Класифікація ліній за призначенням, за класом напруги. Визначення повітряної лінії (ПЛ)

Лекція 6

ТЕМА «ТЕХНОЛОГІЯ МОНТАЖУ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ»

6.1 Визначення повітряної лінії (ПЛ). Класифікація ліній за призначенням, за класом напруги

6.2 Основні конструктивні елементи ПЛ.

6.3 Типи і конструкції пор

6.4 Улаштування повітряних ліній електропередач із самонесучими ізольованими проводами

6.5 Технологія монтажу ПЛ

6.6 Захист ліній від атмосферних перенапруг

МЕТА ЛЕКЦІЇЇ: О знайомити студентів із основними правилами улаштування повітряних ліній електропередавання електричної енергії, вивчити послідовність монтажу ПЛ, вивчити основні визначення елементів повітряних ліній, розглянути вимоги захисту ПЛ від атмосферних перенапруг.

6.1.1 Класифікація

Повітряні лінії за напругою розрізняють:

- повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ;

- повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ;

за призначенням:

- лінії електричної енергії;

- лінії зв’язку;

- лінії радіотрансляційних мереж;

- лінії кабельного телебачення.

Режими для розрахунків механічної частини ПЛ:

- повітряні лінії до 1 кВ:

- нормальний режим — режим з необірваними проводами;

- аварійний режим — режим з обірваними проводами;

- монтажний режим —режим в умовах монтажу опор і проводів.

- повітряні лінії вище 1 кВ:

- нормальний режим — режим за умови необірваних проводів, тросів, ізоляційних підвісів і тросових кріплень;

- аварійний режим — режим за умови обірва­них одного чи кількох проводів або тросів, ізоляційних підвісів і тросових кріплень;

монтажний режим —режим в умовах монтажу опор, проводів і тросів.

6.1.2 Визначення

Повітряна лінія електропередавання напругою до 1 кВ — споруда для передавання електричної енергії проводами, розташованими на відкритому повітрі і закріпленими за допомогою ізоляторів і арматури на опорах або кронштейнах на стояках будівель і інженерних спорудах (мостів, шляхопроводів і т. п.).

Надалі в тексті повітряна лі­нія із застосуванням самоутримних ізольованих проводів позначається ПЛІ, а із застосуванням неізольованих прово­дів - ПЛ.

Повітряна лінія електропередавання напругою вище 1 кВ - споруда для передавання електричної енергії проводами під напругою вище 1 кВ, розташованими на відкритому повітрі і прикріпленими за допомогою ізолювальних конст­рукцій та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).

За початок і кінець ПЛ приймають місце виходу проводу в бік ПЛ з апаратного, натяжного затискача або іншо­го пристрою кріплення проводу на вихідних (вхідних) конструктивних елементах підстанцій і відгалужувальних опорах.

Відгалуження до конденсаторів зв'язку, установле­них на підстанціях і опорах ПЛ, не відносяться до лінії.

Волоконно-оптична лінія зв'язку на повітряній лінії електропередавання (ВОЛЗ-ПЛ) - лінія зв'язку, що міс­тить у собі волоконно-оптичний кабель (ОК), який розмі­щують на ПЛ, та волоконно-оптичні системи передавання. ОК підвішують на опорах ПЛ за допомогою лінійної арма­тури або навивають його на грозозахисний трос чи фазний провід.

Самоутримний ізольований провід (СІП) — скручені в джгут ізольовані жили, що не вимагають спеціального утриманого троса. Механічне навантаження може сприйма­тися утримною жилою або всіма провідниками джгута. Ізо­ляція жил СІП повинна виготовлятися з матеріалу, стійкого до впливу зовнішнього середовища, та відповідати вимогам до непоширення горіння.

Магістраль — відрізок повнофазної лінії електропередавання від живильної трансформаторної підстанції до найбільш віддаленої точки. До магістралі можуть приєд­нуватися лінійні відгалуження та відгалуження до вводів.

Лінійне відгалуження — частина лінії електропередавання, яка має два і більше прогони і приєднана одним кін­цем до магістралі.

Відгалуження до вводу в будівлю (споруду) — прово­ди від опори, на якій здійснено відгалуження, до конструк­ції вводу на будівлі (споруді).

Прогін - відрізок ПЛ між двома суміжними опо­рами або конструкціями, які заміняють опори.

Довжина прогону - довжина його горизонтальної проекції.

Габаритний прогін - прогін, довжину якого визнача­ють нормованою вертикальною відстанню від проводів до землі за умови встановлення опор на горизонтальній по­верхні.

Вітровий прогін - довжина відрізка ПЛ, з якого тиск вітру на проводи і грозозахисні троси (далі - троси) сприймає опора.

