Книга десята

1 Котурни - грецька назва певного виду взуття, У давньогрецьких і римських акторів котурни - це < вид сандалій з дуже товстою підошвою; взували їх з метою збільшення зросту виконавця ролі в трагедіях для надання більшої величі образам героїв та богів. У акторів, які виступали в комедіях, було легке взуття -сокк. В метонімії котурн і сокк означають трагедію й комедію.

2 Новелу про отруйницю запозичив у свою збірку «Італійські новели» Дж. Фіорентіно.

3 Побиття камінням (каменування) не було покаранням, передбаченим римським законодавством. Це вияв стихійного обурення народу з приводу особливо кричущого злочину.

4 Курія - будинок, в якому відбувались засідання римського сенату. Тут: назва будинку місцевого сенату.

5 Судилище бога Марса, тобто ареопаг - найвищий орган судової влади родової аристократії в стародавніх Афінах, названий так від пагорба, який мав назву пагорб Ареса, бога війни (Агеіоз ра&#163;оз - Аресів пагорб). В його компетенцію входили зокрема справи про кровопролиття. Ареопаг став синонімом високого судового трибуналу. Риторичні виступи на ньому заборонялись.

Кара за вбивство родича (батька, матері, інших рідних) була надзвичайно сувора. Після того, як убивцю вишмагали до крові рівками, його' зашивали із змією, мавпою, собакою й півнем у [231] шкіряний мішок і топили в норі. Якщо ж не було,поблизу моря, убивцю кидали на поталу диким звірам.:

7 У римському судівництві судді - висловлювали своє рішення на навощених табличках за допомогою одного з трьох скорочень: С = сопдепто - засуджую. А =. аЬзогто - виправдовую, N11 - поп Іідиеі - питання неясне (формула, якою суддя утримувався від рішення).

8 Див. примітку 8 до кн. III.

9 Мандрагора - рослина, яку застосовували- як снотворний і обезболюючий засіб. Корінь мандрагори, який нагадував людську постать, вживали в середні віки як магічний лікувальний засіб, носили як талісман.

10 Військовий трибун- командир у римській армії. їх було по в па кожен легіон.

11 Полінік - син царя Фів Едіпа, вигнаний своїм братом Етеок-лом, утік в Аргос, звідки повів військо на своє рідне місто і проти рідного брата. Обидва брати загинули у братовбивчому поєдинку, їхні імена стали синонімом ворогуючої пари братів. Цей-міф покладено в основу сюжету трагедії Есхіла «Семеро проти Фів».

12 Фіней - фракійський цар і віщун. Він за намовою нової - жінки скатував своїх двох синів, народжених від покинутої ним дружини Клеопатри (за іншою версією - осліпив їх). Крім того, відкрив людям наміри богів. За все це боги осліпили його й наслали на нього гарпій - міфічних потвор-птахів з дівочим лицем і залізними пазурами, які забирали й запаскуджували його їжу, через те його мучив вічний голод. Див. також примітку 28 до кн. II.

13 ...на керівну посаду...- йдеться про посаду цензора. Цензорів" у Стародавньому Римі обирали строком на п'ять років. їх компетенцією було: наглядати за звичаями, розподіляти громадян за майновим цензом на класи, визначати розміри податків, такі завдання, як проведення громадських робіт, здача відкупів тощо. -- - "

14 Галлія -римська провінція (теперішня Франція). Фесса-лійські й галльські коні мали добру славу в античні часи;

15 Фалери - металічні бляхи, які прикрашали кінську збрую.

16 Пасіфая - дружина крітського царя Міноса, яка вступила в любовний зв'язок з биком і народила потвору Мінотавра.

17 Незгода (лат. Віуаіііав) - уособлення незгоди, розбрату.

18 Вірність (лат. Рісіез)-уособлення вірності, чесності. - -

19 «Священний» напій - відвар еллебора - чемериці, який застосовувався як ліки проти душевних захворювань та епілепсії, а також як рвотний і проносний засіб. [ 232]

20 Цілюще а точки аору Проверпінщ тобто таке, що зажене на гой евіт (іронічно сказано).

21 Згідно з римським заковом, який набрав чинності в часи панування імператора Клавдія (правив з 41 по 54 рр.), маєток померлої дитини ставав власністю матері, немовби як втішення за втрату дитини. Така спадщина мала назву «скорботної».

22 Піррічний, або дорійський танок - військовий танок, який виконувався під гру на флейті Й наслідував рухи воїнів ^під час бою (наступ, удари, замахування, відступ).

23 Апулей дає докладний опис пантоміми, тобто театральної мімічної вистави, яка супроводилась музикою (відповідав теперішньому балету). Пантоміми набули великої популярності в часи імперії, витіснивши зі сцени комедії й трагедії.

24 Ідейська гора - біля підніжжя гори Іди (Мала Азія) стояло місто Троя...'

25 Паріс - син троянського царя- Пріама й Гекуби. В суперечці трьох богинь Гери, Афіни й Афродіти про те, котра,з них най-вродливіша, визнав перемогу за Афродітою, віддаючи їй золоте яблуко з написом: «Найвродливішій». Див. також примітку 22 до кн. IV.

26 Ефеби - афінські юнаки у віці від 18 до 20 років відбували військову повинність. Ефеби носили хламиди (вид плаща).

27 Кадуцей - жезл оповісника, атрибут Меркурія як вісника і окличника богів.

28 Кастор і Поллукс - брати-близнюки, сини Зевса й Леди, з яких Кастор був смертний, а Йоллукс (Полідевк) - безсмертний. Після смерті Кастора Зевс дозволив, щоб брати проводили один день на небі, другий -у підземному царстві. Називали їх Діоскурами, тобто синами Зевса. ' ~

29 Мінер ва - римська богиня мудрості (у греків Афіна), дочка Юпітера, покровителька ремесла й науки.

30 Див. примітку 32 до кн. IV. 81 Див. примітку 32 до кн. IV.

32 Викрадення Єлени Парісом стало причиною Троянської війни і-в результаті-н-зруйнування Трої.

33 Паламед - син евбейського царя Навплія, воював під Троєю. Його, несправедливо обвинуваченого Одіссеєм у зраді, греки забили камінням...

34 Див. примітку 13 до кн. III. Улісс - інакше Одіесей.

35 Мається на увазі засудження до страти грецького філософа Сократа в 399 р. до н. є., обвинуваченого у безвірництві й розбещуванні молоді. На запитання одного з учнів Сократа - Херефона, чи є хто- мудріший за Сократа, дельфійський оракул відповів, що- мудрішого від нього немає. [233]

39 Кенхрей - головна гавань Корінфа (няні Кенхріес). 37 Саронічним морем. названа тут Саронічна затока, одна з заток Егейеького моря, на південь від Аттіки.

Дата добавления: 2015-06-28