Прокурорський нагляд за законністю оперативно-розшукової діяльності

Дієвими гарантіями додержання законності органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, є судовий контроль і прокурорський нагляд. Правовою основою здійснення контролю суддями і нагляду прокурорами у цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність» «Про прокуратуру» та інші. Зокрема, Конституцією України згідно із міжнародними принципами додержання прав людини значно підвищено роль судів у здійснені контролю щодо законності застосування спеціальних оперативно-розшукових заходів, які обмежують права і свободи громадян. Стаття 32 Конституції вперше встановила кожному громадянину гарантію судового захисту, права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Ще до внесення відповідних змін у Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» одразу ж після прийняття Конституції України згідно із статтями ЗО і 31 останньої почав діяти порядок, за яким проникнення до житлового приміщення, зняття інформації з каналів зв'язку і контроль поштово-телеграфних відправлень допускався тільки з санкції відповідного судді. Закон України від 18 січня 2001 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України про оперативно-розшукову діяльність» конкретизував і удосконалив форми і порядок здійснення судового контролю і прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукові заходи.

Відповідно до вимог нової редакції статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», яка передбачає гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів, не допускається порушення прав і свобод людини і юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають виключний і тимчасовий характер і можуть застосовуватись тільки за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого (виділено автором) злочину. Аналіз прав підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, наведений у статті 8 вищезгаданого Закону дозволяє віднести до заходів, які обмежують права і свободи фізичних і юридичних осіб такі, як: витребування, збір та вивчення документів і даних, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або скоєнні злочину, джерела і розміри їх прибутків (п. 4, 6); одержання розвідувальної інформації, в тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки (п.7); прийняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів одержання інформації (п. 9); контроль шляхом відбору по окремим ознакам телеграфно-поштових відправлень (п. 10); здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням фото,- кіно і відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів (п. 11). Такі заходи, як збір та вивчення документів і даних, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб і здійснення візуального спостереження, безперечно, слід віднести до заходів які порушують права і свободи людини, оскільки згідно із ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя..., не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...

Згідно із вимогами ч. 2, 3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в разі необхідності негласного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації начальник або заступник керівника відповідного оперативного підрозділу складає подання до суду. Нажаль, законодавець не вказав рівень суду, до якого слід звертатися із таким поданням. Але відповідь на це запитання знаходимо в Кримінально-процесуальному кодексі України. Остання редакція статті 187

КПК (Закони України «Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального Кодексу України від 21.06.2001р. і 12.07.2001р.) передбачає, що слідчий (а при провадженні дізнання і орган дізнання - О.Б.) за згодою прокурора звертається до голови апеляційного суду з поданням про накладання арешту на кореспонденцію або зняття інформації з каналів зв'язку. До того ж такі дії з метою запобігання злочину можуть бути застосовані до порушення кримінальної справи. То ж, керуючись нормами КПК України, дійдемо висновку, що подання слід подавати голові апеляційного суду, але попередня згода прокурора на виконання вищеназваних оперативно-розшукових дій відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не потрібна.

Суддя, розглянувши подання, виносить мотивовану постанову про дозвіл або відмову в застосуванні відповідного оперативно-розшукового заходу. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому керівник підрозділу чи його заступник повідомляють протягом доби відповідному прокурору. Оскарженню постанова судді не підлягає, але може бути опротестована відповідним прокурором до вищестоящого суду (п.10 ст. 14). Такого ж порядку одержання дозволу суду слід дотримуватись і при необхідності провести збір та вивчення документів і даних, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, і здійснити візуальне спостереження за особою. І тільки виключно із метою одержання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, попередження розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій оперативно-розшукові заходи, які обмежують права і свободи громадян, можуть бути здійснені в порядку, погодженому з Генеральним прокурором України і Головою Верховного Суду України (ч.3 ст.8).

Слід мати на увазі, що при закритті оперативно-розшукової справи, у якій здійснювались негласні розвідувальні або контр-розвідувальні заходи за рішенням судді, повідомлення про її закриття надсилається до суду в тридобовий строк (ст. 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Прокурорський нагляд представляє собою особливий вид діяльності, уповноважених державою на її провадження посадових осіб - прокурорів - метою якого є забезпечення додержання і

правильного застосування законів державними органами, суспільними організаціями, підприємствами установами і організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами і громадянами. Стаття 121 Конституції України, визначаючи функції прокуратури, вказує, що серед інших на прокуратуру України покладається нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Повноваження прокурора, який здійснює такий нагляд, форми і методи останнього, визначаються вище названими Законами України, Кримінально-процесуальним Кодексом України, окремими наказами Генерального прокурора України.

Глава 2 розділу III Закону України «Про прокуратуру» має назву як і в Конституції «Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство». Безумовно, що діяльність підрозділів правоохоронних органів, яким Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» надано право здійснення гласних і негласних пошукових розвідувальних і контррозвідувальних заходів, входить у сферу прокурорського нагляду, предметом якого є, зокрема, додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (ст.29 Закону України «Про прокуратуру»). Під додержанням законів слід розуміти скоєння юридичними і фізичними особами дій, які визначені законом, і утримання від дій неправомірних. Нагляд за додержанням законів органами, які зазначає ця ж ст.29 вищеназваного Закону, має своїм завданням сприяти:

розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за скоєний злочин;

запобіганню незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності;

охороні прав і законних інтересів громадян, що перебувають під слідством;

здійсненню заходів по попередженню злочинів, усуненню причин і умов, що сприяли їх скоєнню.

Виходячи із цих завдань, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, приймає заходи до того, щоб вони додержувалися передбаченого законом порядку проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, заведення і закриття оперативно-розшукових справ (ст.30 Закону України «Про прокуратуру»). Зрозуміло, що оперативно-розшукова діяльність відповідних підрозділів має свою специфіку, методи і тактику її здійснення. Тому законодавець передбачив відповідно і особливості прокурорського нагляду у цій сфері правоохоронної діяльності. Розглянемо їх більш детально.

Ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає коло прокурорів, які мають право здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукових заходів, і відповідно їх повноваження. Виходячи з того, що оперативно-розшукова діяльність як система гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів має таємний характер, закон встановлює певні обмеження щодо прокурорів, які мають право здійснювати нагляд на цій ділянці правоохоронної діяльності. Частина І наведеної вище статті встановлює, що нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами та їх заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Згідно із цією нормою Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурорів, яким надано повноваження по здійсненню нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності умовно можна поділити на дві групи:

1) прокурори які можуть здійснювати нагляд на цій ділянці правоохоронної діяльності за посадою: а) Генеральний прокурор України; б) заступники Генерального прокурора України; в) прокурор Автономної республіки Крим; г) заступники прокурора Автономної республіки Крим; д) прокурори областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори; є) заступники прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів і прокурора Військово-Морських сил України.

2) прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності за особистим призначенням Генерального прокурора України: а) начальники і прокурори управлінь, відділів Генеральної прокуратури України; в) начальники і прокуратури управлінь, відділів прокуратури Автономної Республіки Крим; г) начальники і прокурори управлінь, відділів прокуратур областей; д) начальники і прокурори управлінь, відділів прокуратур міст Києва і Севастополя.

Прокурори, яким надано право здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності за посадою, на підтвердження своїх повноважень відповідальним особам оперативно-розшукових підрозділів, пред'являють службове посвідчення. Інші прокурори, крім службового посвідчення, повинні пред'явити витяг із наказу Генерального прокурора України або засвідчену відповідним прокурором довідку про надання їм повноважень щодо здійснення такого нагляду.

Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності визначені десятьма пунктами частини 2 ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Слід відзначити, що ці повноваження прокурорів базуються на засадах Закону України «Про прокуратуру», але вони у вищенаведеній нормі Закону деталізовані відповідно із завданнями і цілями нагляду у сфері оперативно-розшукової діяльності. Розглянемо ці повноваження більш детально:

- згідно із п.1 ст.14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять таку діяльність. Ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», говорячи про повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду, більш детально викладає таке право прокурора: він має право безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану ним посаду, входити до приміщень державних органів... Додамо, що для прокурорів визначеної нами другої групи, крім службового посвідчення необхідно представити документ, про надання їм Генеральним прокурором України повноважень, щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності;

відповідно до п.2 ст.14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор в межах своєї компетенції «вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів». Вищезгадані акти, документи та інші відомості повинні надаватись прокурорам із додержанням правил та вимог щодо додержання заходів забезпечення таємності;

пунктом 3 цієї ж статті передбачено право прокурора доручати керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону. За результатами таких перевірок прокурор може порушити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні закону, дати письмове доручення щодо усунення таких порушень і таке інше;

на підставі п.4 ст.14 цього Закону прокурор дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні. Згідно із статтею 227 Кримінально-процесуального кодексу України вказівки прокурора органам дізнання і попереднього слідства у зв'язку із порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ є для них обов'язковими;

відповідно до п.5 ст.14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор дає згоду на продовження строку оперативно-розшукової діяльності. Ст. 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачає продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, понад 18 місяців Головою Служби безпеки України за погодженням з Генеральним прокурором України. В усіх інших випадках продовження строків оперативно-розшукової діяльності здійснюють при наявності законних підстав керівники відповідних підрозділів;

згідно із п.6 Закону прокурор отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність. Мова в даному випадку йде як про усні так і про письмові пояснення. Останні приєднуються до матеріалів прокурорської перевірки;

в межах своєї компетенції прокурор відповідно до п.7 ст. 14 Закону зобов'язаний перевіряти скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність. В той же час йому надано право ознайомлення у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами, які слугували підставою для подання скарги;

пунктом 8 ст. 14 прокурору надано право скасування постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону. Формою здійснення цього повноваження прокурора є винесення ним письмової постанови, яка підлягає направленню керівникові відповідного оперативно-розшукового підрозділу. Згідно із загальними вимогами у такій постанові зазначаються відомості про місце, час складання постанови, особу прокурора, який її склав і підстави її винесення, обґрунтування прийнятого рішення, а також заходи, які необхідно прийняти з метою усунення виявлених порушень;

прокурор також на підставі п.9 ст.14 Закону вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності. Порушення законності прокурор усуває шляхом надання письмових вказівок щодо припинення в установленому законом порядку проведення оперативно-розшукових заходів як в цілому так і окремих їх видів, винесення відповідних постанов (див. п.8 ст. 14 Закону). Одним із заходів реагування прокурора на виявлені ним порушення законності є припис, тобто письмове розпорядження про негайне усунення очевидного порушення закону, яке може заподіяти суттєву шкоду інтересам держави, фізичних і юридичних осіб. Припис підлягає негайному виконанню, про що керівником оперативно-розшукового підрозділу повідомляється прокурору (ст.22 Закону України «Про прокуратуру»). Також, виявивши внаслідок прокурорських перевірок низку порушень законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів, прокурор з метою усунення як самих порушень, так і причин та умов, що їм сприяли вносить керівнику оперативно-розшукового підрозділу, який наділений повноваженням усунути порушення закону, подання. Не пізніше ніж у місячний строк відповідний керівник повинен прийняти відповідні заходи по усуненню порушень закону, причин та умов, що їм сприяли і про наслідки доповісти прокурору (ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Що стосується притягнення прокурором винних до встановленої законом відповідальності, то ст.24 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що у випадках порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор в залежності від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або порушення кримінальної справи відносно цих осіб. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду уповноваженою посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після його надходження, якщо інше не встановлене законом;

пунктом 9 ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено право прокурора опротестовувати незаконні постанови суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів (ст.ст. 8-9 Закону). Протест подається прокурором до вищестоячого суду, де підлягає розгляду не пізніше як за 10 днів із моменту надходження (ст.21 Закону України «Про прокуратуру»). Принесення протесту зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.

23. Прокурорський нагляд за виконанням законів спеціальними підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю

1.1. Особливу увагу звертати на додержання вимог законів щодо запобігання виникненню організованих злочинних угруповань; встановленню ними корумпованих зв'язків з державними службовцями, посадовими особами органів влади та управління; легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом; використанню організованою

злочинністю у своїх інтересах суб'єктів підприємницької діяльності, організацій, установ, засобів масової інформації, громадських об'єднань.

2. Наглядову діяльність здійснювати:

2.1. Управлінню нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Головного управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, Генеральної прокуратури України - за додержанням законів у діяльності:

- Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;

- Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Відділам нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - за додержанням законів у діяльності:

- управлінь по боротьбі з організованою злочинністю Головних управлінь (управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим областях, містах Києві та Севастополі;

- відділів по боротьбі з організованою злочинністю управлінь МВС України на залізницях (за місцем розташування);

- Головних відділів (відділів) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головних управлінь (управлінь) Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, міста Києві та Севастополі

- спеціальних підрозділів у регіонах, підпорядкованих безпосередньо ГУБОЗ МВС України та ГУБКОЗ СБ України (за місцем їх розташування).

