Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Р о з д і л II




Публікації документа

· Відомості Верховної Ради України від 14.12.1993 — 1993 р., № 50, стаття 472

· Голос України від 21.12.1993

 

СИСТЕМА, СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 13. Система органів прокуратури

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна
прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські,
районні, міжрайонні, районні в містах, а також військові
прокуратури. У разі необхідності Генеральний прокурор України може
створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських,
районних та міжрайонних прокуратур. { Частина перша статті 13 в редакції Закону N 4652-VI (4652-17)
від 13.04.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }

До військових прокуратур належать Головна військова
прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної
прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах
обласних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові
прокуратури, прирівняні до прокуратур міст і районів. { Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }

У військових прокуратурах, прирівняних до прокуратур міст, у
разі необхідності можуть утворюватися відділи за рахунок штатної
чисельності цих прокуратур. { Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }

У разі якщо в силу виключних обставин на певних
адміністративно-територіальних одиницях не діють органи
прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням
Генерального прокурора України виконання їх функцій може
покладатися на військові прокуратури. { Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }

Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур,
визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів
здійснюється Генеральним прокурором України. { Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }


{ Частину статті 13 виключено на підставі Закону
N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012 }


Штатна чисельність органів прокуратури України становить
20367 осіб. { Частина статті 13 в редакції Закону N 1166-VII (1166-18)
від 27.03.2014 }
{ Стаття 13 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 }


Стаття 14. Генеральна прокуратура України

Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор
України, який має першого заступника та заступників, а також
заступника Генерального прокурора України - Головного військового
прокурора. { Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-VII (1642-18) від 14.08.2014 }

У Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах
структурного підрозділу) Головна військова прокуратура, яку очолює
заступник Генерального прокурора України - Головний військовий
прокурор. На нього наказом Генерального прокурора України може
також покладатися виконання інших службових обов’язків. { Статтю 14 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }

Структуру Генеральної прокуратури України (1797-12) та
Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний
прокурор України. { Частина статті 14 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 }

У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у
складі Генерального прокурора України (голова), його першого
заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим,
інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад
колегії затверджується Генеральним прокурором України. { Частина статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010 }

Генеральна прокуратура України створює Єдиний реєстр
досудових розслідувань та забезпечує його ведення органами
досудового розслідування. Положення про порядок ведення Єдиного
реєстру досудових розслідувань затверджується Генеральним
прокурором України за погодженням з керівниками органів досудового
розслідування. { Частина статті 14 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }

Спільно з органами досудового розслідування та за погодженням
із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у
галузі статистики Генеральною прокуратурою України розробляється
система та методика обліку кримінальних правопорушень, осіб, які
їх вчинили, та руху кримінальних проваджень. { Частина статті 14 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }
{ Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від
26.11.93 }

Стаття 15. Повноваження Генерального прокурора України
по керівництву органами прокуратури

Генеральний прокурор України: 1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль
за їх діяльністю; 2) призначає першого заступника, заступників Генерального
прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного
бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України; 3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих
органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання; 4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної
Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим; 5) призначає заступників прокурора Автономної Республіки
Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх
заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних
до них інших прокурорів; 6) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття,
переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших
спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим
Законом; 7) відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх
органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та
інструкції; 8) присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини
працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про
присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3
класів.

Письмові вказівки Генерального прокурора України з питань
розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що
здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове
розслідування. { Частина друга статті 15 в редакції Закону N 4652-VI (4652-17)
від 13.04.2012 }


{ Частину третю статті 15 виключено на підставі Закону
N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від
26.11.93 }

Стаття 16. Прокуратури Автономної Республіки Крим,
областей, районні і міські прокуратури

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а
також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя та інші прокурори (на правах обласних): 1) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих,
яких призначає Генеральний прокурор України; 2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять
зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах
затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних)
утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників,
інших керівних працівників. Персональний склад колегії
затверджується Генеральним прокурором України.

