Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Present Day Discussions around Multiculturalism: Debated Issues




 

· Contradiction between the “virtual” nature of race as a social construct and the “actual” social, cultural and psychological consequences following from racialized perception of human beings

· The meanings of “culture” in “multicultural”: critical? anthropological?…? Contradiction in terms between granting all the cultures equal status and declaring support for democratic equality – due to fundamental difference in various cultures’ approaches to the issues of hierarchy, class, gender, caste and equality

· Correlation between ethnic identity and other aspects of identity; between liberal idea of identity with its emphasis on individual, and multicultural idea of identity based on belief in shared group values

· Compatibility of multiculturalism advocating group allegiance with liberal democracy as a system protecting basic rights of individuals

· Opposite views of multicultural education: as a means of sensitizing students to cultural differences or as an instrument for perpetuating these differences and for cultivating ethnocentrism instead of dissolving it

· Pros and contras with regard to affirmative action: its champions visualize it as a set of activities aimed at redressing former grievances and injustice, while opponents criticize it for promoting identity formation based on group victimization and providing wrong motivation for people to seek inclusion in minority groups that benefit from it (“one-drop rule”) and for inefficiency (“mismatching”, self-segregation, underperformance, dropping out)

· Appeal to look at “widening gap between rich and poor” (R.Rorty, D.Hollinger, etc.), i.e. societal economic inequalities, rather than at ethno-racial distinctions as the major source of social instability

Can melting pot work again?

Projected population by 2050: white – decline to 52.7%

Black – 16%

Hispanic – 20.1%

Asian, Pacific Islander – 10%

Native Americans – 1.2%

Ordinary Americans continue to express faith in the idea of melting pot. A majority of Americans oppose the articulation of ethnic identities in a form that challenges the older liberal ideal of a common civic identity. This preference for all-inclusive nationalism coexists with the widespread acceptance of diversity in cultural practices, provided that the unum should retain priority over the plures. – “One America retains its hold on the public mind” (J.Citrin). (2000 Census)

Promising: view of identities as dynamic, multiple, fluid - as products of change and interaction, “matters of choice as well as heritage” (K.Anthony Appiah), of both descent and consent (Werner Sollors), as “becoming” rather than “being”.

“Postethnic” perspectives on multicultural, multiethnic and multiracial United States developed by a number of scholars include the principle of “affiliation by revocable consent” and “preference for choice over prescription” (D.Hollinger); “creole America” (Ulf Gannerz); and “mestizo America” (Gary Nash).

 

(Natalia Vysotska, American Studies Summer School, Mykolaiv, 2003)

Ethnocultural Mythologems: Asian American

 

Cathy Song, Heaven

 

He thinks when we die we'll go to China.
Think of it---a Chinese heaven
Where, except for his blond hair,
The part that belongs to his father,
Everyone will look like him.
China, that blue flower on the map,
Bluer than the sea
His hand must span like a bridge
To reach it.
An octave away.

……………………

I've never seen it.
It's as if I can't sing that far.
But look---
On the map, this black dot.
Here is where we live,
On the pancake plains
Just east of the Rockies,
On the other side of the clouds.
A mile above the sea,
The air is so thin, you can starve on it.
No bamboo trees
But the alpine equivalent,
Reedy aspen with the light, fluttering leaves.
Did a boy in Guangzhou dream of this
As his last stop?

He had never planned to stay,
The boy who helped to build
The railroads for a dollar a day.
He had always meant to go back.
When did he finally know
That each mile of track led him further away,
That he would die in his sleep,
Dispossessed,
Having seen Gold Mountain,
The icy wind tunneling through it,
These landlocked, makeshift ghost towns?

У цьому поетичному фрагменті вжито цілу низку образів, пов’язаних з унікальним китайським досвідом в Сполучених Штатах. “Золота гора” та “залізниця”, мотив “повернення” та навіть те, що йдеться саме про “хлопця”, – всі ці реалії не такого вже й далекого минулого, перенесені в художню площину, трансформувалися на потужні міфологеми азіато-американської культури, що раз у раз резонують в літературі.

