Електронний підручник: панацея чи марнотратство.

Сучасна комп’ютеризація суспільного життя дійшла досить далеко: з екранів мобільних телефонів ми можемо дізнатись про останні події у світі, Wi-Fi покриття є практично в усіх вузах та розважальних закладах, портативні комп’ютери пришвидшують та спрощують комунікацію з близькими. Однак чи варто продовжувати цей курс далі і привчати дітей вже зі шкільного віку до залежності від техніки? Ця проблема назріла із затвердженням Президентом України Віктором Януковичем проекту «Відкритий світ», в якому один з пунктів передбачає запровадження електронних підручників у всіх школах України до 2015 року. Деякі школи в країні вже випробовують переваги комп’ютерної новинки у тестовому режимі, а в суспільстві точаться дискусії про необхідність цього нововведення. Та чи існує доцільність з економічного та освітнього погляду електронного підручника можна з’ясувати лише глибоко проаналізувавши всі його плюси та мінуси. аааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа ААЗапровадження електронного підручника в школах України Тетяна Івженко («Независимая газета») справедливо називає «революцією в сфері шкільної освіти» [6]. Разом з цими революційними змінами наближаються не менш грандіозні зміни у ставленні українських сімей до самого поняття освіти. Пропонований нам електронний підручник – це нетбук або електронний планшет з виходом для мобільного інтернету, в який можна завантажити електронні версії навчальних підручників, додаткової літератури та методичних посібників. На мою думку, спершу варто проаналізувати економічну сторону цього питання. Урядовці ще не вирішили, яка саме комерційна структура займеться створенням учбових нетбуків, вартість якого приблизно складає 2 тисячі гривень. А тепер підрахуємо: зараз в Україні налічується близько 4,3 мільйона учнів, помножимо на 2 тис. гривень і отримаємо 8,6 мільярдів гривень. Багато-хто називає цю цифру економічно обґрунтованою і вважає, що щорічна економія на друці паперових підручників успішно перекриє витрати. Але поглянемо на цю проблему з іншого боку. Скільки складатиме вартість підведення 4-G інтернету, без якого електронний підручник не функціонуватиме, до кожної школи, навіть у найвіддаленіших регіонах? Цю цифру чомусь всі побоялись озвучити. Різні джерела зазначають, що електронні підручники отримають безплатно лише відмінники та сироти. Однак знаючи специфіку розгортання будь-якого сценарію в Україні можемо спрогнозувати, що із запровадження електронного підручника в Україні різко збільшиться кількість «відмінників». А хто забезпечить електронні нововведення дітям урядовців? Звісно ж платники податків та просте населення на чиї плечі зваляться і ці витрати під виглядом збільшення податків, зменшення зарплат та збільшення комунальних платежів через «економічну нестабільність держави». ааааааааа ААА тепер про прагматичний бік питання. Людмила Колб («Сегодня») зазначає ряд позитивних та негативних тенденцій, що можуть виникнути при запровадженні електронної новинки. Серед аргументів «за» - розвантаження спини школяра, більш цікаве навчання, на уроці можна подати більше інформації, строгий контроль, велика економія часу, менше грошей на додаткову літературу, електронна книга допоможе фіксувати час коли дитина пробула та покинула школу, комп’ютер замість вчителя перевірить домашні завдання. Не на користь електронної книги – це удар по сімейному бюджету, під загрозою зір дитини, дитина може стати об’єктом пограбування, діти забудуть книги та швидко відвикнуть писати рукою [4]. ааffffffffffffffffаа ААБагато політиків, працівників міністерства освіти схвалили новий проект, закривши очі на наступні проблеми. Чи існує гарантія, що діти справді будуть вчитись, адже якщо нова система передбачає те, що виконані домашні завдання діти відправлятимуть вчителю на електронну адресу, то де ж гарантія, що ці ж виконані завдання вони не зможуть відправляти один одному? Як вчитель зможе бути впевненим чи дитина відкрила потрібну книгу на своєму електронному підручнику чи блукає просторами інтернету? Серед невирішених питань – чи буде цей «омріяний» політиками електронний підручник україномовний, чи це ще один «троянський кінь» тотальної русифікації? Адже чомусь на презентаціях нам презентували електронні планшети з російськомовним інтерфейсом, незважаючи на те, що в електронному планшеті є українська мова. Цікавими видаються міркування Аліни Бажал («Дзеркало тижня») про те, що моделі навчальних планшетів надалі вдосконалюватимуться, доповнюватимуться новими можливостями [1]. То що батькам вже зараз починати збирати гроші, щоб успішно брати участь в майбутніх перегонах «наворочених» електронних підручників, які міністерство освіти то затверджуватиме як єдиний, то буде скасовувати і приймати інший? Програмне забезпечення для цих електронних книжок навряд чи буде безоплатним. А хто, скажіть, застрахує наших дітей від того, що техніка може зламатись, адже це її природна властивість. Хто впевнений у тому, що комп’ютерні віруси не зашкодять електронним підручникам? Або хто знає чи разом із корисними знаннями діти не будуть обсипані гігабайтами інтернетного бруду? аааааааааааааааааааааааааааааааааааааа ААОтож нова ідея про електронний підручник вже викликала суспільний резонанс. Існує як ряд переваг, так і недоліків. Люди по різному ставляться до цього – хтось позитивно, хтось не дуже. Можливо, ідея хороша і благородна, однак вона вимагає ще тривалого доопрацювання, щоб знайти компромісне рішення, адже зараз в країні дамоклевим мечем висять набагато актуальніші проблеми, які потребують негайного розв’язання, а комп’ютеризацію навчання варто здійснити дещо пізніше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бажал А. Електронний підручник: легко в торбинці, порожньо в калитці? [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. – 2010. – 27 вересня. – Режим доступу до статті:

http://www.experts.in.ua/inform/smi/detail.php?ID=69851

2. Ворошилов В.В. Журналистика. Базовый курс, СПб.: Издательство Михайлова В. А., 2006. – 704 с.

3. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

4. Колб Л. «За» і «проти» переходу шкіл на електронні підручники [Електронний ресурс] // Сегодня. – 2011. – 18 березня. – Режим доступу до статті: http://www.osvita.org.ua/articles/653.html

5. Корконосенко С. Г. Основы журналистики: учебник для вузов / С. Г. Корконосенко. – М.: Аспект - пресс, 2002. – 276 с.

6. Ивженко Т. Жить не по учебнику [Електронний ресурс] // Независимая газета. – 2011. – 3 березня. – Режим доступу до статті: http://www.ng.ru/style/2011-03-14/12_ukraina.html

Дата добавления: 2015-06-27