Прокурори міст з районним поділом здійснюють загальне
керівництво підпорядкованими районними прокуратурами і контроль за
їх діяльністю, вносять прокурору вищого рівня пропозиції про зміну
штатної чисельності підпорядкованих прокуратур, присвоєння класних
чинів працівникам цих прокуратур, їх заохочення та накладення на
них стягнень. { Статтю 16 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012 }

Прокуратури міст з районним поділом не підміняють
підпорядковані прокуратури та не дублюють їх функції. { Статтю 16 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом
N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012 }
{ Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від
26.11.93 }

{ Положення статті 17 визнано конституційними згідно з
Рішенням Конституційного Суду N 15-рп/2008 (v015p710-08) від
10.09.2008 }
Стаття 17. Слідчі прокуратури

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної
Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і
слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст
та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в
особливо важливих справах і старші слідчі; у районних,
міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі. У Головній
військовій прокуратурі, військових прокуратурах регіонів (на
правах обласних) є слідчі в особливо важливих справах і старші
слідчі; у військових прокуратурах гарнізонів та інших військових
прокуратурах, прирівняних до прокуратур міст і районів, можуть
бути старші слідчі і слідчі. { Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-VII (1642-18) від 14.08.2014 }

Слідчі прокуратури провадять попереднє слідство у справах про
діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх
підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором. { Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від
26.11.93 }

Стаття 18. Колегії органів прокуратури

Колегії прокуратур є дорадчими органами і розглядають
найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності,
стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання
наказів Генерального прокурора України, кадрові питання,
заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників
структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

На засіданнях колегій можуть заслуховуватись повідомлення і
пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного
управління, нагляду та контролю, підприємств, установ і
організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень
законодавства.

Рішення колегій доводяться до відома працівників органів
прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він
проводить в життя своє рішення, але зобов'язаний доповісти про це
Генеральному прокурору України. Члени колегії можуть повідомити
свою особисту думку Генеральному прокурору України, що може бути
підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії Генеральної
прокуратури України. { Частина третя статті 18 в редакції Закону N 2663-III (2663-14)
від 12.07.2001 }

Р о з д і л III

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД

Глава 1

Нагляд за додержанням і застосуванням законів

{ Назва глави 1 розділу III в редакції Закону N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001 }

Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням
законів { Назва статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
{ Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 } 1) відповідність актів, які видаються всіма органами,
підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами,
вимогам Конституції України (254к/96-ВР) та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи,
соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи
громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений
інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних,
міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища,
митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та
іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають
прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з
власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи
відомчого управління та контролю і не втручається у господарську
діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному
законодавству. { Частина друга статті 19 в редакції Закону N 3662-12 від
26.11.93 }

Стаття 20. Повноваження прокурора

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і
застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану
посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, військових частин і штабів незалежно від
встановленого в них режиму, підприємств, установ та організацій
незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі
запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних
паперів, Національного банку України та депозитарних установ
інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних
паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом
України "Про депозитарну систему України" (5178-17); { Пункт 1 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012, N 1642-VII
(1642-18) від 14.08.2014 }

2) витребовувати від органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, військових частин, державних
підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження,
інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію
про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до
відповідних інформаційних баз даних державних органів;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення
перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а
також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і
позавідомчих експертиз;

4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для
проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких,
що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим
доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним
розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі
необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків
юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань,
пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка
містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі,
встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні
або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної
особи до органу прокуратури.

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї
статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки
в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї
компетенції має право:

1) вносити подання;

2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення
особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності,
складати протокол про адміністративне правопорушення та починати
досудове розслідування;

3) звертатися до суду в передбачених законом випадках. { Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3662-XII
(3662-12) від 26.11.93, N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001,
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, N 762-IV (762-15) від
15.05.2003, N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012; в редакції
Закону N 5288-VI (5288-17) від 18.09.2012 }

Стаття 21. Перевірки та порядок їх проведення

Перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх
рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою
прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних
осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та
повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у
разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи
службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки
рішень з цих питань.

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та
інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних
органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з
обов’язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У
зв’язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду
(контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні
заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення
захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій
зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності,
та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3,
4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається
проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови
представнику підприємства, установи, організації незалежно від
форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі
- підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами
до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного
судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.
За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає
рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про
відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора
вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду,
яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання
рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Оригінали витребуваних чи отриманих прокурором актів,
документів та матеріалів мають бути повернуті відповідним особам
після закінчення перевірки, крім випадків долучення їх до
матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому
процесуальним законодавством. У разі необхідності до закінчення
перевірки можуть бути повернуті копії зазначених документів. { Стаття 21 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }


{ Статтю 22 виключено на підставі Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }


Стаття 23. Подання

Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення
закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин
або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і
службових осіб.

Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету
Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим
центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого
самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням,
органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим
особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям
незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності,
фізичним особам - підприємцям.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати
розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що
обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10
днів.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про
день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у
засіданні цього органу.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або
неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також
якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного
органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і
щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його
положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання
вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється
15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про
відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про
результати розгляду подання з дня закінчення визначеного
прокурором строку для його розгляду. { Стаття 23 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }

Стаття 24. Постанова прокурора

У разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина
ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший
заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання
притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Постанова про ініціювання притягнення особи до
адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною
посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня
її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові
прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону
порушене та в чому полягає порушення. { Стаття 24 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }


{ Статтю 25 виключено на підставі Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }


Стаття 26. Вирішення питань, що випливають з міждержавних
угод

Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод
про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і
розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу
злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів,
направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування,
а також інші передбачені такими угодами питання.


{ Статтю 27 виключено на підставі Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }


Стаття 28. Гарантії і компенсації громадянам, що
викликаються до прокуратури

Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній
заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок
державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є
повістка з відповідною відміткою прокуратури.

Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим
спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до
прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж
порядку відшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано
судом.

Глава 2

Нагляд за додержанням законів органами, які
проводять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання, досудове слідство

{ Назва глави 2 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від
12.07.2001 }

Стаття 29. Предмет нагляду { Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

Предметом нагляду є додержання законів органами, які
проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове
слідство. { Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001 }

Нагляд має своїм завданням сприяти: 1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її
прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій
від злочинних та кримінально протиправних посягань; { Пункт 1
частини другої статті 29 в редакції Закону N 4652-VI (4652-17)
від 13.04.2012 } 2) виконанню вимог закону про невідворотність
відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; { Пункт 2
частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012 } 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної
відповідальності; 4) охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні
кримінального провадження; { Пункт 4 частини другої статті 29 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI (4652-17) від
13.04.2012 } 5) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним
правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
{ Пункт 5 частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012 }

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій
правоохоронних органів у боротьбі із вчиненням кримінальних
правопорушень. { Статтю 29 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3662-12
від 26.11.93; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }

Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які
проводять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання і досудове слідство

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання
та досудове слідство):

1) додержували передбачений законом порядок початку та
проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового
розслідування діянь, що містять ознаки кримінального
правопорушення, закриття кримінального провадження, а також
додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання
осіб під вартою;

2) не допускали порушення законності під час проведення
оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;

3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і
умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при
проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового
слідства) у формі процесуального керівництва досудовим
розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за
додержанням законів органами, що здійснюють досудове
розслідування, визначаються кримінальним процесуальним
законодавством.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам
органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної
безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою
усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що
містять ознаки кримінального правопорушення. { Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001; в редакції Закону N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }


{ Статтю 31 виключено на підставі Закону N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001 }


Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора

Письмові вказівки прокурора, його заступника органам, що
проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,
які надаються відповідно до положень Закону України "Про
оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) та Кримінального
процесуального кодексу України (4651-17), є обов'язковими для
цих органів. { Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001; в редакції Закону N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }


{ Статтю 33 виключено на підставі Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }


Глава 3

Підтримання державного обвинувачення та
представництво інтересів громадянина або
держави в суді

{ Назва глави 3 в редакції Закону N 2663-III (2663-14)
від 12.07.2001 }

Стаття 34. Завдання прокурора в судовому процесі

Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах,
додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки
закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і
об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що
грунтуються на законі.

Стаття 35. Повноваження прокурора

Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу.

Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі
повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом
та процесуальним законодавством України. { Стаття 35 в редакції Законів N 3662-12 від 26.11.93, N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }

Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді

Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому
провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при
цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним
процесуальним кодексом України (4651-17).

Під час судового провадження прокурор має право змінити
обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися
від обвинувачення у випадках та порядку, передбачених Кримінальним
процесуальним кодексом України (4651-17). { Стаття 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1130-IV
(1130-15) від 11.07.2003; в редакції Закону N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }

Стаття 36-1. Представництво прокуратурою інтересів
громадянина або держави в суді

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави
в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави
процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів
громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його
неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття,
похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно
захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати
процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути
підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.
{ Частина друга статті 36-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2267-IV (2267-15) від 17.12.2004; в редакції Закону
N 5288-VI (5288-17) від 18.09.2012 }

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність
порушень або загрози порушень інтересів держави. { Частина третя статті 36-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється
прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі
шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого
суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про
кримінальну відповідальність. { Частина четверта статті 36-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 - щодо набрання
чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону
N 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону N 5288-VI (5288-17)
від 18.09.2012 }

