Принципи виховання за Ж.-Ж. Руссо

		Принципи виховання
	Природне виховання: спілкування з природою, гармонія з нею
Вільне виховання: ідея доброго начала як первинної сутності людини
Трудове навчання: «праця є неминучим обов'язком суспільної людини»

Праці: «Еміль, або Про виховання» - роман-трактат (1762) «Сповідь» – автобіографічний твір.

Західноєвропейська педагогіка кінця ХVІІІ–першої половини ХІХ ст.

Основні принципи виховання Й. Песталоцці

природовідповідне виховання

	саморозвиток
сили серця (моральні якості) - виростають із природної схильності до любові, віри, почуття сорому, володіння собою	сили розуму (знання) - виростають із природної схильності до зовнішнього та внутрішнього споглядання	сили руки (уміння -) виростають із природних здібностей до розвитку тіла та його органів
гармонійний розвиток усіх природних сил людини

	Елементарність
Така організація навчання і виховання, при якій виділяються найпростіші елементи моральної сфери дитини, пізнання, практичної діяльності, що дозволяє безперервно просуватися від простого до більш складного, доводити доброчинності, знання та практичні навички дітей до можливого рівня досконалості

Праці:

-«Лінгард і Гертруда»

-«Як Гертруда вчить своїх дітей»

-«Лебедина пісня»

Найпростіші елементи завдання про речі:

ü Число

ü Форма

ü Слово

Погляди:

ü Вивчення мови

ü Звуковий метод навчання грамоти

ü Фізичне виховання

Загальні тенденції світової педагогіки

кінця ХІХ-початку ХХ ст.

Провідні течії та представники реформаторської педагогіки

Соціальна педагогіка «Індивідуальна соціалізація» особистості шляхом її приєднання до «колективних уявлень» (суспільно-моральних цінностей) - Е. Дюркгейм, В. Дільтей, Б. Рассел, Р. Зейдель	Педологія Комплекс психологічних, біологічних та соціальних знань про розвиток дитини у їх цілісності - Е. Мейман, Е. Торндайк, С. Холл, А. Біне	Експериментальна педагогіка Наукове обґрунтування принципу природовідповідності на основі вивчення анатомії, фізіології та психології дитинства - Е. Мейман, В.А. Лай, А. Біне, Е. Торндайк
Трудова педагогіка Праця як навчальний предмет і головний принцип діяльності школи, що готує до професійної діяльності та виконання громадських обов'язків - Г. Кершенштейнер	Теорія вільного виховання Принцип педоцентризму, який передбачає свободу вибору дитиною діяльності, її вільну творчість як основу розвитку - Е. Кей, Л. Гурлітт, М, Монтессорі	Прагматична педагогіка Навчання як набуття особистого досвіду розв'язання життєвих проблем; „навчання через діяльність” – Д. Дьюї, Е. Паркхерст, У. Кілпатрік
Педагогіка творчості Розвиток вільної особистості передусім засобами художньо-естетичної творчості - Е. Зальвюрк, Л. Ліхтварк	Школа дії Практична діяльність у різноманітних формах як обов'язкова умова її розвитку - А. Лай	Педагогіка особистості Виховання вільної особистості шляхом стимулювання її творчого саморозвитку - Г. Шаррельман, Г. Гаудінг, Е. Вебер
Нова педагогіка Творче поєднання у педагогічній практиці досягнень різних напрямів реформаторської педагогіки на основі принципів педоцентризму, вільного вибору дитиною форм діяльності, диференціації навчання, - творчої рівноправної взаємодії між учителем та учнями - Е. Клапаред, А. Фер'єр, С. Френе.

Школа в Україні періоду Відродження

ХVІ -ХVІІ ст.

