Popular Culture as a Source of New Mythology in Urbanized Society

…На початку ХХ ст. низові жанри мистецтва – ринкова література, цирк, естрада, масова пісня, романс і кінематограф – склалися у нову та життєздатну систему, яка перейняла у фольклору низку його суспільних функцій. Естетична мова соціальних низів та їхнє життєвідчуття, які митець ХІХ ст. знаходив безпосередньо у фольклорі, тепер дедалі очевидніше виявлялися у «масовій культурі», що увібрала в себе найпростіші – та основні – фольклорні моделі. Майбутній історик, без сумніву, обміркує той факт, що «Кіч» склався та був відкритий саме тоді, коли епоха традиційного фольклору йшла до свого природного завершення. Для демократичних міських мас «кіч» став замінником фольклору у безфольклорну добу, а для високого мистецтва – «джерелом», яким раніше був фольклор….

…Якщо замислитися, чим, власне, привабливий кіч для мас, що робить його масовим, виявиться, що він діє своїми елементарними, але виробленими та перевіреними тисячолітньою практикою – тому безвідмовними – знаками емоційності. Ці знаки настільки прості, що в них стирається грань між сигналом про емоцію та емоцією як такою. У пошуках кіно виразності подібне завдання розв’язував для себе Сергій Ейзенштейн, і хід думки привів його до цирку – естетичному явищу, яке начебто жодним чином не підлягає під відомі визначення фольклору (цирк не є «усним», не є «колективним» і взагалі не є «словесним»), але тим не менш – глибоко фольклорним за своєю природою. Цирк виявився якраз тим видом масового мистецтва, який найповніше «законсервував» міфологічні та фольклорні першоелементи – найпростіші сигнали емоцій, не відрізненні від емоцій – і безперервно працює з ними. Переосмисливши запозичене з циркового обігу слово, Ейзенштейн назвав своє відкриття «монтажем атракціонів» і переніс його у мистецтво кіно.

(after: М.С.Петровский, Книги нашего детства. СПб, 2006, с. 28-34)

Western as a Major Genre in Popular Culture; Its Formulaic Nature

Один з сучасних дослідників жанру вестерну Дж.Кавелті, дає таке визначення жанру: «Під вестерном, як правило, мається на увазі стерео типізований пригодницький роман про Далекий Захід, зазвичай пов'язаний з періодом 1849-1900 рр.». Це дещо спрощене визначення. Оскільки феномен вестерну набагато ширший. Жанр пов'язаний з епопеєю підкорення Дикого Заходу (див. Розділ 6). Дослідники вестерну не завжди мають на увазі жанр суто літературний; часто вони говорять водночас або переважно про кіноваріант – адже вестерн став продуктом двох мистецтв: народився він на сторінках літератури, але світової слави зажив насамперед у кіно, ставши за його допомогою феноменом загальнолюдської культури. Щільні взаємозв’язки літератури і кіно складають істотну специфіку «великих пригод» жанру.

…Складність аналізу літературного вестерну полягає у тому, що він, по-перше, легко інкорпорує елементи інших літературних жанрів: детективу, тривіального і містичного роману, історико-авантюрного, роману виховання тощо. По-друге, він відверто міфологічний. Міфологеми, якими він оперує, за характером надзвичайно близькі загальним проблемам будь-якої культури, вони так чи так пов’язані з загальнолюдською історією, хоча й «пропущені» крізь національний ідеологічний контекст, американську свідомість. Звідси випливає особливий характер художньої умовності, притаманної жанру, який не можна оцінювати з позиції звичайної реалістичної правдивості.

Для жанру характерно оперування певним набором опозицій; серед них можна вирізнити такі пари:

- Американський захід – Американський Схід (опозиція, притаманна суто жанрові вестерну),

- Дикість – Цивілізація (опозиція, успадкована від прози романтизму). Виступає часто як опозиція Патріархальність (свобода) – Буржуазність (торгашество, регламентація законом) – також частина спадку романтичної ідеології,

- Новий Світ (сутнісна перевага американських ідеалів) – Старий Світ (апріорна зовнішня перевага культури),

- Індивідуум (особистість) – Маса (натовп),

- Чоловіче начало (воля, дія) – Жіноче начало (стан, порядок),

- Добро (в абсолюті) – Зло (в абсолюті).

Кожна частина цих опозицій у конкретному сюжеті зазвичай співвідноситься також по вертикалі і слугує багатозначним універсальним символом, наприклад: Американський Захід – Дикість – Свобода – Демократія тощо.

(after Ващенко А.В. Вестерн //Лики массовой литературы США, М., Наука, 1991, с. 246-260)

Дата добавления: 2015-06-27