ДОДАТКИ 2 страница

Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання спеціалістом допомоги батькам, які звернулися за нею з різних проблем сімейного виховання. Ці проблеми є непередбаченими для консультанта, тому вимагають від нього не лише глибокої підготовки, а й умінь проаналізувати проблеми, виділити їх причини та наслідки, володіти системним підходом у вирішенні проблем. Консультації можуть бути: а) за кількістю сімей: масовими, груповими, індивідуальними; б) за участі членів родини: з усією родиною, з батьком, матір'ю та дитиною, в) за місцем проведення: у стаціонарному приміщенні (школі, центрах соціальної допомоги) і не в стаціонарних умовах, виїзні (на підприємствах, установах освіти, за місцем проживання, клубах). Консультації передбачають проведення анкетування, бесіди, спостереження, тестування, і тому консультанти повинні мати всі необхідні кошти для цього на своєму робочому місці. Доцільним було існування на підприємствах консультаційних бюро, пунктів для батьків з питань сімейного виховання, тому що не всі батьки можуть звернутися за консультацією в центр соціальної допомоги, а на перерві або після роботи це можливо. У таких бюро, пунктах висвітлювався досвід сімейного виховання окремих сімей, пропонувалася література для самостійного опрацювання, пам'ятки, буклети, брошури.

Сімейна шкатулка - підбір матеріалів з ​​досвіду сімейного виховання. Може включати опис традицій, сімейних свят, щоденник матері, опис складних ситуацій з варіантами їх вирішення. Сім'ї запрошуються до читання та обміну матеріалами.

Ще однією формою соціально-педагогічної роботи з батьками є поширення серед них буклетів і брошур про права дитини, попередження насильства в сім'ї, подоланні стресу, конфліктів, дитячих примх, про навчання дітей безпечній поведінці. Цю роботу здійснює в Україну міжнародний гуманітарний центр «Розрада» в м. Києві. Їх буклети розповсюджуються в школах, райвно, психологічних службах, центрах соціальних служб для молоді безкоштовно, але керівники центру вважають, що вони повинні бути скрізь: у лікувальних закладах, на роботі, закладах відпочинку тощо. Ці буклети містять цитати з міжнародних документів про права дитини, роз'яснення їх, поради щодо їх застосування, адреси установ, куди слід звертатися у разі порушення цих прав, опис типових ситуацій та шляхи їх вирішення, конкретні поради і рекомендації щодо поведінки в екстремальних ситуаціях.

Аукціон знань - активна, але маловідома форма перевірки знань. Аукціон передбачає:

1. Підготовку: а) прийом заявок на участь в аукціоні (з відповідями). Заявки можуть бути колективні та індивідуальні, їх приймає аукціонне товариство (3-4 організатора); б) оформлення кабінету (молоток, кафедра), в) призи з цінами в жетонах.

2. Проведення аукціону: ведучий повідомляє про заявку, вислуховує відповіді, запитує «хто більше?», Закриває обговорення: «Продано», коли відповіли всі бажаючі, переможці отримують жетони.

3. Підведення підсумків: ті, хто отримав жетони, вибирають призи. Призи присуджуються також найбільш активним учасникам.

Формою просвітництва батьків є аналіз виховних ситуацій на зборах. Виховна ситуація - це спеціально заданий педагогом стан виховного процесу в середовищі (групі) вихованців; це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, обставин, взаємин, які склалися в даний момент між суб'єктами виховного процесу, які спрямовані вихователем на позитивні зміни у системі міжособистісних відносин і в особистості кожного з вихованців. Виховні ситуації можуть бути спеціально створеними і непередбаченими.

Інтелектуальні сімейні вечори - складна форма, яка поєднує в собі кілька форм з метою організації змістовного дозвілля, просвітництва, профілактики негативних явищ, корекції сімейних відносин. С.В. Толстоухова розробила наступні теми вечорів.

1. «Круглий стіл». Тема обирається і повідомляються заздалегідь. На початку проводиться бесіда між 3-4 учасниками, які ставлять проблему, обґрунтовують її актуальність, аналізують між собою. Присутні задають питання, слухають. Ставиться ключове питання для суперечки.

