Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Робота 11. Визначення сисної сили клітин спрощеним методом смужок. Залежність сисної сили від ступеня насичення клітин водою




Контрольні питання

Завдання

1. Визначити зміну концентрації вихідних розчинів.

2. Визначити зміну концентрації розчинів після перебування в них рослинного матеріалу.

3. Після визначення концентрації вихідних і дослідних розчинів знайти такий розчин, концентрація якого не змінилася, і використати її для обчислення сисної сили.

4. Отримані результати записати за формою

Молярність розчину сахарози Осмотичний тиск за 20 °С, атм Коефіцієнт переломлення розчинів Співвідношення між S розчину і S клітини
вихідний після перебування дисків
0,1 2,60 1.333 1.336  
0,2 5,30 1.339 1.341  
0,3 8,10 1.343 1.344  
0,4 11,1 1.342 1.346  
0,5 14,30 1.350 1.353  
0,6 17,79 1.356 1.355  
0,7 21,50 1.362 1.361  

 

Зауважимо, що рівняння Вант-Гоффа (P = RTCi) законно тільки для слабких розчинів (до 0,1 М). У таблиці наведені більш точні емпірично отримані величини.

Завдання

1. Знайти співвідношення S розчину і S клітини,якщо

S розчину=17.79 атм

S клітини =Р (Осмотичний тиск за 20 °С, атм) данні занести до таблиці

2. Оформити роботу, зробити висновки, відповісти на контрольні питання.

1. У чому полягає принцип рефрактометричного методу визначення сисної сили?

2. Дайте визначення понять осмотичний, тургорний тиск, сисна сила.

3. Чим зумовлюється пересування води з розчину в занурені в нього клітини й навпаки, а також з однієї клітини в іншу при їх контакті?

 

 

 

Основні відомості. Надходження води в клітину визначається її сисною силою (S), яка залежить від ступеня насичення клітини водою. У стані повного зів’янення (або плазмолізу, що починається) тургорний тиск відсутній і сисна сила клітини дорівнює його осмотичному тиску (Т = 0; S = Р). Під час занурення клітини у воду тургорний тиск досягає максимального значення, а сисна сила падає до нуля (Т = Р; S = 0).

Клітини наземних рослин, як правило, не бувають насичені водою, у таких клітин Т<Р, а S = Р–Т.

Визначення сисної сили клітин спрощеним методом здійснюється шляхом добору рівноважного (ізотонічного) розчину, в якому немає ні втрат, ні поглинання води клітинами. Однак даний метод заснований на зміні не концентрації розчинів, а розмірів шматків, вирізаних з досліджуваних органів рослин і занурених у розчин відомої концентрації: при зануренні шматка тканини в розчин, S якого більше клітини, розчин віднімає воду від клітин і їх розміри зменшуються. Якщо S клітин, більше S розчину, то клітини всмоктують воду й збільшуються в об´ємі. При рівності S клітин і розчину розміри клітин не змінюються.

Метод придатний для визначення сисної сили тільки великих паренхіматозних органів зі слабко розвиненими механічними тканинами (бульб, коренеплодів). Достоїнство цього методу – простота й можливість безпосередньо спостерігати за змінами тургору залежно від ступеня насичення клітин водою.

 

Матеріали й обладнання: велика бульба картоплі, коренеплоди буряка, моркви, бюретки на 25 або 50 мл з лійками (або піпетки по 5 і 10 мл), тарілка, ніж великий, скальпелі, пінцети, чашки Петрі, предметні скельця, фільтрувальний папір, маркер, термометр кімнатний.

Реактиви: 1 М розчин NaСl, дистильована вода в кількох ємностях.

Хід роботи

Приготувати по 20 мл розчинів NaСl концентрації (моль/л): 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 змішуючи в чашках відповідні кількості 1 М розчину хлористого натрію й води. В одну чашку налити чисту воду. Вирізати з картопляної бульби великим ножем плоскопаралельну пластинку товщиною 3-4 мм, покласти пластинку на тарілку, користуючись предметним склом, вирізати із пластинки прямокутник шириною 20-30 мм і довжиною 40-70 мм (чім довше, тим краще). Розрізати прямокутник уздовж на 7 однакових смужок шириною 2-3 мм, виміряти їх довжину з точністю до 0,5 мм і занурити одну смужку у воду, а інші – у приготовлені розчини, стежачи за тим, щоб занурення було повним. Готувати й вимірювати смужки потрібно швидко, не допускаючи підвядання матеріалу. Тарілка, на якій розрізають бульбу, скло й скальпель повинні бути сухими. Сік, що виникає під час розрізання, видаляють фільтрувальним папером.

Через 20-30 хв пінцетом витягти смужки з розчинів, промокнути фільтрувальним папером і повторно виміряти їх довжину. Записати результати в таблицю 4.

Таблиця 4




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-28; Просмотров: 1409; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.