Штрихове кодування

Управління асортиментом.

Управління асортиментом - діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту. Основними елементами управління є формування і встановлення рівня вимог за показниками, які визначають раціональність асортименту та асортиментну політику підприємства.

Для формування реального асортименту для задоволення різноманітних потреб і одержання запланованого прибутку, необхідно:

• встановити реальні і прогнозовані потреби у визначених товарах;

• визначити основні показники асортименту і дати аналіз його раціональності;

• виявити джерела товарних ресурсів;

• оцінити матеріальні можливості організації для випуску, розподілу і реалізації окремих товарів;

• визначити основні напрями формування асортименту.

Факторії формування асортименту розрізняють загальні і специфічні. До загальних відноситься попит і рентабельність. До специфічних промислового асортименту відносяться сировинна і матеріально-технічна база виробництва, досягнення науково-технічного прогресу, а торгового асортименту - виробничі можливості виготовлювачів, спеціалізація то­ргової організації, методи стимулювання збуту і формування попиту і т. ін.

Важливу роль в управлінні асортиментом відіграють нормативні і технологічні документи, прайс-листи.

Штрихове кодування (ШК) вперше було застосоване в США у 1973 р. - система "Універсальний товарний код" (Universal Product Code) для використання в промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих то­варів аналогічну систему товарної нумерації було впрова­джено в 1977 р. Вона мала назву "Європейський артикул" (EAN-European Article Numbering). У США близько 90%, у Німеччині - 80%, у Франції - 70% усіх товарів мають штрих-кодування. Після вступу в EAN неєвропейських держав вона набула міжнародного значення, і її застосування координує Міжнародна Асоціація EAN з центром у Брюсселі. В Україні створено Українську асоціацію "СКАНА", яка розроблює стандарти, програмно-технічні засоби, упроваджує штрихове кодування. Для присвоєння штрих-коду вітчизняним виробникам чи товаровласникам створено Національну Номеруючу Організацію "EAN-Україна". За Державною програмою переходу на міжнародну систему обміну і статистики організовано регіональні центри штрихового кодування.

Застосування штрихового кодування (ШК) разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

- виробникам: облік кількості виробленої продукції, сорту­вання і роздільне складування різних видів, сортів, найменувань, облік товарних запасів, формування замов­лення для постачання в торгівлю в оптимальний термін тощо;

- оптовим посередникам: прийом товарів за кількістю й асортиментом, облік і контроль товарних запасів на складі, відвантаження в роздрібну торгівлю;

- транспортним організаціям: приймання і здачу товарів;

- роздрібним продавцям: приймання товарів за кількістю й асортиментом, розміщення на складі, облік і контроль товарних запасів у магазині;

- на складі і в торгових залах: контроль за зберіганням то­варів, забезпечення ритмічного поповнення запасу това­рів у міру їх реалізації.

Принцип штрихового кодування - кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і проміжків), «зчитування» за допо­могою скануючого пристрою, який розшифровує коди і пере­дає інформацію на ЕОМ.

ШК - один з найбільш розповсюджених засобів автомати­чної ідентифікації (АІ). До інших засобів АІ відносяться ци­фрова, магнітна, звукова, радіочастотна і візуальна (магнітна картка, радіочастотна бірка тощо).

Значне поширення ШК пояснюється його перевагами пе­ред іншими засобами АІ. А саме:

- оперативна передача інформації про товар по системі електронного зв'язку;

- однозначність інформації (висока захищеність алгорит­мів кодування від помилок);

- порівняно невисока вартість завдяки використанню від­носно дешевого носія інформації - паперу.

Класифікація ШК. ШК поділяються на 2 види: європей­ський EAN і американський UPC. У міжнародній практиці існує кілька десятків схем кодування (чи символів), але EANі UPC найбільш розповсюджені. Крім них, досить часто трап­ляються коди Interleauved 2 of 5, Code39, Codabar.

Коди EAN розділяють на 3 типи: EAN-8, EAN-13, EAN-14. EAN-8 застосовується для товарів невеликого розміру неве­ликих партій, переважно в межах країни-виробника.