2. «Доповідач-опонент». Присутні поділяються за бажанням або за допомогою ігрового моменту (скласти розрізані малюнки на 3-х столах, елементи малюнків видаються провідним на початку вечора) на 3 команди: доповідачі, опоненти, журі. При цьому члени сім'ї можуть бути навіть у різних командах. Соціальний педагог повідомляє правила і тему гри. Правила гри: протягом 15 хвилин групи обговорюють питання, яких ставиться три (за кількістю ролей у грі, кожна команда наступного раунду змінює роль), потім будують логіку доповіді з поставлених питань, обирають спікерів.

3. «Утопічні ігри». Будується на висуванні нереальних в цей час і в даному виді ідей. Із запропонованих ідей вибираються раціональні з урахуванням їх перспективності. Для вироблення ідей складаються групи з 4-5 осіб, які протягом 20 хвилин готують, а потім пропонують журі свої прогнози бажаного і небажаного майбутнього, можливі варіанти дії в цих умовах.

4. «Дебати». Пропонується тема. Учасники поділяються на дві групи: тих, хто відстоює твердження, і тих, хто його заперечує. Суддя на основі попередньо визначених критеріїв визначає, чи можна цю ідею втілювати в життя, за яких умов.

5. «Круг». 5-6 учасників сідають навколо столу для обговорення проблеми. Обов'язкова умова: кожен послідовно виступає по колу кілька разів. Розвивається вміння слухати колегу, виражатися коротко, конкретно, не повторюючи вже сказаного, приходити до згоди.

6. «Техніка співпраці». Характеризується зміною групової та індивідуальної роботи. Після відносно короткого (10-15 хвилин) групового мозкового штурму учасники розходяться, щоб індивідуально подумати над проблемою ще деякий час (5-10 хвилин), записати додаткові ідеї, модифіковані або розширити наявні пропозиції.

7. «Продуктивна гра».

I етап. «Постановка проблеми». Мета - методом мозкового штурму визначити (перерахувати) проблеми в межах запропонованої теми. Експерти аналізують висунуті проблеми і відбирають найбільш значущі для подальшого вирішення.

II етап. «Вироблення ідей». Мета - знайти вирішення проблеми на рівні ідеї, без детальної конкретизації. Експерти аналізують ідеї, відбирають найбільш продуктивні для подальшої роботи.

III етап. «Моделювання». Мета - конкретизувати ідеї на рівні детальної розробки.

IV етап. «Захист моделей». Проходить як відкрите засідання вченої ради, в ході якого представники захищають вироблені моделі. Вчена рада обирається зі складу учасників гри, визначає процедуру захисту, заслуховує доповіді, рекомендує обрані моделі для втілення.

Проблеми для рішення: «Ідеальна сім'я», «Викорінення насильства в сім'ї», «Попередження негативних звичок у членів сім'ї», «Боротьба сім'ї з алкоголізмом, наркоманією, курінням», «Нормалізація дитини в сім'ї», «Моральне виховання в сім'ї" (економічне, трудове, естетичне...).

8. Мозкова атака - метод, в основі якого лежить генерування нових ідей. Здійснюється відповідно до особливостей мислення людей: ті, хто здатний до фантазії, стають генераторами нових ідей, ті, хто є реалістами, - критиками. Рішення проблеми здійснюється по етапах:

1. Мотивація до колективного вирішення проблеми.

2. Постановка проблеми, сутність, причини виникнення, шляхи вирішення, які вже застосовувалися, ефективність цих заходів, традиційні шляхи, які взагалі існують, і можливості їх застосування, наслідки для майбутнього, ключове питання: Як запобігти...? Як усунути...? Як поліпшити...?

3. Генерація ідей групою генераторів.

4. Аналіз і критика ідей. Пошук та запис негативного в ідеях.

5. Вибір кращого варіанту вирішення проблеми.

Завершуються інтелектуальні сімейні вечори підбиттям підсумків

і аналізом проведених заходів [19. c. 132].

Таким чином, форми соціально-педагогічної роботи з батьками - це варіанти організації взаємодії соціального педагога з дорослими, спрямовані на створення умов для активізації пізнавальної діяльності батьків, рішення необхідних задач, надання допомоги і підтримки.

Для того щоб робота з батьками була найбільш ефективною соціальний педагог повинен використовувати також різні методи роботи, найбільш поширеними серед яких є:

Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, залучення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Університет педагогічних знань. Передбачає серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття проходять у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

Відвідування батьків удома. Це сприяє налагодженню контактів з родиною, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень у його поведінці, прийняттю необхідних заходів щодо їх запобігання і т.д. Відвідувати батьків учнів можна маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід соціального педагога викликає незручність, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Консультації. Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

Тематичні вечори запитань і відповідей. Сприяють глибокого пізнання методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які займаються проблемами виховання.

Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу чи окремої дитини.

Таким чином, методи соціально-педагогічної роботи з батьками - це сукупність прийомів і способів, що використовуються для стимулювання і розвитку можливостей батьків, розвитку їх педагогічних знань і залучення їх до виховної роботи.

Розділ 2: Дослідження особливостей використання сучасних форм роботи з батьками учнів.

2.1: Стан використання сучасних форм роботи з батьками у практичній діяльності.

Обов'язковим елементом мого плану класного керівника є робота з батьками.

Корінні зміни в освіті, становлення оновленої школи вимагають нового осмислення проблеми співробітництва. Спільної діяльності з батьками, у вирішенні якої є своя стратегія.

Стратегія - термін, більшою мірою військовий, але в переносному значення пов'язаний з мистецтвом організації і керівництва. Саме в цьому сенсі стратегія як організація взаємодії класного керівника і батьків, вміння визначати найбільш важливі питання, які необхідно (і можна) вирішити в сучасній діяльності.

Представлю приблизний перелік питань:

- Мотивація навчання, інтереси дитини, його життєві плани.

- Виявлення причин відставання в навчанні, пасивності дитини в пізнавально - розвивальних справах класного колективу.

- Спільна турбота про здоров'я дітей.

- Розвиток пізнавального ставлення до світу і пізнавальних інтересів.

- Розвиток навичок саморегуляції та управління стресом.

- Попередження і подолання конфліктів з однолітками, дорослими.

Будь-який перелік не може бути остаточним раз і назавжди. Воно обговорюється, піддається критиці і згодом коригується.

Визначаючи коло питань, аналізую, з якими проблемами зверталися батьки найчастіше, чи були ці проблеми широкими, або їх потрібно було вирішувати у вузькому колі тільки з батьками конкретних учнів. Потім повертаюся до торішнього плану і знову аналізую:

- Що було намічено зробити за планом;

- Чи всі вдалося зробити? Що було зроблено найбільш вдало?

- Які недоліки були, і які причини цього?

- Які форми взаємодії виявилися найбільш вдалими і в чому їх педагогічний ефект?

- Що необхідно зробити в першу чергу в новому навчальному році?

Крім того величезну роль грає діагностика на різних етапах роботи без якої неможливо спланувати в цілому виховну роботу в дитячому колективі і налагодити стосунки з колективом батьків.

Будь-яка інформація, отримана класним керівником від дітей і батьків, надає неоціненну послугу і сім'ї, і дитині.

Провівши діагностичні дослідження важливо розуміти:

- Необхідно дотримувати сувору конфіденційність;

- Діагностику проводимо як з батьками, так і з дітьми;

- Інформація, отримана в ході діагностики, не завжди носить об'єктивний характер.

Наведу приклади деяких діагностичних досліджень.

Попередня діагностика - дозволяє спрогнозувати склад батьківського колективу (Додаток 1)

На попередньому етапі дуже ефективною є методика незакінчених речень (Додаток 2). Ця методика допомагає визначити ставлення батьків до школи й учителя, що дозволяє класному керівнику уникнути проблемних ситуацій.