Структура освіти на українських землях та педагогічна думка XVI (першої половини XVII століття)

	Вища освіта
Острозький триязичний колегіум [академія). Заснований князем Костянтином Острозьким. Існував у 1576—1636 рр.	Львівський університет. Починає свою історію від єзуїтського колегіуму з 1661 р.
	Середня освіта
Католицькі колегіуми: єзуїтські, піарські	Протестанті колегіуми кальвіністські лютеранські аріанські	Братські школи підвищеного типу: Львівська з 1586р., Київська з 1615 р., Луцька з 1620 р.	Києво-братський Колегіум (заснований шляхом об'єднання братської та Лаврської шкіл у 1632 р.)
	Елементарна освіта
католицькі школи	протестантські школи	монастирські та парафіяльні православні школи
братські школи	школи національних меншин	полкові та січові школи	школи мандрівних дяків

На Січі існували також школи музики і співу Б. Хмельницький в 1652 видав універсал про організацію при кобзарських цехах шкіл кобзарів і лірників.

Українська народна педагогіка

Мета виховання: виховання людини-трудівника, патріота, гуманіста

Принципи виховання: ·природо-відповідність; ·культуро- відповідність; ·гуманізм; ·активність ·дитини; ·трудова основа ·виховання; ·послідовність і систематичність; ·емоційна основа виховання

Методи виховання: · особистий приклад; · залучення до активної діяльності; · заохочення і покарання; · настанова; · повчання

Засоби виховання: · рідна мова; · усна народна творчість; · приклад батьків; · традиції та обряди; · матеріальна культура народу; · праця; · народні ігри, іграшки, забави

Етапи розвитку української народної педагогіки

Народна педагогіка дохристиянської доби  

Народна педагогіка княжої доби  

Козацька педагогіка  

Родинно-громадська педагогіка XIX ст.  

Народна педагогіка часів українського державотворення  

Народна педагогіка радянських часів  

Народна педагогіка у незалежній Україні  

Українська школа і педагогіка періоду Руїни

(друга половина ХVІІІ століття.)

Педагогічні ідеї Г.С.Сковороди

	Мета виховання та життя: Самопізнання та самовдосконалення, досягнення щастя, якого можна дістатися цілковитою перемогою духу та душевним спокоєм. Виховний ідеал: «істинна людина», для якої потрібне є неважким, а важке непотрібним. Три обов'язки батьків: благо породити, турбуватися про здоров'я дітей, навчити вдячності.
	Загально-педагогічні ідеї
Ідея сродності виховання: Сродність — життя за внутрішнім блаженним духом, що означає: навчатися тому, до чого народжений, обрати працю згідно своїй натурі. Ідея нерівної рівності: «Природа є перша всьому причина, - самодвижима причина».	Принцип народності виховання: «Кожен повинен взнати свій народ і в народі себе».
	Дидактичні погляди
Принципи навчання: виховний характер; врахування інте- ресів; систематичність; науковість; міцність знань; посильність і послідовність; свідомість; активність; розвиток пізна- вальних інтересів	Зміст навчання: відповідно до ідеї сродності треба навчати тому, що по- трібно людині для самопізнан- ня, пізнання навколишнього світу, для щастя і праці; головне джерело самопізнання і пізнання — Біблія	Предмети навчання: рідна мова, іноземні мови, література, піїтика, історія, філософія, точні науки, «грецькі музи» (музика, живопис тощо), ремесло та землеробство, богослов'я	Методи навчання: словесні: розмова, співбесіда, лекція; самостійні роботи: виконання перекладів, написання віршових переказів, прозових творів, листування, читання книг, спостереженя під час екскурсій

Твори:

- «Благодарний Єродій»;

- «Убогий Жайворонок»;

- «Байки Харківські»

Педагогічна думка в Росії (ХVІІІ - початок ХХст.)

Прогресивні педагоги періоду Руїни

М. Ломоносов (1711-1765)

Ідеї: демократизація освіти

народна школа

Мета: формування духовно і фізично розвинених громадян.

Методи: бесіда, лекція, вправи.

