Умови ефективного формування понять в учнів. Навести приклади

Процес формування понять в учнів обов'язково передбачає розвиток сприймань та уявлень, які не змінюють один одного автоматично, а вимагають спеціальної роботи, яка забезпечує перехід першого етапу (сприймання) до другого (уявлення) і від нього до третього (поняття). У розумово відсталих ця робота проходить з певними труднощами. Факти свідчать, що уявлення — основа понять у цих дітей — включають в себе предмети і явища, які об'єднуються на основі зовнішніх, дифузних ознак. Це особливо часто виявляється у тих випадках, коли уявлення формуються на основі словесних пояс­нень педагога без підкріплення наочністю. Такі недосконалі уявлення виступають причиною формування у олігофренів нечітких, неповних, а іноді й неправильних понять.

Показником сформованості понять є уміння використовувати ці поняття, тобто уміння побачити в конкретному об'єкті ті загальні властивості, які дозволяють віднести його до певного роду. Або ж в конкретній задачі побачити ті дані, за якими її можна розв'язати певним способом.

Розумово відсталі учні з великими труднощами не лише використовують поняття, а й засвоюють їх.

Щоб з'ясувати сутність цих труднощів і можливі шляхи їх запобігання, було проведено спеціальний експеримент (Стадненко Н.М.).

У констатуючій частині його вивчалися особливості наукових понять (про диких і свійських тварин) в учнів ІІ-ІУ класів, які вони засвоїли у процесі навчання. Експеримент проходив в такий спосіб: учням пропонувалося викреслити назви тварин у картках, де були написані назви свійських і диких тварин: корова, кінь, коза, свиня, їжак,, лисиця, собака, вовк, кіт, пацюк, заєць, кріль, ведмідь. Після цього методом бесіди перевірявся обсяг знань учнів про свійських і диких тварин і з'ясовувалося, наскільки вони скористалися цими знаннями при виконанні завдання. В бесіді учня, наприклад, запитували: «Чому ти не викреслив корову?» Якщо учень відповідав, що корова свійська, його запитували: «Чому ти так думаєш?» Після відповіді учню пропонувалося відповісти, які тварини називаються свійськими, які дикими. Експеримент проводився в кінці навчального року, тому всі повинні були мати знання про свійських і диких тварин.

Одержані дані показали, що учнів, які виконали завдання цілком правильно, було мало. Серед учнів II класу таких було 8,3%, третього — 9,3%, четвертого — 22,6%. Виявилося, що немає істотної різниці в кількості помилок учнів різних класів. У більшості робіт їх було по 6-7, в поодиноких — по одній.

Суть помилок полягала в тому, що учні або викреслювали не лише диких, а й свійських, або викреслювали назви не всіх диких тварин.

Дані бесіди дали підставу для висновку, що причина неточного виконання завдання полягала у відсутності правильних понять в учнів. У більшості з них були сформовані лише недостатньо повні і точні уявлення про тварин.

Правильне уявлення включає в себе сукупність різних загальних ознак. У розумово відсталих уявлення містять в собі значно меншу кількість таких ознак. Але коли вони дають визначення поняттю, вони спираються, як правило, на одну, в кращому випадку — на дві, ознаки. Наприклад, Саша (11 р., III кл.) так пояснював своє виконання завдання: «Корова — свійська тварина, вона живе в сараї, конячка теж живе в сараї, вона свійська. Коза, вона у сараї живе, свійська. Кріль, він у сараї, свійська; заєць, він не дома мешкає, він у полі, дикий; собака, вона дома мешкає, біля сараю, свійська; лисиця, вона хижа, в лісі живе, людей хапає. Свиня, вона дома мешкає, свійська. Кіт, він дома і всіх мишей хапає, свійський, їжак, він у полі, він дикий. Вовк, він в лісі мешкає і людей хапає, дикий». Валя (13 р., IV кл.) орієнтується на іншу ознаку: «Корова — свійська, вона молоко дає, коза молоко дає і м'ясо, свійська. Кріль — свійський, у нього смачне м'ясо. Собака -свійська, вона друг охоронника, двір охороняє, щоб ніхто не заліз. Кіт — свійський, так само, він мишей і пацюків ловить. Свиня — свійська, дає м'ясо, сало. Вівця дає вовну, м'ясо, бринзу. Заєць — дикий, він капусту, моркву краде. Лисиця — дика, вона по селах ходить, краде кур, півнів, їжак -дикий, він теж краде, своїми голками наколює в садах яблука і біжить до лісу. Вовк — дикий, він може розірвати людину. Пацюк — дикий, робить нори у кімнаті і все краде».

Орієнтація на одну ознаку зберігається протягом виконання всього завдання у 8% досліджуваних. Обмеженість в орієнтації пояснюється не стільки обмеженістю знань, що мають олігофрени, скільки характерною для них стереотипністю дій, в основі якої лежить інертність основних нервових процесів. Активізація однієї ознаки гальмує відтворення інших, про які діти знають.

У деяких випадках такої інертності не виявлялося, діти були здатні пригадати 2-3 ознаки, проте при поясненні своїх суджень щодо кожної тварини використовували лише одну ознаку. Наприклад, Наташа (11 р., НІ кл.), пояснюючи свої дії, говорить так: «Корова — свійська тварина, вона дає молоко людям і приносить користь. Кінь — свійський, він носить всі речі. Коза -свійська, її пасуть у полі. Кріль — свійський, його годують у клітці. Заєць — не свійський, він у лісі живе. Собака — свійська, вона охороняє будинок. Лиса — не наша тварина, вона в лісі мешкає. Свиня — свійська, її годують, а потім їдять, їжак — у лісі, він не свійський. Пацюк — все краде, не свійський. Вівця -свійська, її ріжуть і м'ясо їдять».

Наведені приклади є типовими при правильній класифікації. Але, як вже зазначалося, більша кількість дітей виконали завдання неправильно. Причиною помилок виступала бідність, односторонність знань про ту єдину ознаку, на яку олігофрени орієнтуються при класифікації. Так, Таня (12 р., IV кл.) неправильно зрозуміла зміст ознаки користь і тому зробила помилки при виконанні запропонованого завдання, вона викреслила з числа свійських тварин коня і собаку. Цікавими були їх пояснення: «Корова свійська тварина. Он у магазинах молоко продається, так це з корови. Кріль - свійський, його використовують у їжу. Кінь — не свійський, з нього ж нічого не можна робити, лише возити. Собака — вона не свійська, вона-то дома, але вона нічого не дає, тільки будинок охороняє, значить, вона дика».

Дата добавления: 2015-07-02