Які права має свідок в кримінальному провадженні?

Василь Нор

Cвідок у кримінальному процесі України: коло осіб, предмет показань та свідоцький імунітет

Який предмет свідоцьких показань?

Стаття Нора по старому КПК (тобто чинному), бо в новому предмета показань свідка не визначено…

Інформація (дані) про зазначені обставини може бути одержана свідком як у результаті особистого, безпосереднього сприйняття фактів, ("свідок - очевидець"), так і зі слів інших осіб, які бачили або іншим шляхом їх сприймали ("свідок з чужих слів"). Отже, особа може бути викликана і допитана як свідок і в тому випадку, коли вона безпосередньо не сприймала обставин, про які дає показання, але чула про них від інших осіб, одержала інформацію про них з документів або довідалась іншим шляхом. Незважаючи на те, що самостійне доказове значення показань таких свідків незначне і суд не може обґрунтовувати ними свої висновки, вони важливі тим, що дають змогу виявити і допитати свідків-очевидців, перевірити першоджерело інформації, здобути відомості про інші джерела доказів (документи, предмети тощо).

Орган, що веде кримінальний процес, вправі допитувати, а свідок зобов'язаний давати показання про обставини, які підлягають встановленню у даній справі (ст. 64, 23, ч. 2 ст. 417, 433 КПК) і які він сприймав безпосередньо (сам бачив, чув або сприймав іншими органами чуття) або відомості, які він одержав з інших джерел (опосередковане сприйняття).

У випадку, коли свідок дає показання на підставі інформації, одержаної від інших осіб, взятої із документів чи від предметів, він водночас допитується про відомі йому дані, з допомогою яких можна встановити, викликати і допитати цих осіб, знайти відповідний документ чи предмет і використати їх як джерело доказової інформації.

До предмету свідоцьких показань належать також відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим (ч. 4 ст. 167, ч. 2 ст. 303 КПК). Знання про характер цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні відносини, немає жодних відносин, оскільки бачив (чув) уперше, тощо) дасть змогу правильно оцінити показання свідка.

Якщо свідок не може повідомити джерело, з якого він одержав інформацію про обставини, охоплювані предметом доказування у кримінальній справі ("десь чув", "хтось говорив", "всі про це знають" тощо), то такі відомості не можуть бути доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КПК:

Свідок має право:

1) знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу;

3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;

4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;

6) на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;

7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;

8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

9) заявляти відвід перекладачу.

Дата добавления: 2015-06-27