Велике значення має тематична діагностика. Її проводжу при підготовці до батьківських зборів з певної теми. Наприклад, перед зборами організую проективну методику для учнів (Додаток 3.), А для батьків анкеті з цієї ж проблеми (Додаток 4).

Інший приклад. При підготовці до батьківських зборів за темою «Методи сімейного виховання» проводжу анкетування з батьками і дітьми (Додаток 5). А самі збори проводжу у формі ситуаційної гри.

Ще один різновид діагностики - підсумкова діагностика, яка проводиться в кінці навчального року. Це необхідно для того, щоб батьки відзначили роботу класного керівника, але ще більшою мірою, щоб провести корекційну роботу. Корекційна робота виявляється у наданні батькам психолого-педагогічної допомоги і підтримки у вирішенні проблемних ситуацій (Додаток 6).

Провівши аналітичну обробку отриманих матеріалів формулюю мета взаємодії з батьками - створення найбільш сприятливих умов для освіти і розвитку дітей, забезпечення взаєморозуміння і односпрямованість прагнень вчителя і сім'ї у розвитку особистості дитини.

Ця мета довготривала, тому конкретизую її в задачах, а відповідно до завдань визначаю зміст взаємодії з батьками, яке включає в себе різні види і форми спільної діяльності протягом усіх років перебування дитини в школі.

Зміст взаємодії з батьками має повністю відповідати і бути спрямоване на вирішення ключового завдання.

Оскільки я працюю в сільській початковій школі, таким завданням є адаптація дитини до школи, яка має на увазі адаптацію до нового соціального статусу. На цьому етапі дуже важливі виховання позитивної мотивації навчання у дітей, формування самооцінки. Це і визначає завдання спільних зусиль вчителя та сім'ї, яку можна вирішувати різними засобами.

У плануванні спільної діяльності спираюся на наступні принципи:

- Батьки повинні бути присвячені в особливості освітнього процесу;

- Попереджено про можливі труднощі, що виникають у дітей в різні періоди;

- Необхідно опановувати деякими знаннями і вміннями, щоб зуміти надати допомогу дитині.

Це найбільш важливий напрям, однак, як показує досвід, саме воно є «проблемною зоною». Про шляхи поліпшення в даній роботі буде сказано далі.

А з метою поліпшення інформаційних запитів батьків можна провести анкетування (Додаток 7)

Основною формою спільної роботи є батьківські збори. На них обговорюються найважливіші рішення з питань життєдіяльності класного співтовариства та виховання дітей.

Дуже добре зарекомендували себе тематичні збори як більш ефективні. Добре підготувати тематичне зібрання це творча спільна робота, але багато чого залежить від самого вчителя (Пам'ятку для вчителя див. у додатку 8).

Вибудовуючи співпрацю з батьками не можна діяти наосліп, а необхідно знати особливості сучасної сім'ї і її ставлення до школи. Існує безліч методик вивчення сім'ї, які дозволяють скласти соціально - демографічний портрет сім'ї.

Найбільш цікавими і ефективними формами спільної діяльності вважаю:

- «Круглий стіл», на який запрошуються цікаво розповідають про свого шкільного життя люди;

- Спільні відкриті уроки, на яких присутні батьки - учасники дії;

- Педагогічні практикуми, коли батькам пропонуються різні ситуації, необхідно знайти вихід, дати пораду чи рекомендацію, пояснити свою позицію;

- Дискусії - активна форма підвищення педагогічної культури батьків у процесі обговорення актуальних проблем;

- Колективно-творчі роботи, що сприяють створенню атмосфери взаєморозуміння і співпраці, згуртуванню колективу.

Природно важливо враховувати зайнятість батьків, тому залучення батьків має бути посильним для сім'ї.

Для успішної роботи з організації взаємодії з батьками і всього освітнього закладу в цілому необхідна самодіагностика, що розуміється як спроба подивитися на себе з боку (а чи все від мене залежне зроблено в цьому плані (). Можна скористатися зразковим опитувальником (Додаток 10). Саме це дозволяє будувати подальшу роботу з поліпшення ефективності співпраці, а також сприяє виробленню критеріїв успішності.

