує автор. У ньому можуть наводити основні ха­рактеристики новітніх технологічних процесів, нових виробів і матеріалів тощо, а також наукову інформацію про законо­мірності, властивості предмета, явища і т. ін. Інформативний реферат містить фактографічну інформацію.

Короткому (індикативному) реферату властиві недостат­ньо глибокий семантичний аналіз первинного документа, брак докладної фактографічної інформації, загальність викладу теоретичних і практичних результатів та рекомендацій. Тому його використовують переважно для того, щоб прийняти рішен­ня про необхідність звернення до першоджерела. Особливі­стю індикативних рефератів є те, що для складання їх потрібно менше спеціальних знань, часу і зусиль, оскільки аналіз тек­сту первинного документа значною мірою здійснюють за на­звами розділів, підрозділів, пунктів. Текст реферату складається з набору ключових слів і словосполучень. Такі реферати особ­ливо характерні для звітів про науково-дослідні роботи, кан­дидатські і докторські дисертації тощо. Суть реферування таких документів полягає в тому, що з них вибирають найбільш значущі ключові слова або словосполучення, які становлять основу індикативного реферату. Індикативний реферат містить не всі фактографічні відомості первинного документа, а лише ті основні положення, які тісно пов’язані з темою документа, що підлягає реферуванню. Тобто, індикативним можна вва­жати реферат, у якому в описовій формі за допомогою ключо­вих слів і словосполучень передають основний зміст первин­ного документа і висновки.

Якість реферату залежить від того, наскільки глибоко вивче­но первинний документ. Тому основними елементами його змісту є головні компоненти наукової праці, а саме: об’єкт дослідження; конкретні властивості, особливості об’єкта, що вивчається; просторові і часові ознаки об’єкта; використані джерела інформації; отримані результати. Визначають акту­альність теми, оригінальність та рівень висвітлення матеріалу, коло конкретних споживачів, для яких призначено первин­ний документ.

Аналіз змісту першоджерела в реферуванні невіддільно пов’язаний із синтезом інформації, затим що її складові роз­глядають у логічній єдності і взаємодії. Синтез інформації — це поєднання корисної інформації, виявленої в результаті аналізу змісту первинного документа, в логічне ціле. У про­цесі синтезу утворюється новий документ, забезпечується взає­мозв’язок і логічний виклад цінної інформації, що відповідає цільовому призначенню реферату. Отже, у створенні реферату аналіз і синтез як дві взаємопов’язані сторони інтелектуаль­ної діяльності невіддільні одна від одної.

Реферат має специфічну структуру, яку становлять такі складові: бібліографічний опис, текст і додаткові відомості.

Бібліографічний опис є невід’ємною частиною реферату. Назва праці, що підлягає реферуванню, у бібліографічному описі може бути в трьох варіантах: 1) без змін у бібліографічному описі, якщо первинний документ опубліковано українською мовою; 2) по можливості, в точному перекладі українською мовою, якщо первинний документ опубліковано іноземною мовою; 3) повністю або частково зміненою порівняно з назвою оригіналу, тоді її наново формулюють на основі вивчення тек­стової частини документа для адекватного вираження голов­ної теми або предмета документа. Нову назву або її змінену частину беруть у квадратні дужки. Цей метод застосовують здебільшого для підготовки реферативних журналів.

Текст реферату — скорочений виклад змісту первинного документа — подають у певній послідовності розкриття пере­лічених далі аспектів. Об’єкт дослідження є однією з найваж­ливіших складових реферату. Тут виявляються закономірності, властивості й ознаки, наводяться часові та просторові ознаки, наводяться характеристики пристроїв, засобів, речовин і т. ін. Методи дослідження наводять тоді, коли вони мають особливе значення для дослідження. Широко відомі методи лише вказу­ють без відповідних пояснень. Результати проведеної роботи, отримані в процесі спостережень, вимірювань, узагальнень тощо, відображають у рефераті в формі описових формулювань, циф­рових даних, таблиць, графічних матеріалів і формул.

Текст реферату має бути зрозумілим, конкретним, чітким, лаконічним, тобто не містити другорядної інформації: доказів, роздумів, опонування, прикладів. У ньому не слід вдаватися до громіздких речень і складних граматичних зворотів, які утруднюють розуміння змісту. У реферат не включають відо­мостей, відображених у бібліографічному описі документа. Не допускаються (крім виключних випадків за наявності очевид­них неточностей) критичні зауваження референта або довільна інтерпретація тексту первинного документа.

Реферати існують як складова первинного документа або як самостійний реферативний документ. Прикладом першо­го варіанта реферату є обов’язкова наявність його у звітах про науково-дослідну роботу. Реферат призначений для ознайом­лення зі змістом звіту. Він має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дають змогу прийняти рішення про доцільність читання всього звіту. Реферат слід розміщувати безпосередньо за списком авторів, починаючи з нової сторінки. Якщо список авторів не складають, реферат розміщують за титульним аркушем.

Тексту реферату в разі видання звіту передує повний бібліо­графічний опис звіту, який роблять відповідно до вимог чин­них стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Реферат має містити:

· відомості про обсяг звіту, кількість частин звіту, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел відповідно до переліку посилань (усі відомості наводять включно з даними додатків);

· текст реферату;

· перелік ключових слів.

Реферат може містити інформацію про умови розповсю­дження звіту (якщо такі висувають).

Текст реферату має відображати подану у звіті інформацію

і, як правило, у такій послідовності:

· об’єкт дослідження або розробки;

· мета роботи;

· методи дослідження та апаратура;

· результати і їхня новизна;

· основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуа- таційні характеристики та показники;

· ступінь впровадження;

· зв’язок з іншими роботами;

· рекомендації щодо використання результатів роботи;

· галузь застосування;

· економічна ефективність;

· значущість роботи та висновки;

· прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження або розробки.

Частини тексту реферату, про які немає відомостей, випус­кають. Реферат належить виконувати обсягом не більш як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці фор­мату А4.





Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 1115; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.167.231.97
Генерация страницы за: 0.011 сек.