Регенерація відпрацьованих олив

Останнім часом велика увага приділяється раціональному використанню відпрацьованих олив. Це дає змогу не тільки економити паливно-енергетичні ресурси, а й запобігти забрудненню навколишнього середовища.

Тому одним із найраціональніших джерел поповнення ресурсів оливи є регенерація (відновлення якості) відпрацьованих олив і повторне їх застосування.

Згідно з ГОСТ 21046–86 відпрацьовані оливи поділяються на три групи: оливи моторні відпрацьовані; оливи індустріальні відпрацьовані; суміш відпрацьованих нафтопродуктів. Для відновлення якості відпрацьованої оливи слід якомога повніше виділити з неї накопичені шкідливі домішки. З цією метою під час технічного обслуговування машин відпрацьовану оливу зливають у спеціальні посудини за групами, передбаченими ГОСТ 21046–86, і відправляють у спеціалізовані підприємства, обладнані регенераційними установками. Вихід базових олив після регенерації відпрацьованих становить 70...85 % залежно від глибини очистки та технології регенерації за груповим вуглеводневим станом і фізико-хімічним властивостями. Регенеровані оливи близькі за якостями відповідним свіжим. Нині для регенерації олив застосовують такі технологічні процеси: фізичний, фізико-хімічний та хімічний.

Фізичний процес – це відстоювання, фільтрація, відгін паливних фракцій, центрофугування, промивання, вакуумна перегонка тощо.

Фізико-хімічний процес – це коагуляція забруднень ПАР, контактна очистка вибілювальними глинами, селективна очистка пропаном тощо.

Хімічний процес – це сірчанокислотний, лужний, гідрогенізацій-ний способи регенерації оливи. Перед регенерацією вона відстоюється у спеціальних посудинах із конічними днищами, які обігріваються парою чи електричним струмом. У них осідають вода і ве-ликодисперсні домішки. Відстій випускається із нижньої частини посудини, а відстояна олива забирається для регенерації з верхньої її частини. Оливу для бензинових двигунів підігрівають до температури 280 °С, а для дизельних – до температури 330 °С. Нагріта олива подається у випарник, в якому спеціальним насосом створюється тиск, нижчий від атмосферного. В цих умовах паливні фракції швидко випаровуються. Потім олива спрямовується у машину, де вона змішується з вибілювальною глиною, на поверхні якої адсорбуються продукти окисної полімеризації (асфальтени, карбени та інші продукти старіння оливи). Після цього оливу під тиском пропускають крізь фільтри, а потім до неї додають відповідні присадки.

При використанні регенерованих олив до них слід додавати 20...25 % свіжої оливи. Технологічний процес регенерації відпрацьованих олив включає коагуляцію їх у розчині бензину, відокремлення забруднень і води на відцентрових сепараторах, а потім відгін бензину, води та паливних фракцій з наступною вакуумною перегонкою олив для здобуття дистилятних фракцій, а із залишків перегонки після їх селективної очистки пропаном і гідроочистки – залишкових компонентів. Ці дистилятні та залишкові компоненти олив за своїми фізико-технічними властивостями не поступаються товарним. їх можна використовувати для здобуття товарних олив.

Дата добавления: 2014-01-03