Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Шкільні програми в США




Основні шляхи зміни програм

У нових соціально-економічних умовах світова школа приступила до реформ програм освіти. При збереженні певного консерватизму змісту навчання, ці реформи повинні зробити програми більш гнучкими, містити інший баланс обов'язковості і селективності, загального і диференційованого.

Зміни в шкільних програмах проводяться двома головними шляхами: екстенсивним і інтенсивним. Перший шлях — традиційний. Він передбачає дробове предметне навчання. Розростаючись кількісно (продовжуються терміни, обсяг навчання), якісно таке навчання знакове для будь-яких навчальних дисциплін. Інтенсивний шлях — створення нових за цілями, структурою, змістом програм. Програми інтенсивного типу орієнтовані насамперед на повноту, переживання, усвідомлення й осмислення навчального матеріалу.

Зміни в шкільних програмах свідчать про неприйняття енциклопедичного навчання, коли прагнуть відійти від фактологічного перерахування навчального матеріалу і формулюють вимоги, які повинні визначати стратегію навчання. У той же час сприймається необхідність базової підготовки.

При порівнянні програм шкільної освіти у провідних країнах світу з'ясовується, що існують 2 різних підходи до проблеми пропорцій обов'язкової і елективної освіти. У США й Англії базисні плани охоплюють менш широке коло предметів на рівні середньої освіти, ніж у Німеччині, Франції, Японії і Росії.

Серед перших країн, що приступили на початку 60-х років ідо перегляду змісту шкільної освіти, були Сполучені Штати Америки. У США на початку 60-х років було прийнято законодавчих актів; з освіти більше, ніж за всю історію країни.

Реформа програм початкової школи проходила під помітним впливом концепції «основних навичок», завдання сталого оволодіння основними навичками, що набувались учнями: читання, письма, рахунку, фундаментальними уявленнями про соціально-політичний устрій США, нормах суспільної моралі і поведінки, географії, природи та її охорони. Протягом 60—90-х рр. вироблялися навчальні програми, адекватні зазначеним завданням. Більшість штатів (ЗО з 50) погодилося застосовувати федеральний закон «Про загальний обсяг освіти», де встановлювалися мінімальні стандарти початкової освіти. Заохочувалися «просунуті програми» для учнів, що одержували освіту вище таких стандартів. У цілому програми значно ускладнилися. Так, курс математики припускає знайомство з основами алгебри і геометрії, що раніше вивчалися в середній школі. Курс рідної мови включає правильне написання, вимову, вивчення граматичної структури окремого слова. За всіма навчальними темами були підго­товлені методичні розробки, де визначалися не тільки мета і зміст навчального матеріалу, але й давалися перевірочні тести.

У 1961 р. почалася реформа старшої середньої школи на прин­ципах «п'яти базисів». Вона полягала в тому, що обов'язкове навчання скорочувалося до 5 концентрів: англійська мова і література (4 роки: 1 рік у молодшої, 3 — у старшій середній школі), математика (4 роки: 1 рік у молодшої, 3 — у старшій середній школі), природознавство (З роки в старшій середній школі), соціальні науки (3 роки в старшій середній школі), комп'ютерне навчання (0,5 року у старшій середній школі). Кожен напрям складався з декількох частин. Наприклад, базис «Математика» — з алгебри, геометрії, тригонометрії, діловодства, інформатики. За п'ятьма обов'язковими напрямами пропонувалися нові курси з повною або зменшеною програмами. Таким чином, за повною програмою базисні дисципліни вивчала лише частина учнів.

До початку 80-х років по «п'ятьох базисах» працювали 90% старших середніх шкіл. Застосування «базисів» означало не тільки скорочення обов'язкової освіти. Одночасно заохочувалося впровадження елективних курсів. Крім повномасштабних елективних курсів, з'явилася безліч "мі-ні-курсів". У результаті до початку 80-х років елективні курси зайняли в молодшій середній школі до 35% навчального часу. В ці роки а середніх школах було більш тисячі різних елективних курсів.

На хвилі скорочення обсягу обов'язкового навчання деякі школи, наприклад у Сан-Франциско, зменшили число обов'язкових базисів.

Через скорочення рівня й обсягу базової освіти якість навчання не тільки не підвищилася, але і понизилася. За даними журналу «Ньюсуік» на початок 90-х років третина випускників середньої школи нічого не знала про молекулу, п'ятеро із шести — про генну інженерію, дві третини — про радіацію тощо.

На тлі цих явищ реформи стали розширювати обов'язкову повну освіту. Посилився рух «назад до основ», до завдань якого входило виправити положення. Так, Національна педагогічна конференція (1976) запропонувала посилити стандарти обов'язкової підготовки. Зокрема, цими стандартами передбачалися уміння рахувати, оперуючи відсотками і десятковими дробами; добротне знання вітчизняної історії; обов'язкове знання основ природознавства; грамотність.

Одним з орієнтирів нової реформи стала концепція, запропонована фахівцями Вісконсинського університету. Головні тези концепції: удосконалення якості освіти, підвищення загальнонаукової грамотності учнів, досягнення технологічної грамотності.

Реформа стала здійснюватися на загальнонаціональному рівні в окремих навчальних закладах. Прикладом реалізації ідеї гуманітаризації шкільної програми служить діяльність коледжу Сент-Джонш Аннаполісі. Програма була заснована на вивченні більш ніж 130 класичних текстів, що відносяться до західної цивілізації. Учні вивчали геометрію за Евклідом, математику — за Ньютоном, хімію — за Лавуазьє, політологію — за Токвілем, психологію — за Фрейдом, біохімію — за Уотсоном, біологію — за Дарвіном, фізику — за Ейнштейном. При цьому в Сент-Джоне відмовилися від елективних курсів. Зазначені навчальні матеріали розглядалися не як абсолютні істини, а як етапи розвитку людської думки.

У Західній Європі при реформі шкільних програм дотримують тієї ж політики, що й у США.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-28; Просмотров: 423; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.