Такими є:

- Створення внутрішньо шкільних органів (Рада школи, батьківський комітет);

- Підвищення рівня компетентності та задоволеності характером взаємин і якістю освіти;

- Підвищення активності, орієнтації на співпрацю.

А як наслідок - формування єдиного простору дорослих і дітей.

Все це одне з найважливіших умов завоювання класним керівником авторитету у дітей і батьків.

Шляхи покращення роботи про взаємодію з батьками:

- Орієнтування на пріоритет таких форм взаємодії, які побудовані на нових діалогічних підставах.

- Роз'єднаність батьків інерція і консервативність поглядів у них (головна складність) необхідно подолати шляхом підвищення педагогічної освіти батьків, включення їх в життєдіяльність дітей у школі.

- Спільна діяльність з батьками реалізується на основі особистісно - орієнтованого підходу.

Висновки: Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що батьки покликані створити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу. Батьки несуть повну відповідальність за розвиток, виховання і навчання своїх дітей. Однак, в сучасному суспільстві збільшується кількість неповних, конфліктних сімей, а громадська зайнятість батьків разом з низьким рівнем їх психолого-педагогічної культури значно впливають на зміну характеру відносин між дітьми і батьками. Саме тому соціальна і соціально-педагогічна робота з батьками дуже важлива для сучасного суспільства.

Важливою умовою ефективної соціальної та соціально-педагогічної роботи є співпраця соціального педагога і батьків. Робота соціального педагога з батьками здійснюється у двох напрямках: з колективом батьків та індивідуально. У практиці склалися найбільш раціональні її форми: загальні та класні збори батьків, колективні та індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування сімей учнів, оформлення різних за формою та змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації навчально-виховного процесу: керівництво гуртками, виступи перед батьками і дітьми, підготовка та участь у проведенні позакласної та позашкільної роботи з учнями і т.д.

У співпраці з батьками з різних типів сімей соціальний педагог застосовує технології соціально-педагогічної діяльності. До найважливіших видів технологій соціально-педагогічної діяльності відносяться: соціальна діагностика, соціальна профілактика, соціальна реабілітація, соціальна корекція, соціальна терапія. Вони дозволяють здійснити індивідуальний підхід до кожного з батьків і допомогти у вирішенні виниклих у нього проблем.

Робота з батьками - невід'ємна частина системи роботи класного керівника. Ця робота приносить успіх, якщо вона, будучи систематичної і науково обґрунтованою, органічно включається в загальну педагогічну діяльність класного керівника. Виховна робота школи не може будуватися без урахування того, що індивідуальність дитини формується в сім'ї.

Класний керівник - центральна особа виховного процесу. Батьки судять про школу з майстерності класного керівника, висловлюючи задоволення або незадоволення в першу чергу його професіоналізмом. Батьки відчувають найголовніше - хто і як вводить дитину в життя. Взаємодія класного керівника з батьками є невід'ємною частиною його роботи в школі. З перших же днів важливо налагодити з батьками дітей дружні, партнерські відносини. Адже основи вихованості дитини закладаються в сім'ї, і в школу він приходить вже так чи інакше вихованим.

Школа зобов'язана допомогти батькам, ставши для них центром психолого-педагогічної освіти та консультування - організовуючи при школі батьківські університети, лекторії, конференції, семінари, об'єднання батьків. Школа і сім'я - від узгодженості їх дій залежить ефективність процесу виховання дитини. Взаємовідносини сім'ї і школи важливі на всіх етапах шкільного життя учня.

У нашій роботі ми постаралися відобразити всі особливості роботи класного керівника з батьками. Структура роботи ґрунтується на цілях і завданнях, поставлених у введенні. Таким чином, проаналізувавши літературу з даної теми, ми виявили основи педагогічної взаємодії з батьками; основні функції діяльності класного керівника та способи його спілкування з батьками; зміст, форми і методи спільної роботи класного керівника з батьками.

У другому розділі проаналізовано роботу класного керівника однієї з Омський шкіл. На основі методики «Вивчення задоволеності батьків роботою освітньої установи», виявили рівень задоволеності батьків роботою педагогічного колективу. За допомогою методу - опитування, ми постаралися дізнатися за допомогою яких методів проводиться вивчення школярів і що воно дає. Адже завдяки цьому, у класного керівника накопичується уявлення про те, що являє собою кожний учень, як він живе, чим захоплюється, і це полегшує йому роботу з батьками. За даними опитування можна побачити, що зв'язки з батьками є дружніми і взаємно поважними, проте з деякими сім'ями виникають все ж проблеми, які педагог активно вирішує за допомогою бесід, консультацій та відвідування сімей. А також у роботі дані методичні рекомендації з організації ефективної взаємодії класного керівника з батьками. Адже дуже важливо, щоб сім'ї з великою увагою і вдячністю сприймали турботу класного керівника школи про їх дитину, і охоче підвищували свою педагогічну культуру.

Список використаної літератури:

4. Волікова Т.В. Учитель і сім'я. - М.: Просвещение, 1980. - 111с.

6. Капралова Р.М. Робота класного керівника з батьками. - М.: Просвещение, 1980. - 190 с.

10. Маленкова Л.І. Педагоги, батьки, діти: метод. посібник для вихователів, класних керівників. - М.: Пед. т-во Росії. 2000. - 304 с.

11. Маленкова Л.І. Теорія і методика виховання. Уч. посібник. - М.: Пед. т-во Росії, 2002. - 480 с.

12. Стефанівська Т.А. Класний керівник: Функції та основні напрями діяльності. - М.: Видавничий центр «Академія», 2006. - 192 с.

15. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Соціально педагогічна психологія. с 110

16. Маркова А.К. Формування мотивації вчення в шкільному віці. - М., 1974.-С.160

17. Бабанский Ю.К. Педагогіка - М., 1983.- с. 10

18. Парыгина В.Д. Соціальна психологія як наука - Л., 1967.-С.162

Додаток 1.

Анкета для виявлення питань морального виховання в сім'ї.

Для батьків.

1. Які позитивні якості хочете виховати у Вашої дитини?

2. За що хваліть, за що караєте?

3. Як заохочуєте? Як караєте?

4. Які якості характеру дитини Вам не подобаються, а які подобаються?

5. Чим захоплюється ваша дитина, яке її улюблене заняття?

Для дітей.

1. Які якості твого характеру батькам подобаються?

2. За що тебе хвалять, за що лають і карають?

3. Як тебе заохочують, за що? Як тебе карають, за що?

4. Які якості твого характеру батькам не подобаються?

5. Що ти любиш робити, твоє улюблене заняття?

Додаток 2.

1. Скільки часу (приблизно) Ви проводите в спілкуванні з дитиною:

- Протягом дня...

- Протягом тижня...

- В розмовах,...

- У спільній роботі...

- В кіно, клубі, театрі, бібліотеці...

- У прогулянках (у ліс, на річку і т.п.)...

2. Чи є інші види спілкування? Вкажіть їх.

3. Чи вважаєте Ви це час спілкування достатнім для виховання вашої дитини?

4. Чому?

5. Чи впевнені Ви, що правильно розумієте особливості розвитку своєї дитини?

6. Зустрічаєте Ви труднощі у вихованні дитини, і які? Як їх дозволяєте?

Додаток 3.

1. Скільки учнів навчається у класі (всього):

- У тому числі хлопчиків...

- В тому числі дівчаток...

2. У скількох учнів працюють на виробництві батько й мати?

3. Яка кількість сімей забезпечує в години, не зайняті школою:

- Повний контроль та нагляд за дитиною...

- Частковий (епізодичний, не щоденний)...

- Не забезпечує нагляду...

4. Яка кількість батьків класу здійснюють активну виховання дітей (всього)...

- Серед них батьків...

- Серед них матерів...

5. Скільки батьків входить в класний актив...

- З них батьків...

- З них матерів...

Дата добавления: 2015-06-28