Історія “Азії в Америці” починається із чутки про знайдене в Каліфорнії 1849 року золото, яка досягла іншого континенту та дала поштовх китайській еміграції до США. Не дивно, що в уяві вихідців з провінції Квантунг (звідки, в основному, і їхали шукачі кращої долі), Америка постала у вигляді “Гум сан” – “Золотої гори”, землі достатку та багатства. Між 1849 та початком 1880-х рр., коли законодавці Сполучених Штатів прийняли цілу низку антиімміграційних актів, а також законів, що обмежували права вихідців з Азії, до Каліфорнії прибуло близько чверті мільйона китайців. Не можна сказати, що Америка зустріла їх ласкаво. Подальша реальність, сповнена виснажливої праці та дискримінації, ксенофобії та злиднів, ще наочніше демонструвала ілюзорність мрії – проте, як застановчий міф троп “Золотої гори” виявився, мабуть, не менш потужним, ніж славнозвісний міф Нового світу – “місто на горі”, що надихнув пуритан на сповнену небезпек подорож через Атлантику.

Одним з парадоксів перебування азіатів (принаймні, першого покоління) в США було те, що їхня “американська мрія” виключала Америку, – це була мрія про повернення. Декому це вдавалося, але, як безпристрасно зазначає історик, “більшість китайців так і не заробили достатньо грошей,… щоб повернутися на батьківщину”.

Ще одна азіато-американська міфологема – “залізниці”. Участь китайців у будівництві трансконтинентальних залізниць у 1860-і рр. була дійсно великомасштабною: протягом 1865-69 рр. їх було задіяно близько 10 тисяч, а в деякі періоди вони складали до 90% всіх працівників могутньої Центрально-Тихоокеанської компанії. За мізерну платню, мешкаючи в ледь придатних для життя умовах, китайські робітники прокладали путі, прорубалися крізь гори Сьєрра Невада, вели підривні роботи…(напрошується зіставлення з “Залізницею” М.О.Некрасова, написаною, до речі, у 1864 р.). Їхня заслуга у з’єднанні двох американських узбереж, знехтувана в свій час як і все, що сумлінно вкладали “чужинці” у розвиток не рідної їм Америки, - один з поширених топосів сучасної китайсько-американської літератури

В шкалі цінностей, яка просякає літературу – чи то як її підґрунтя, чи то як об’єкт критики, - особливе місце посідала сім’я, єдиний надійний притулок індивідуума в ієрархічно структурованих суспільствах Далекосхідного регіону. В нових умовах сім’я протягом тривалого часу була присутня лише в спогадах недавніх іммігрантів – адже жінкам в’їзд до країни заборонявся, і величезний дисбаланс між статями став характерною ознакою демографічної ситуації в азіато-американських спільнотах.

До расових упереджень додалися економічні чинники – страх конкуренції, яку являла собою дешева робоча сила азіатів. Американські профспілки активно долучилися до їхнього цькування: один з лідерів робітничого руху пише у статті 1900 року про необхідність протистояти “ордам голодних монголів”, “китайському язичнику” та його родичу, “напівцивілізованому японцю”. Сінофобія набула таких масштабів, що у 1882 р. було прийнято закон про заборону китайцям в’їзду до США. Ворожо-насторожене ставлення поширювалося на всіх прибульців з азіатських країн: вони не могли стати громадянами США; не мали права володіти землею; були позбавлені можливості з’єднатися із своїми родинами.

…1965 року буде реформовано імміграційну політику. У 1988 р. уряд США принесе офіційні вибачення японо-американцям за факт інтернування разом із солідною матеріальною компенсацією. Останні 20 років позначені не лише кардинальними змінами у структурі імміграції до США (на відміну від попередніх етапів тепер саме вихідці з Азії та Латинської Америки, а не з Європи, складають в ній переважну більшість), – а й остаточним парадоксом азіато-американської історії: на сьогоднішній день нащадки дискримінованих та зневажених “жовтих” як група можуть пишатися найвищим рівнем освіти та більш високими доходами у порівнянні з усіма іншими національно-етнічними спільнотами країни, не виключаючи і англосаксів. “Золота гора” таки підкорилася сміливцям!

 

(Н.О.Висоцька, “Сходження на Золоту Гору: штрихи до портрету азіато-американської літератури”// Слово і Час – 2001 - №9 – с.46-50)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 441; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.