Ваговий прогін - довжина відрізка ПЛ, вагу проводів (тросів) якого сприймає опора.

Стріла провисання проводу - відстань по вертикалі від прямої, яка з'єднує точки кріплення проводу, до прово­ду в найнижчій точці його провисання.

Габаритна стріла провисання проводу - стріла про­висання проводу в габаритному прогоні.

Ізоляційний підвіс - пристрій, який складається з од­ного або кількох підвісних або стрижневих ізоляторів і лі­нійної арматури, шарнірно з'єднаних між собою.

Штировий ізолятор - ізолятор, який складається з ізоляційної деталі, що закріплюється на штирі або гаку опори.

Тросове кріплення - пристрій для прикріплення гро­зозахисних тросів до опори; якщо до складу тросового кріп­лення входить один або кілька ізоляторів, то воно назива­ється ізолювальним.

Посилене кріплення проводу з захисним покрит­тям - кріплення проводу на штировому ізоляторі або до ізоляційного підвісу, що не допускає проковзування прово­ду в разі виникнення різниці натягів у суміжних прогонах у нормальному та аварійному режимах ПЛЗ.

Галопування проводів (тросів) - сталі періодичні низькочастотні (0,2-2 Гц) коливання проводів (тросів) у прогоні, які утворюють стоячі хвилі (іноді в сполученні з біжучими) з числом напівхвиль від однієї до двадцяти та амплітудою 0,3-5 м.

Вібрація проводів (тросів) - періодичні коливання проводів (тросів) у прогоні з частотою від 3 до 150 Гц, які відбуваються у вертикальній площині під час вітру і утво­рюють стоячі хвилі з розмахом, що може перевищувати діаметр проводів (тросів).

Населена місцевість - сельбищна територія місь­кого і сільського поселень у межах їхнього перспективного розвитку на десять років, курортні та приміські зони, зелені зони навколо міст та інших населених пунктів, землі селищ міського типу і сільських населених пунктів у межах їх сельбищної території, а також території садово-городніх ділянок.

Сельбищна територія міського поселення - ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і спо­руд, у тому числі навчальних, проектних, науково-до­слідних інститутів без дослідних виробництв, внутрішньо - сельбищна вулично - дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Сельбищна територія сільського поселення -жит­лові території, ділянки установ і підприємств обслугову­вання, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчи­ки для стоянки автомашин, водойми.

Ненаселена місцевість - землі, не віднесені до насе­леної місцевості.

Важкодоступна місцевість - місцевість, не доступна дня транспорту і сільськогосподарських машин.

Сельбищна місцевість - території міст, селищ, сіль­ських населених пунктів у межах фактичної забудови.

Насадження - природні та штучні деревостої та чагар­ники, а також сади і парки.

Висота насаджень - збільшена на 10% середня висота переважної за запасами породи, яка знаходиться у верхньо­му ярусі насадження, у різновікових насадженнях - середня висота переважного за запасами покоління.

Траса ПЛ у стиснених умовах - відрізки траси ПЛ, які проходять по територіях, насичених надземними та (або) підземними комунікаціями, спорудами, будівлями.

Великі переходи - перетини судноплавних діля­нок рік, каналів, озер і водоймищ, на яких установлюються опори висотою 50 м і більше, а також перетини ущелин, ярів, водних просторів та інших перешкод з прогоном пере­тину понад 700 м незалежно від висоти опор ПЛ.

Для ПЛ 110 кВ з горизонтальним розташуванням фаз рекомендується спрощена схема транспозиції (у місці транспозиції по черзі міняються місцями тільки дві суміжні фази). На цих же ПЛ у разі захисту їх двома тросами, які використовуються для високочастотного зв'язку, для зменшення втрат від струмів у тросах у нормальному режимі рекомен­дується виконувати схрещення (транспозицію) тросів. Кіль­кість схрещень слід вибирати за умов самопогасання дуги супровідного струму промислової частоти в разі грозових перекриттів іскрових проміжків (Ш) на ізоляторах, якими кріпляться троси до опор. Схема схрещування повинна бути симетричною відносно кожного кроку транспозиції фаз і точок заземлення тросів, при цьому довжини крайніх від­різків рекомендується приймати такими, що дорівнюють половині довжини решти відрізків.

До ПЛ повинен бути забезпечений у будь-яку по­ру року під'їзд на якомога ближчу відстань, але не далі ніж ш 0,5 км від траси ПЛ. Для проїзду вздовж траси ПЛ і для від'їзду до неї повинна бути розчищена від насаджень, пнів, каміння тощо і розрівняна смуга землі шириною, не меншою ніж 2,5 м.

Монтажним режимом згідно ПУЕ називається режим у стані монтажу опор, проводів і тросів.

Дата добавления: 2014-01-03