За наявності підстав, передбачених частинами другою -
четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або
держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним
законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами,
поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі,
порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ. { Частина п'ята статті 36-1 в редакції Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п’ятою
цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або
загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує
необхідність їх захисту. { Частина статті 36-1 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }

З метою вирішення питання про наявність підстав для
ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без
участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою,
поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами
справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів,
що знаходяться у справі. { Частина статті 36-1 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }


{ Частину восьму статті 36-1 виключено на підставі Закону
N 767-VII (767-18) від 23.02.2014 }

{ Главу 3 доповнено статтею 36-1 згідно із Законом N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001 }

Стаття 37. Позовна заява (заява, подання), апеляційна,
касаційна скарга, заява про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами, заява про
перегляд судового рішення Верховним Судом України

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку
цивільного, адміністративного, господарського судочинства
надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,
спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним
прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та
прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим
заступникам і заступникам.

Право подання позовної заяви у кримінальному провадженні
надається прокурору, який бере в ньому участь.

Право внесення апеляційної чи касаційної скарги на судові
рішення в цивільних, адміністративних, господарських справах
надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також
незалежно від участі у розгляді справи Генеральному прокурору
України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах
обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів,
районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур,
їх першим заступникам і заступникам.

Право внесення заяви про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами в цивільних, адміністративних,
господарських справах надається Генеральному прокурору України,
його першому заступнику та заступникам, прокурорам Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняним
до них прокурорам.

Право внесення заяви про перегляд судового рішення Верховним
Судом України на судові рішення в цивільних, адміністративних,
господарських справах надається Генеральному прокурору України,
його першому заступнику та заступникам.

Право внесення апеляційної, касаційної скарги, заяви про
перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про
перегляд судового рішення Верховним Судом України на судові
рішення у кримінальних справах надається прокурору, який брав
участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в
розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору
України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах
обласних), їх першим заступникам і заступникам. { Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001, N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010;
в редакції Законів N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012, N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }


{ Статтю 38 виключено на підставі Закону N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001 }


{ Статтю 39 виключено на підставі Закону N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001 }


Стаття 40. Зміна процесуальних документів прокурора в суді

Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову
(заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про
перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про
перегляд судового рішення Верховним Судом України має право
прокурор, який їх вніс, або прокурор вищого рівня, його перший
заступник чи заступник. { Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3662-12 від
26.11.93, N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001, N 2453-VI
(2453-17)від 07.07.2010, N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012; в
редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від 18.09.2012 }


{ Статтю 41 виключено на підставі Закону N 2663-III
(2663-14) від 12.07.2001 }


{ Статтю 42 виключено на підставі Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }


Стаття 43. Звернення Генерального прокурора України щодо
роз'яснень судам з питань застосування законів

Генеральний прокурор України має право звертатися до пленумів
вищих спеціалізованих судів України щодо розгляду питання про
необхідність надання роз’яснень судам з питань застосування
законів при розгляді відповідних справ. { Стаття 43 в редакції Закону N 5288-VI (5288-17) від
18.09.2012 }

Глава 4

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових
рішень у кримінальному провадженні, а також при
застосуванні інших заходів примусового характеру,
пов'язаних з обмеженням особистої свободи
громадян

{ Назва глави 4 в редакції Закону N 2663-III (2663-14) від
12.07.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }

Стаття 44. Предмет нагляду і повноваження прокурора

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування
осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення,
в установах виконання покарань, інших установах, що виконують
покарання або заходи примусового характеру, які призначаються
судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим
законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання
особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх
обов'язків. { Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2377-IV (2377-15) від 20.01.2005 }

Прокурор, який здійснює нагляд, має право:

1) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих,
попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають
покарання, установи для примусового лікування і перевиховання,
опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на
підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до
них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов
адміністрації цих установ та в разі їх невідповідності
законодавству зупиняти виконання таких актів або скасовувати їх,
вимагати від посадових чи службових осіб усунення порушень або
надання пояснень з приводу допущених порушень; { Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції Закону N 5288-VI
(5288-17) від 18.09.2012 }

3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка
незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього
ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для
виконання заходів примусового характеру. { Пункт 3 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2377-IV (2377-15) від 20.01.2005 }

Стаття 45. Обов'язковість виконання постанов і вказівок
прокурора

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених
законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих,
засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а
також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є
обов'язковими і підлягають негайному виконанню.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 347; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.128 сек.