КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Життєвий шлях Ганни та Василя Квасниці
VI. Итог урока. 1. Компьютерное тестирование для высокомотивированных учащихся. 2. Тестирование учащихся на карточках с использованием материалов слайда 17. 3. Взаимопроверка. (Слайд 18). 4. Фронтальный опрос. -Назовите тему урока. - Кто были наши предки? - На какие народы разделились племена восточных славян? - Чем занимались наши предки? - Что означает слово «язычники»? - В каких богов верили? VII. Домашнее задание. Учебник стр. 34-36. Тетрадь стр. 15 - раскрасить карту поселения восточных славян. В цьому році у подружжя Ганни та Василя Квасниць аж три ювілеї: п. Василеві нещодавно виповнилось 90, п. Ганні 70 і 55 років (смарагдове весілля) їхнього спільного життя. Як на свій вік обидвоє жваві і рухливі, п. Василеві ніколи б не дала його років. Щоправда, декілька років тому переніс інсульт і тепер розмовляє повільно, дещо, каже, призабув. Тож події давно минулих літ згадували разом з дружиною. Обоє з Радехівшини. В сім'ї Квасниць було троє братів і сестра. Середульший, Дмитро, загинув в 1944му. Страшні то були роки. Сім'я була віруючою, батько, Матвій, дякував у місцевій церкві. Малий Василько любив ходити з ним у храм, слухати спів, запам'ятовував псалми. Потім, вже на схилі літ, сам дякував у церкві св. Йосафата у Червонограді. Згадує п. Василь: – Мені було двадцять. В наших лісах базувався кущ Омелька, в нього входили три села. Разом з Дмитром пішли до лісу. Мені дали псевдо "Чумак". Нас вчили воювати військовики. Робили криївки. Все було організовано, ми жили в лісі, працювала кухня. Переходили з одного місця в інше, щоб нас не знайшли. Деколи навідувалися додому, переважно вночі. Пригадую таке. Неподалік нашого села німці залишили багато зброї і ми за нею ходили. З нашого куща пішло десь біля десятьох хлопців. Нас вели по зв'язку, але сталося так, що вийшли на заставу. По нас стали стріляти. Поранили в ногу тільки мене, на щастя, легко, міг іти. Втікаючи, зустрілися з іншою групою, питають, що за стрілянина. Ми сказали, що попереду застава. Вони повернули назад.
На зиму нас розпустили по хатах. Зброю ми закопали. Дехто (і я в тому числі) залишились у криївках. Були постійні облави большевики шукали нас. Згадує п. Ганна: – Я родом з села Нестаничі, воно через ліс від Василевого села. Наша хата стояла за селом. В 1944-1945 роках до нас часто по ночах приходили хлопці з лісу. Ми їх годували. Заходили і большевики, мовляв, в куркулів є що взяти. Мої батьки вирощували і продавали городину, тож якась копійка була. В 1949му в нашій хаті зробили криївку в кухні, вхід був з комори і переховували чотирьох чоловік Карпишина, Черника, його жінку Аду, з Радванців було двоє хлопців Соловейко та Олень. Криївка була під самим порогом. В 51му хлопці пішли від нас. Одного разу, коли брата везли до школи, нас попередили: не ходіть, бо заберуть. Так і сталося. Хтось доніс. 10 лютого, вранці, приїхали. Мама каже: моліться, діти, щоб хлопців не знайшли. Почали шукати, порубали всю підлогу, але криївки не знайшли. Та нас всеодно забрали, повезли в Радехів, а далі в Сибір. В розпачі мама покидала в мішки лише одяг та харчі. А люди брали з собою швейні машинки і навіть балії. Тата допитували, жорстоко били, але він нічого не сказав. Вже потім нам переказали, що тих хлопців забили в Радванецькому лісі в криївці. Ми опинились в Іркутській області, в селі, 70 км від дороги. Працювали в колгоспі, на різних роботах… В 1945му Василя також забрали з криївки, де він був ще з одним хлопцем. Під час облави схопили його сусіда, який їх видав. Василя арештували, судили у Львові, дали десять років за "підсобництво банді". І повезли хлопця у далекий Норильськ. Тоді побачив Біле море, яким пливло їх судно, а на ньому декілька тисяч "бандерівців", в основному із західної України. Василь працював штукатуром, слюсарем: в'язні будували Норильськ. Холод, голод, бараки, знущання… Люди не витримали підняли бунт. Тиждень не виходили на роботу. Приїхала комісія з Москви: "страна работает, а вы, бандеровцы, нет". Декількох застрілили, інших повезли в Магадан. В інших таборах розправа була жорстокішою, загиблих значно більше.
Василеві визначили спецпоселення, мав право написати лише два листи в рік. Головне, як і інші, повинен був працювати і працювати. Тут у нього закінчився термін ув'язнення. Його родину вислали в Амурську область, до них і поїхав. Там трохи попрацював, а в 1955му повернувся додому, в своє рідне село. Але там його не приписали, тож знову повернувся в Амурську область, потім в Іркутськ, працював електрослюсарем. Отам і перетнулись дороги Ганни і Василя. 1 липня 1957 р. їх розписали в комендатурі, церкви в селі не було в ній зробили клуб. Не було в молодят ні весілля, ні дружок – розписалися і повернулися в село. Їм виділили маленьку кімнатку у бараці. В 59му народилась їх перша донька Оля. Лише в 62му молода сім'я Квасниць повернулась в Україну. І знову їм відмовили у приписці. Влаштувалися у рідних на Донеччині. В Харцизьку "знайшлася" друга донька Леся. В рідні місця повернулися лише в 65му, поселились у Червонограді. Пан Василь довгий час працював електрослюсарем на третій "Великомостівській", дякував у церкві св. Йосафата, п. Ганна швеєю на фабриці "Юність". Отець Нискогуз відзначав побожність п. Василя, сумлінність, доброту. Не забув свого помічника привітав з ювілеєм, просив для нього Божої ласки. Валентина БЛУДОВА.
На знімках: такими вони були молоді; подружжя Ганна та Василь КВАСНИЦІ.
Дата добавления: 2015-06-28; Просмотров: 431; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |