Робота з ушкодженнями хребта

ВИЯВЛЕННЯ

Найчастішою причиною ушкодження спинного мозку є:

· аварія за участю БТР, мотоцикла для водія, пасажира чи пішохода

· промислова аварія (на робочому місці)

· падіння з висоти, вищої за свій зріст (драбина, дах)

· сильні удари в голову

· важкі проникаючі рани (напр. вогнепальні рани)

Симптоми та ознаки ушкодження хребта залежать від двох факторів: по-перше, від місця ушкодження, по-друге, від розміру ушкодження – чи це ушкодження самої кістки, чи супутнє ушкодження спинного мозку, і чи ушкодження спинного мозку часткове або повне. Важко також встановити симптоми та ознаки в поранених зі зміненим станом свідомості.

Симптоми

· біль в ушкодженій ділянці

· поколювання, заніміння у кінцівках та місцях нижче від ушкодження

· слабкість та нездатність рухати кінцівками (параліч)

· нудота

· біль голови, запаморочення

· змінені або відсутні тактильні відчуття

Ознаки

· голова або шия у неприродному положенні

· ознаки супутнього ушкодження голови

· змінений стан свідомості

· ускладнення дихання

· шок

· зміна тонусу м’язів, вони розслаблені або затверділі

· втрата функцій кінцівок

· втрата контролю над сечовим міхуром чи кишківником

· пріапізм (ерекція у чоловіків)

Принципи роботи з пораненим з підозрою на ушкодження хребта:

· викликати медичну евакуацію

· забезпечення адекватної прохідності дихальних шляхів, дихання, циркуляції

· робота з хребтом

Інформація про можливе ушкодження хребта та обережне поводження з пораненим, поєднані з вирівнюванням хребта, дозволяють знизити ризик подальших ушкоджень.

Техніка і засоби іммобілізації хребта

Клінічна важливість догоспітальної іммобілізації при травмах хребта досі непідтверджена. Не проводилися контрольовані дослідження з випадковою вибіркою для вивчення техніки чи засобів іммобілізації поранених з підозрою на ушкодження спинного мозку. Усі наявні дослідження або ретроспективні, або проводилися на здорових волонтерах, манекенах чи трупах.

Догоспітальна іммобілізація хребта ніколи не впливала на прогноз хворого, а оцінки в літературі про процент неврологічного погіршення через недостатню іммобілізацію можуть бути перебільшені. Іммобілізація хребта може спричиняти ризики, пов’язані з певними засобами, а час, необхідний для їх використання, затягує час до евакуації. Однак на практиці використовують ряд способів іммобілізації.

Ручна фіксація хребта

Перший асистент може зафіксувати голову вручну, ставши за стоячим пораненим/опустившись на коліна біля лежачого пораненого. Він повинен тримати голову пораненого, зафіксувавши свої руки, зімкнувши разом лікті або сперши їх на землю.

Суть у тому, щоб тримати голову пораненого у нейтральному положенні, на прямій лінії з тілом, таким чином не дозволяючи голові рухатися в боки. У здорових дорослих для оптимізації нейтрального положення можна підкласти під голову тканину, щоб підняти її на 2 см над рівнем тіла.

Шийні коміри

Цими засобами повинен користуватися лише спеціально навчений персонал, оскільки їх треба накладати точно і відповідно до розміру. Найчастіше використовуються коміри з твердого пластику з м’якою підкладкою з піноматеріалу, їх накладають на шию пораненого для підтримування шийного відділу хребта у нейтральному положенні та іммобілізації голови. Одночасно з шийним коміром повинна застосовуватися ручна фіксація хребта.

Шийний комір є запобіжним засобом, його може знімати навчений персонал, який може клінічно оцінити і виявити, чи є ушкодження хребта.

Дата добавления: 2015-06-27