Суть CASE-технологій

Ефективне документування інформаційної системи забезпечується тоді, коли її проектування ведеться з використанням комп'ютерів і спеціального програмного забезпечення, створеного для підтримки роботи проектувальників інформаційної системи. Документацію етапу проектування досить часто коректують на етапі упровадження системи, після тестування всіх її елементів (технічних, програмних, організаційних). Йдеться фактично про повторне документування. У концепції безперервного планового розвитку інформаційної системи з метою підтримки стратегічних інтересів фірми оновлення документації стає нормальним явищем і не створює проблем, якщо проектування ведеться з використанням ефективної інженерної системи конструювання програмного забезпечення - Computer Aided Software Engeniering (CASE).

CASE-технологія забезпечує комп'ютеризовану розробку інформаційного і програмного забезпечення, а також комп'ютеризоване документування розробки. Відомо, що спочатку повинна бути розроблена модель бази даних. Проте і вона будується поступово, крок за кроком, за певною технологією.

Витоки цього процесу слід шукати в консультаціях інженера - системоаналітика з кінцевим користувачем. Користувач розповідає, з якими даними він працює як з вхідними (первинними), які дані запозичує з інших (чужих) паперів або файлів, які звіти формує. Головна мета такої бесіди для системоаналітика - створити адекватну модель предметної галузі.

Бесіда відбувається "при наявності" комп'ютера, в якому встановлений програмний CASE-генератор. Те, що користувач розповідає про свої інформаційні потоки, системоаналітик зразу ж моделює на екрані дисплея у вигляді графічних символів, з’єднуючи їх лініями відповідно до інформації про зв'язки інформаційних елементів. Давайте трохи підслухаємо таку бесіду...

- Як називається ваша робота (ваша ділова функція)? - запитує аналітик.

- Аналіз продажу, - відповідає користувач. Аналітик кликнув мишею і на екрані з’явився блок з підказкою "Введіть назву функції". Аналітик ввів у цей блок назву "Аналіз продажу. Далі йдуть питання щодо початкових документів, про їх елементи, зв’язки, назви звітів, елементи звітів і обчислювань. Все, що стосується цієї ділової функції, в пам’яті комп’ютера пов’язується з нею автоматично. Комп’ютер відкриває таблицю для опису нового об’єкта і робить запит щодо його елементів.

Найважливішими поняттями тут є - суть і зв'язок. У бесідах поступово з'ясовуються зв'язки між елементами. Наприклад, елементи "НОМЕР-БАНКІВСЬКОГО-РАХУНКУ-ЗАМОВНИКА" і "ПРІЗВИЩЕ-ЗАМОВНИКА" мають зв'язок типу "один до одного".

На екрані дисплея поступово будується графічна модель (діаграма) функції, моделі використаних нею об'єктів і зв'язків з іншими функціями. Після закінчення бесіди і завершення введення відповідей, CASE-генератор автоматично створює словники ділових функцій, документів, звітів, елементів (атрибутів, реквізитів).

Екранні CASE-моделі дуже наочні. Вони не лякають кінцевого користувача, що бере участь у бесіді, високою математичною абстракцією. З використанням стандартних малюнків-шаблонів (графічних символів блок-схем) крок за кроком на екрані складається і розширюється модель предметної галузі (конкретної ділової функції) з її елементами-образами. Тут є назва функції, символи користувача, документів, звітів, комп'ютера, бази даних, ліній зв'язку і т.ін. Проте по суті CASE-моделі глибоко абстрактні. Саме завдяки цьому стає можливою високошвидкісна автоматична генерація похідної метаінформації у вигляді комплексу проектної документації (специфікацій і програмних модулів).

Коли закінчаться бесіди системних аналітиків з усіма користувачами, які самі побачили і підтвердили правильність сприйняття комп'ютером їх ділових вимог, стає можливим генерувати високоякісну документацію системи за всіма її ресурсами:

інформаційних, програмних, технічних, ресурсах персоналу - для кожного автоматизованого робочого місця.

