Історія Інтернету

Сучасне телебачення

Поява цифрового телебачення приводить до збільшення числа каналів. Кабель дозволив приймати теле­сигнал у великих містах. Гори і зони поганої видимості не зупиняють супутник. Завдяки йому жителі маленьких міст і сіл можуть дивитися телеві­зор у своїх домівках. У розпорядженні французько­го телеглядача сьогодні близько 100 каналів. У США багато тематичних теле­каналів.

У сотнях країн один канал надає глядачам можливість вибору про­грам. Наприклад, можна вибрати вер­сію перегляду фільму мовою ори­гіналу або рідною мовою; час по­казу новин та ін. Але зараз телебачення це не тільки показ новин, розважальних передач і фільмів. Воно надає також послуги.

У Квебеку в 250 000 абонентів каналу "Vіdеоwау" є можливість під час реклами «клацати» пуль­том дистанційного керування на товарі, що сподобався. Рекламна програма, що транслю­ється,— спеціальна. Вона подає список найближчих магазинів, що продають цей товар. Під час хокейного матчу на екран можна вивести ближній план дії чи гравця, одержати інформацію про команду. Деякі канали надають можливість вибору часу показу фільму по те­левізору. Але, зрозуміло, слід оплатити ка­налу кожен сеанс. Крім абонплати, вноситься ще деяка сума за кожне замовлення.

Англійське слово «Іntеrnеt» скла­дається з двох слів: «іntеr» — по­значає «міжнародний» і «nеt» — «мережа». Інтернет— це інформаційна супер-мережа, що з'єднує між собою де­сятки мільйонів комп'ютерів. Інтернет— це водночас і бібліо­тека, і фототека, і відеотека, і аудіотека, і величезний музей. Електронна пошта Інтернету пе­ретворилася на світову пошту. Іноді цю мережу називають «ве­личезною павутиною».

Ідея глобальної мережі народилась під час «холодної війни». У 60-х роках минулого століття. У 1957 році у США було створено Агенство перспективних розробок (ARPA). Кількість і потужність комп'ютерних систем військового комплексу швидко зростала. Саме тоді виникла необхідність об’єднати територіально віддалені системи в одну мережу з метою раціонального й узгодженого використання їхніх спільних ресурсів. Зробити це треба було так, щоб у разі воєних конфліктів чи природних катастроф вихід з ладу частин мережі не впливав на її функціонування в цілому. Така мережа була створена у 1969 році. Її назвали Arpanet. Мережа швидко розвивалася і поступово вийшла за рамки суто військового проекту. У 1980 році Arpanet розділили на декілька незалежних мереж. Одна з таких мереж NSFNET –розвивалась найбільш вдало. Власне на її основі було створено Інтернет.

На початку 90 років мережа тор­кнулася індивідуальних (окремих) користувачів. Спочатку це були студенти, потім службовці великих підприємств. Сьогодні середній вік користува­чів Інтернету— близько 35 років.

Мережу можна назвати здебіль­шого чоловічою: тільки 15 % жі­нок її відвідують. Велику частку часу, проведено­го в Інтернеті, люди витрачають на те, щоб просто «походити» по різних сайтах. Вони там грають, працюють, ро­блять покупки. Будь-який комп'ютер може приєд­натися до світової мережі. Досить придбати модем і спеціальне програмне забезпе­чення.

Дата добавления: 2015-06-28