Від EAN-13 відрізняється скороченою інформацією і мен­шими розмірами. EAN-13 наноситься на будь-які упакування і /або товари. EAN-14 застосовується тільки для транспорт­ного упакування. Він крупніший, не потребує високої якості.

Структура ШК. Перші дві чи три цифри означають краї­ну; наступна група цифр (4 або 5) відноситься до виготовлю­вача або власника товару, наступні цифри - банк даних про товар. З початку впровадження ШК цифри були двозначні. Пізніше з'явилися коди країн із тризначних цифр. Якщо код складається з тризначних цифр, то зменшується наступна група цифр - виготовлювачеві. Код виготовлювачу привлас­нює національний орган. В Україні це "EAN-Україна" або її відділення по регіонах. Наступні цифри привласнюються ви­робником або продавцем у системі свого підприємства (обо­в'язково ведеться реєстрація).

У банку даних про товар кодують зведення, які включають найменування, сорт, артикул, колір, масу, розмір та ін.

Будь-які зміни, внесені в товар, які впливають на його іде­нтифікацію, потребують перекодування ШК. Зміни цінне спричинюють зміни ШК. Про всі зміни ШК виготовлювач повідомляє оптовому покупцеві за три тижні до постачання товару.

Остання цифра - контрольне число. За штрих-кодом мож­на певною мірою мати уявлення про достовірність і натура­льність товару або встановити його фальсифікацію.

Для перевірки штрих-коду треба виконати обчислення.

Наведемо такий приклад - код 482 30032 0006 4:

1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях:

8+3+0+2+0+6 =19;

2) суму, одержану в пункті 1, помножити на 3 (постійна):

19*3 = 57;

3) скласти цифри, що стоять на непарних позиціях:

4 +2+0+3+0+0 = 9;

4) скласти суми, одержані в пунктах 2 і 3:

57 + 9 = 66;

5) визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10 (в більшу сторону):

70 - 66 = 4.

Якщо цифра після розрахунку не збігається з контрольною, це означає, що товар вироблений поза законом.

Щоб уникнути фальсифікації товару і відповідності ШК, треба знати:

- розміри ШК має відповідати таким величинам: тіп - 21,0*30,0 mm, max - 52,5*74,6 mm;

- колір штрихів повинен бути чорним, синім або темно-коричневим; не допускаються для штрихів червоний і жовтий кольори;

- місце нанесення ШК: задня стінка упаковки в правому нижньому куті, на відстані не меншій ніж 20 мм від кра­їв; ШК не повинен розміщуватися там, де є інші елемен­ти маркування. Спосіб нанесення ШК: поліграфічний та у вигляді самоклеючих етикеток, ярликів.

Для "зчитування" застосовують стаціонарні і портативні лазерні сканери; вони "зчитують" на відстані від 60 см до 5-6 м.

Асортиментом називається певна сукупність товарів, перелік їх різних видів, сортів, об’єднаних за якою-небудь ознакою.

Товарний асортимент має величезне соціально-економічне значення, оскільки від нього залежать повнота задоволення купівельного попиту і якість торговельного обслуговування суб’єктів ринку.

Асортимент товарів характеризується широтою, повнотою, глибиною, ступенем оновлення, структурою.

Широта асортименту визначається кількістю різних товарів або груп, запропонованих на ринку.

Глибина асортименту є кількістю різновидів конкретного виду виробів та кількістю позицій у кожній групі товарів.

Повнота асортименту визначається відношенням фактичної кількості різновидів товару до його кількості, передбаченої відповідним прейскурантом або специфікацією (наприклад, специфікація передбачає 6 різновидів товару, а фактично у продаж надійшло 4. Значить, повнота асортименту складає 0,66).

Ступінь оновлення асортименту означає питому вагу нових виробів у загальному обсязі виробів, що надійшли у продаж (наприклад, дрібнооптовий магазин реалізує 25 видів парфумерної продукції, з них 7 нових, таких, що раніше не продавалися. Звідси, ступінь оновлення асортименту складає 0,28).

Структура асортименту характеризується питомою вагою товарних груп, підгруп, видів і різновидів товарів у загальній сумі товарообігу.

Раціонально сформований асортимент прискорює реалізацію товарів, скорочує витрати праці і часу на пошук, придбання потрібного товару, і, кінець кінцем, сприяє задоволенню попиту потенційних споживачів.

