Захворювання органів травної системи

Всмоктування поживних речовин

Особливості травлення

Залоза, секрет	рН	Фермент	Субстрат	Продукт
Слинні залози (слина)	≥ 7	амілаза, птіалін	крохмаль	мальтоза
муцин (не фермент, склеює часточки їжі) лізоцим (не фермент, має бактерицидні властивості)
Шлункові залози (шлунковий сік)	= 2	пепсиноген (неактивна форма) ↓ (НСl) пепсин (активна форма)	білки	пептиди
Печінка(жовч)	≥ 7	солі жовчних кислот (не ферменти)	великі жирові краплі	дрібні жирові краплини (емульгований жир)
Підшлункова залоза (підшлунковий сік)	≥ 7	трипсиноген (неактивна форма) ↓ трипсин (активна форма), хімотрипсиноген (неактивна форма) ↓ хімотрипсин (активна форма)	пептиди	амінокислоти
ліпаза	жири	гліцерин, вищі жирні кислоти
нуклеази	нуклеїнові кислоти	нуклеотиди
Кишкові залози (кишковий сік)	≥ 7	амілаза	крохмаль	мальтоза
мальтаза	мальтоза	глюкоза
сахараза	сахароза	глюкоза, фруктоза
лактаза	лактоза	глюкоза, галактоза

Всмоктування – складний фізіологічний процес, який відбувається за рахунок активного транспорту через мембрани, дифузії, фільтрації та осмосу.

Переважна більшість продуктів травлення всмоктується у тонкому кишечнику:

- амінокислоти, моносахариди, нуклеотиди всмоктуються через епітелій ворсинок та кровоносних капілярів у кров;

- гліцерин, вищі жирні кислоти затримуються в епітелії ворсинок, де з них синтезуються власні жири організму, які пізніше всмоктуються через епітелій лімфатичних капілярів у лімфу (з лімфою потрапляють у кров).

Вода та низькомолекулярні сполуки в основному всмоктуються у товстому кишечнику (незначна частина – у шлунку).

Регуляція виділення травних соків:

- нервова – соковиділення здійснюється рефлекторно (центр безумовного соковиділення знаходиться у довгастому мозку);

- гуморальна – здійснюється гормоноподібними речовинами (шлунок секретує гастрин, дванадцятипала кишка – секретин).

1. Харчові отруєння – супроводжуються болем у животі, блюванням, проносом, запамороченням; розрізняють:

- небактеріальні отруєння – спричиняються різними токсичними речовинами;

- бактеріальні отруєння – спричиняються хвороботворними бактеріями (сальмонельоз, ботулізм, бактеріальна дизентерія, черевний тиф, холера).

1. Глистяні захворювання (гельмінтози) – спричиняються паразитичними червами.
2. Амебна дизентерія, лямбліоз – спричиняються найпростішими (амебою дизентерійною, лямблією).
3. Інфекційні запалення слизової оболонки органів травного тракту: дуоденіт – стравоходу; гастрит – шлунка; коліт – кишечника; апендицит – апендикса.
4. Панкреатит – інфекційне запалення підшлункової залози.
5. Гепатит – інфекційне запалення печінки.
6. Холецистит – інфекційне запалення жовчного міхура.
7. Перитоніт – інфекційне запалення очеревини.
8. Виразкова хвороба стравоходу, шлунка, різних відділів кишечника – утворення ерозій та виразок, які ушкоджують слизову, підслизову і м’язову оболонки.
9. Рак стравоходу, шлунка, різних відділів кишечника, підшлункової залози – утворення злоякісних пухлин у тканинах.
10. Цироз печінки – обмеження регенерації гепатоцитів.
11. Жовчокам’яна хвороба – утворення у жовчному міхурі каменів, які складаються з жовчних пігментів та холестерину.
12. Геморой – варикозне розширення вен нижнього відділу прямої кишки.

Дата добавления: 2015-06-27