Додаток А 4 страница

Рисунок Л1. Графік I А.М. Данилюка для підрахунку п1 і п1.

Рисунок Л.2 - Графік II А.М. Данилюка для підрахунку п2 і п2.

Рисунок Л.З - Графік III А.М. Данилюка для підрахунку п3

Таблиця Л.11.

Значення коефіцієнта R

Оздоблю-вальний матеріал фасаду проти-лежного будинку	Індекс протилежного будинку в плані 1	Індекс протилежного будинку в розрізі	Схема розташування протилежного будинку
0.1	0.5		1.5				5 і більше
Цегла або бетон		0,14	0,25	0,26	0,23	0,20	0,15	0,11	0,06
1,5	0,14	0,23	0,25	0,22	0,19	0,14	0,10	0,05
	0,14	0,21	0,25	0,20	0,18	0,12	0,08	0,04
	0,14	0,20	0,22	0,20	0,17	0,12	0,08	0,04
10 і більше	0,14	0,18	0,20	0,18	0,16	0,11	0,08	0,04
Блоки облицю-вальні керамічні		0,16	0,03	0,30	0,26	0,23	0,17	0,13	0,07
1,5	0,16	0,26	0,28	0,25	0,22	0,16	0,12	0,06
	0,16	0,24	0,26	0,24	0,20	0,14	0,10	0,05
	0,16	0,23	0,25	0,23	0,20	0,13	0,09	0,05
10 і більше	0,16	0,21	0,23	0,21	0,18	0,12	0,09	0,04
Фарба фасадна кольорова на бетоні світла атмосфе- ростійка		0,2	0,36	0,37	0,33	0,29	0,21	0,16	0,08
1,5	0,2	0,33	0,35	0,32	0,28	0,20	0,15	0,07
	0,2	0,30	0,33	0,30	0,25	0,18	0,12	0,06
	0,2	0,29	0,32	0,29	0,24	0,17	0,12	0,06
10 і більше	0,2	0,26	0,29	0,26	0,23	0,16	0,11	0,06
Фарба фасадна на бетоні біла атмосфе- ростійка		0,25	0,45	0,46	0,4	0,37	0,27	0,20	0,10
	1,5	0,25	0,42	0,44	0,4	0,35	0,24	0,24	0,09
		0,25	0,38	0,41	0,37	0,32	0,22	0,22	0,08
		0,25	0,37	0,4	0,36	0,31	0,21	0,21	0,08
	10 і більше	0,25	0,33	0,36	0,32	0,28	0,19	0,19	0,07

L_n, H - довжина і висота протилежного будинку, м;

l - відстань розрахункової точки А в приміщенні, яке розглядається, від зовнішньої поверхні зовнішньої стіни, м;

Р- віддаленість протилежного будинку, м;

а, h₁ - ширина вікна в плані і висота верхньої грані вікна над підлогою.

Примітка. При розташуванні протилежного будинку торцем значення коефіцієнта R множиться на 1,5.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків I, II і III (рис. Л.1.Л.2, Л.З).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло від неба в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні, визначається за допомогою графіків I, II і III (рис. Л.1, Л.2, Л.З) та за формулою

(Л.9)

де n₁ - кількість променів за графіком I, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.4);

n₂- кількість променів за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5).

Рисунок Л.4 - Визначення кількості променів л,, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком I.

Рисунок Л.5 - Визначення кількості променів п₂ і п₂^/, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком II.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує світло, відбите від протилежного будинку ε_буд при боковому освітленні, визначається за формулою

, (Л.10)

де n₁^/ - кількість променів за графіком I, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.6);

n₂^/ - кількість променів за графіком II, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5).

Підрахунок кількості променів за графіками I і II проводиться в наступному порядку:

а) графік I накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка - зі слідом робочої поверхні (рис. Л.4);

Рисунок Л.6 - Визначення кількості променів n₁ і n₁'(від неба і від протилежного будинку), які проходять через світлові прорізи в стіні за графіком I.

б) підраховується кількість променів п\, які проходять через світлові прорізи;

в) відмічається номер півкола на графіку I, яке проходить через точку Сі - середину світлового прорізу (рис. Л.4);

г) графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком I, проходили через точку С (рис. Л.5);

д) підраховується кількість променів «2 за графіком II, які проходять через світлові прорізи;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (Л.9).

Підрахунок променів, відбитих від протилежного будинку n₁^/ і n₂^/ які проходять через світловий проріз, проводиться за графіками I і II аналогічно (рис. Л.6).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верх-ньому освітленні єв визначається за формулою

ε_в = 0,01(n₃n₂), (Л.11)

де n₃ - кількість променів за графіком III, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поперечному розрізі приміщення;

n₂ - кількість променів за графіком II, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поздовжньому розрізі приміщення (у випадку кількох світлових прорізів n₃ і n₂ визначаються окремо для кожного прорізу, а потім добуток (n₃·n₂) підсумовується).

Підрахунок кількості променів за графіками III і II проводиться в наступному порядку:

а) графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою Б, а нижня лінія графіка III - зі слідом робочої поверхні;

б) підраховується кількість променів n₃, які проходять від неба в розрахункову точку Б через світлові прорізи (рис. Л.7).

в) відмічається номер півкола на графіку III, яке проходить через точку С₂ - середину світлового прорізу;

г) графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходили через точку С₂ (рис. Л.8);

д) підраховується кількість променів n₂ за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (Л. 11).

Рисунок Л.7 - Визначення кількості променів п3, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком III.

Рисунок Л.8 - Визначення кількості променів пг, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком II.

[1] категорія площ приймається за таблицею 21.

[2] Норма поширюється також на освітленість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць категорії Б і В з перехідними й нижчими типами покриттів.

[3] Освітленість столів для читання і настільних ігор приймається за нормами освітленості приміщень.

[4] Висота відраховується від рівня проїзної частини до нижньої кромки рекламного об'єкта.

[5] Максимальна яскравість у найбільш яскравому місці об'єкта визначається як габаритна для ділянки площею (0,2 х 0,2) м2.

[6] При розташуванні рекламних об'єктів на висоті менше 2 м відстань від бордюра до найближчої бокової кромки об'єкта повинна бути більше 2 м.

[7] Рекомендуються трубчасті малопотужні, фігурні (ІІ-подібні, кільцеві) і компактні люмінесцентні лампи.

[8] Лампи ДРЛ з високим червоним відношенням (r_к>10 %).

[9] Освітленість знижена на ступінь шкали, оскільки обладнання не потребує постійного обслуговування або внаслідок короткочасного перебування людей в приміщенні.

[10] Освітленість наведена для ламп розжарювання.

[11] Наведений показник осліпленості.

[12] Нормовані значення КПО підвищені в приміщеннях, спеціально призначених для роботи і навчання дітей та підлітків.

[13] В житлових будинках і квартирах наведені значення освітленості є рекомендованими.

[14] Нормовані значення встановлені на основі експертних оцінок.

[15] Норма освітленості дана для ламп розжарювання.

Дата добавления: 2015-06-28