Розрізняють асортимент промисловий (виробничий) і торговельний.

Перелік товарів, що випускаються підприємством або гарів, що знаходяться у сфері обігу, називається торговельним асортиментом. Торговельний асортимент, як правило, ширший за промисловий, оскільки включає товари різних галузей, а також імпортні.

Розрізняють товари простого і складного асортименту.

Товари простого асортименту на практиці в межах одного виду не розрізняються, як правило, за призначенням, фасонами, розмірами та іншими ознаками (годинник, зошити, автомобілі вітчизняного виробництва тощо).

Товари складного асортименту в межах одного виду розрізняються за призначенням, фасонами, розмірами, матеріалами та іншими ознаками.

Товари об’єднуються в групи за ознакою їх виробничого походження (метал, тканини, лакофарбні матеріали) або споживчого призначення (одяг, господарські товари). Такий підрозділ має назву групового асортименту.

Різновид товару в межах кожної товарної групи називається номенклатурою внутрішньо групового (розгорненого) асортименту. Наприклад, усередині групи»господарські товари» можуть значитися миючі засоби, хімікати, предмети домашнього вжитку тощо.

Успішна комерційно-господарська діяльність суб’єктів товарного ринку вимагає оптимізації товарного асортименту, а тому особлива увага повинна приділятися його формуванню.

Формування асортименту означає підбір різних груп, видів, розмірів та інших різновидів товарної продукції відповідно до попиту суб’єктів ринку, направлений на повніше його задоволення.

Ринок вимагає, щоб у кожній ланці руху товару, особливо на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, був представлений раціональний асортимент товарів. Добитися цього дуже складно, а тому спочатку треба прагнути мати обов’язковий асортимент, так званий асортиментний мінімум. При цьому необхідно враховувати конкретні умови:

1) специфіку й особливості товарних груп, окремих видів товарів;

2) обсяг і структуру товарообігу;

3) розміри складських і торговельних площ;

4) наявність і стан складського і технологічного устаткування тощо.

Асортимент товарів повинен формуватися з урахуванням наступних принципів:

1. Відображення в асортименті особливостей попиту обслуговуваних і потенційних споживачів товарів.

2. Забезпечення комплектності у виборі і закупівлі товарів покупцями.

3. Дотримання сталого для торговельного підприємства асортиментного профілю.

4. Забезпечення достатньої повноти і стійкості асортименту товарів постійного попиту.

5. Складання простого асортименту, списку товарів незамінних і таких, які важко замінити.

6. Визначення кола взаємозамінних товарів.

7. Забезпечення достатньої широти товарів по кожній групі і підгрупі.

8. Розширення асортименту за рахунок нових товарів.

9. Досягнення шляхом раціонального підбору товарів умов, що сприяють зростанню та прискоренню товарообігу, підвищенню прибутку.

Чинником формування асортименту товарів виступає його стійкість, у зв’язку з чим номенклатуру товарів можна умовно розділити на дві частини: постійну і змінну.

Постійний асортимент відповідає наявності твердо сформованого попиту, адже відсутність яких-небудь товарів приводить до незадоволеного попиту.

Змінний асортимент пов’язаний з альтернативним попитом (який допускає заміну товарів) та імпульсним попитом (невизначеним, прихованим, який з’являється і формується під впливом товарної пропозиції), що сприяє різноманітності асортименту, його систематичному оновленню.

Сформувати і забезпечити стійкість, повноту раціонального асортименту нереально без чітко функціонуючого виробництва. Виробництво, по суті, є сполучною ланкою між попитом і пропозицією. Тільки знання дійсного попиту на конкретну продукцію дозволяє галузям виробництва забезпечити відповідну пропозицію.

Сучасні ринкові відносини вимагають постійного оновлення товарної пропозиції, тому досить актуальним є завдання виготовлення і випуску на ринок нових товарів. Новизна товарної продукції оцінюється за допомогою системи різних критеріїв: товарних (споживчі можливості, технічні характеристики, якість, дизайн, ціна); ринкових (конкурентоспроможність, перспектива розвитку); виробничо-збутових (прогресивні технології, нова сировина і матеріали).

Дата добавления: 2015-06-27