Свої CASE-пакети мають різні фірми, наприклад, МОНОЛОГ, ORACLE, Digital, IBM. Найбільш відома в наших умовах CASE-система ORACLE, що складається з трьох інструментальних засобів:

• CASE*Dictionary для ведення словника бази даних;

• CASE*Designer для графічного подання моделей предметних галузей;

• CASE*Generator для автоматичної генерації програмних модулів.

Будь-який CASE-пакет сприяє загальному впорядкуванню інформаційної системи, поєднанню всієї сукупності її процесів, що особливо важливо в умовах інформаційної мережі, в якій працюють і робочі групи, і окремі користувачі.

CASE-пакети, перш за все, є інструментами системоаналітиків, проте, біля них в процесі розробки і супроводу ІС зосереджуються зусилля і користувачів, і програмістів.

CASE-пакети розрізняються за кількістю підтримуваних ними етапів розробки. Частина пакетів забезпечує лише графічне подання функцій і потоків даних, інша частина - додатково охоплює опис баз даних і побудову фрагментів програм. CASE-технології описують функції, виконувані в певній предметній галузі, а також інформаційні потоки в системі в цілому.

Після закінчення проектування і введення системи в експлуатацію, CASE-пакет використовується як інструмент супроводу інформаційної системи та її удосконалення впродовж всього існування циклу ІС.

CASE-технології органічно реалізують принцип системного підходу до розробки інформаційної системи в концепції мережі автоматизованих робочих місць (АРМ) кінцевих користувачів. Таким чином,

CASE-технологія - головний практичний інструмент і хороший підсумок довгого наукового пошуку вдалих кібернетичних рішень в галузі розробки інформаційних систем.

Традиційні засоби проектування інформаційних систем, що використовуються інженерами проектувальниками

Таблиця 5.4.

Деталі системи	Використані засоби проектування
Системні компоненти і діаграми	Блок-схеми систем, презентаційні діаграми, блок-схеми процесів, матриці системних компонент.
Інтерфейс, призначений для користувача	Формуляри для планування форм і екранів введення - висновку, блок-схеми діалогів користувача.
Елементи даних, їх зв'язки	Словники даних, діаграми "Суть-зв'язок".
Деталізація системних процесів	Таблиці рішень, дерева рішень, структурні діаграми, блок-схеми програм.

Проектуючи форми екранів, часто використовують наперед віддруковані формуляри з розміткою можливих позицій рядків, стовпців, символів, наприклад, схема екрану на 20 рядків, по 78 символів в рядку.

Важливу роль у проектуванні відіграє матриця системних компонентів, яка без застосування умовної символіки зручно і комплексно відображає в табличній формі три головних складових інформаційної системи: процеси, ресурси, продукти.

5.2.6. Зміст етапів "Упровадження" і "Супровід"

Розроблений проект упроваджується в реальне середовище підприємства або організації, тобто пристосовується до поточної роботи користувачів. Етап упровадження проекту інформаційної системи (додатки) охоплює:

• придбання комп'ютерів і програмного забезпечення;

• розробку додаткових програм, які не вдалося придбати;

• розробку (коректування) документації проекту;

• тестування устаткування і програмного забезпечення;

• навчання користувачів і персоналу, який повинен працювати з системою;

• безпосередній перехід до використання нової системи.

Упровадження може бути досить важким робочим процесом. Слід розуміти, що відмінно запроектована система може провалитися, якщо вона не буде ретельно і надійно пристосована до реальних процесів управління.

Етап супроводу (обслуговування) інформаційної системи наступний за упровадженням проекту. Поточний супровід охоплює моніторинг (стеження) системи та її модифікацію для проведення необхідних удосконалень. Частиною цього процесу є огляд після встановлення для визначення того, наскільки система відповідає цілям її створення. Помилки в новій інформаційній системі виправляються шляхом відповідного системного обслуговування. Крім того, супровід охоплює такий вид післяустановчих робіт, як модифікація системи у зв'язку із змінами у сфері діяльності організації або у зв'язку із змінами законодавства (наприклад, зміна податкової ставки викликає зміни в системі бухгалтерського і фінансового обліку організації).

Дата добавления: 2014-01-03