Підручники: «Риторика», «Російська граматика» (14 видань), «Стародавня російська історія»

1755р. – за ініціативи М.Ломоносова відкрито Московський університет.

М. Пирогов (1810-1881)

Роботи: «Питання життя»

«Про публічні лекції з педагогіки»

«Про методи викладання»

Ідеї: виховного навчання

роль знань

активні методи навчання

вимоги до вчителя

відмова від тілесних покарань

Л.Толстой (1828-1910)

Роботи: «Загальний нарис характеру Яснополянської школи»

«Про методи навчання грамоти»

«Про народну освіту»

«Про виховання»

Ідеї: вільного виховання

критика зазубрювання

методика шкільної бесіди і розповіді

написання дітьми творів

Педагогічна думка Київської Русі

(VI – IX ст.)

Форми навчання:

- групове - індивідуальне

Школи:

- язичницькі - християнські

988 р. – князь Володимир відкрив у Києві при церкві школу (300 дітей)

Види шкіл:

- Школи «книжного вчення» (підвищеного типу) – сім вільних мистецтв;

- Монастирські школи (індивідуальна форма);

- Школи-грамоти (в містах, на кошти батьків);

- Жіночі школи;

- Кормильство.

«Пчела» – збірка цитат із Святого письма, перекладений з візантійського варіанту, 71 розділ.

«Златоуст» – збірник промов грецького проповідника

«Ізборник Святослава 1073 року» – тексти античної літератури (383 статті) у формі запитань і відповідей.

«Ізборник Святослава 1076 року» – тексти виховного характеру (44 статті).

«Слов про зокон і благодать» митрополита Іларіона

«Повчання дітям» Володимира Мономаха (1096 або 1117)

Представники педагогічної думки:

- І. Федоров (1510-1583) – видав першу східнослов’янську «Азбуку»

- С. і Л. Зизанії – видав граматику словенську

- І. Вишенський (1545-1620) – “Суперечна мудрого латинника з немудрим русином”

- І. Борецький – «О воспитании чад»

- П. Беринга (1560-1632) - «Лексикон словесно-руський і імен толкованіє»

- М. Смотрицький (1572-1633) – «Граматика словенськая»

- Є. Славинецький – «Громадянство звичаєв дитячих»

Прогресивні педагоги в Росії на початку ХХ ст.

Л.Лесгафт (1837-1909)

Роботи: «Керівництво з фізичної освіти дітей шкільного віку»

«Про ігри та фізичне виховання в школах»

«Сімейне виховання дітей і його значення»

Ідеї: раннього і дошкільного виховання

фізичне виховання (система)

вимоги до вчителя

П.Блонський (1884-19411)

Ідеї: методи дослідження дитини (тестування, спостереження, опитування)

активні методи навчання (експеримент, спостереження, екскурсії)

ручна праця

статеве виховання

С.Шацький (1878-1934)

Роботи: «Мої педагогічні шляхи»

«Бадьоре життя»

«Підвищення якості уроку»

Ідеї: дитячі клуби

активні методи навчання

самостійна робота дітей

дитяче співробітництво (колектив)

праця

Система вітчизняної освіти у першій половині ХІХ ст.

«Статут університетів» та «Статут навчальних закладів, підвідомчих університетам» 1804 року

Віденський навчальний округ	Харківський навчальний округ
Парафіяльне училище: — велике (4 роки навчання); — мале (2 роки навчання); Гімназія (6 років навчання) нижчих класи прирівнювались до повітового училища	парафіяльне училище (1 рік навчання) повітове училище (2 роки навчання) гімназія (4 роки навчання)
Віденський університет	Харківський університет

Перші гімназії:

ü Харків

ü Чернігів

ü Полтава

1805 – Харків – перший в Україні університет

1834 – Київ – університет, культурний центр

Ідеї демократизму, гуманізму розвивали українські письменники:

Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Олександр Духнович.

Педагогічна система К.Д. Ушинського

Дата добавления: 2015-06-28