Регуляція та оптимізація процесів у пасовищних БГЦ – основа заходів профілактики захворювань тварин

Користуючись спеціальними прийомами, пастухи утримують тварин під своїм контролем. Усвідомлено або інтуїтивно в своїй роботі вони уміло використовують природжені (інстинктивні) і придбані (умовно-рефлекторні) реакції тварин. За допомогою спеціальних сигналів (звуків і жестів) пастухи управляють стадом, вибираючи певний напрям в його русі по пасовищу.

1. Напрям руху стада регулюється пастухом, який враховує природні особливості пасовища, їх кормову ємкість, погодно-кліматичні умови і інші чинники.

За жаркої погоди при русі тварин проти вітру швидкість ковзання повітря по поверхні тіла збільшується, тепловіддача зростає, що сприяє оберіганню організму від перегрівання і від пов'язаних з гіпертермією захворювань. У холодну пору року при русі тварин за напрямком вітру швидкість ковзання повітря по поверхні тіла зменшується, тепловіддача слабшає, що сприяє захисту тварин від переохолодження.

2. Щоб захищати тварин від дії жари або холоду, пастухи змінюють час випас у.

У жарку пору року ранкове випасання починають раніше, вечірню — пізніше звичайного, а денну перерву, призначену для відпочинку тварин в тіні, подовжують. Навесні і осінню погода стає прохолоднішою, тому випас стад починають пізніше, коли повітря прогріється, а закінчують раніше звичайного.

3. Раціональне випасання припускає строгий облік щільності популяції (кількості тварин на певній ділянці пасовища). Переущільнення популяції причина неспокою, стресу і зниження продуктивності тварин, почастішання конфліктів між тваринами, постійного пригноблення тварин нижчого рангу. Тому пастухи не повинні допускати скупченості тварин. Досягається це шляхом подовження маршруту і збільшення швидкості руху стада. Регулювання взаємин внутрішньопопуляцій має значення в профілактиці стресів, травм.

4. При інтенсивній експлуатації високопродуктивних культурних пасовищ застосовують загінну систему випасання, як ефективний метод профілактики паразитарних хвороб тварин (диктіокаульозу овець і телят, аскарозу свиней, параскароза коней і ін.). Яйця і личинки гельмінтів викликають захворювання через 8—10 діб після їх розвитку в зовнішньому середовищі. Зміна пасовищ через 5—6 днів оберігає тварин від зараження.

5. Пастухи визначають режими рухової активності і своєчасного відпочинку тварин. Під час відпочинку тварини приймають певну позу, тіло вони розслаблено, очі зазвичай закриті. У цей період у тварин активізується процес пережовування їжі (жуйка). Своєчасне надання твариною відпочинку сприяє поліпшенню травлення і попередженню порушень обміну речовин, захворювань шлунку, кишечника, інших органів. Необхідне своєчасне випоювання тварин.

Дата добавления: 2015-06-27