2.2. Галузевому управлінню Генеральної прокуратури України та відповідними відділами прокуратур обласного рівня Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя:

а) за додержанням законів центральними апаратами та їх підрозділами на місцях:

- органів Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України (окрім спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю);

- органів прокуратури;

- органів і підрозділів Державної митної служби України та

Державної прикордонної служби України (за місцем їх розташування);

- органів Державної податкової адміністрації України;

- органів та установ Державного департаменту України з питань виконання покарань при проведенні дізнання та досудового слідства у межах покладених на них обов'язків щодо участі у боротьбі з організованою злочинністю;

- за виконанням вимог статей 17, 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12) центральними апаратами та їх підрозділами на місцях Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Державної контрольно-ревізійної служби України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Державної прикордонної служби України, а також інших міністерств та відомств, що мають контрольні повноваження у межах покладених на них обов'язків щодо взаємодії зі спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

Особливу увагу приділяти ефективності надання вказаними державними органами допомоги спецпідрозділам; участі у спільних заходах; інформуванню про виявлені неправомірні дії юридичних та фізичних осіб, що свідчать про організовану злочинну діяльність або створення умов для цього, а також використанню такої інформації для своєчасного виявлення, припинення і попередження такої діяльності.

За результатами взаємозвірок та перевірок законності прийнятих рішень за матеріалами, що надішли з контролюючих органів, складати відповідні довідки.

3. Нагляд за додержанням законів при провадженні слідчими підрозділами всіх відомств (крім військових прокуратур) досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені організованими групами і злочинними організаціями, з моменту порушення справи або пред'явлення обвинувачення у вчиненні таких злочинів - здійснювати підрозділам нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

Керівництву структурних підрозділів обласних прокуратур, міськрайпрокурорам у разі виявлення підстав для порушення кримінальних справ стосовно організованих злочинних груп чи злочинних організацій або пред'явлення обвинувачення у вчиненні таких злочинів погоджувати прийняття такого рішення з відповідним відділом прокуратури обласного рівня.

Інформацію про порушення таких кримінальних справ, а також пред'явлення обвинувачення, у п'ятиденний термін надсилати до Генеральної прокуратури України за встановленою формою.

4. Зобов'язати відділи нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратур обласного рівня підтримувати державне обвинувачення у справах про злочини, вчинені організованими злочинними групами та злочинними організаціями. У разі неможливості забезпечити участь у суді працівників цих відділів, керівникам прокуратур області доручати підтримання державного обвинувачення у таких справах працівникам інших структурних підрозділів або міськрайпрокуратурам.

5. Головному управлінню військових прокуратур Генеральної прокуратури України, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, військовим прокурорам гарнізонів:

- здійснювати нагляд за досудовим слідством у кримінальних справах про злочини, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, які підслідні слідчим військових прокуратур;

- забезпечувати підтримання державного обвинувачення у цій категорії справ.

6. Перевіряти звернення громадян і юридичних осіб щодо дій оперативних працівників спецпідрозділів та інших державних органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, у зв'язку з проведенням ними оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства по кримінальних справах стосовно організованих злочинних груп.

Невідкладно вживати відповідних заходів прокурорського реагування до усунення виявлених порушень законності, поновлення порушених прав і свобод громадян та юридичних осіб, притягнення винних посадових осіб до передбаченої законом відповідальності.

7. Відділам нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією:

- періодично перевіряти достовірність даних статистичної звітності про результати роботи спецпідрозділів та інших правоохоронних органів по боротьбі з організованою злочинністю, принципово реагувати на випадки викривлення даних;

- у взаємодії з іншими структурними підрозділами прокуратур обласного рівня забезпечити облік результатів досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ стосовно організованих груп та злочинних організацій, які розслідувалися слідчими всіх правоохоронних органів (прокуратури, територіальних органів внутрішніх справ, СБУ, податкової міліції);

- про результати роботи спеціальних підрозділів та інших установ, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, стан наглядової діяльності на цьому напрямі щомісячно надсилати інформації за встановленою формою до Генеральної прокуратури України.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків.

Дата добавления: 2015-07-02