Інформаційне забезпечення фінансової звітності підприємства

Тема 6. Аналіз фінансових звітів

Сучасне світове господарство, яке сформувалося внаслідок співпраці промислово розвинених країн, вимагає єдиних методів і принципів складання фінансової звітності. Інтеграція України у світову спільноту вимагає знання, розуміння і уміння складання такої звітності відповідно до міжнародних стандартів.

Фінансова звітність підприємства - це стандартна форма подачі інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату, ефективності його діяльності за певний період і перспективи його розвитку.

Підприємство регулярно повинне складати звіти:

- сприяння планування і контролю організаційної діяльності;

- успішної співпраці з постачальниками фінансів;

- виконання вимог законодавства;

- цілей оподаткування.

Планування і контроль організаційної діяльності на підприємстві сприяє поліпшенню системи управління підприємством і попереджає:

- затоварювання;

- помилки в розрахунках цін;

- розкрадання запасів;

- виявлення нерентабельних операцій;

- безнадійні борги та ін.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для ухвалення рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух засобів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів відносно:

- придбання, продажу і володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінці якості управління;

- оцінці здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченість зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- ін. рішення.

Фінансові звіти показують величину прибутку, отриманого підприємством, дають можливість розрахувати прогнозні показники на певний момент часу, попереджають про погіршення фінансового стану підприємства. Переважно фінансові звіти містять і додаткову інформацію, яка може зацікавити постачальників фінансів при наданні кредитів підприємству.

Крім того, ведення фінансової звітності є обов'язковим, оскільки існують встановлені законом вимоги про те, що усі підприємства зобов'язані вести бухгалтерські книги, реєстри для підготовки фінансових звітів.

Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і яку надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам:

- достовірність (надійність) - об'єктивність і правдивість приведених даних для використання, забезпечує правильність розуміння і призначення інформації, інакше виводи, зроблені за результатами аналізу не відповідатимуть дійсності, а пропозиції аналітиків можуть не лише не принести користі підприємству, але навіть і зашкодити йому;

- своєчасність - здатність впливати на ухвалення рішень користувачем і задовольняти його інтереси в потрібний момент часу або до певного моменту часу. Це дає можливість оперативно втручатися в процес виробництва, що дозволяє підвищити ефективність аналізу в цілому. Крім того, це означає, що інформація повинна поступати до аналітика якнайскоріше;

- доступність і зрозумілість - тобто трактування користувачем інформації має бути однозначним.

- конфіденційність - надання користувачам тільки тій інформації, яка не наносить збитків підприємству;

- спільність інформації - поступає з різних джерел (планового, облікового і внеучетного характеру). Ця вимога виражає необхідність усунення відособленості і дублювання різних джерел інформації. Це означає, що кожна господарська дія, яка забезпечує зміну фінансового стану, повинна реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватися і при плануванні і при контролі і при аналізі;

- раціональність - це означає необхідність мінімуму витрат на збір зберігання і використання даних. Звідси витікає потреба у вивчення корисності інформації і на цій основі удосконалення інформаційних потоків через відсікання зайвих даних і вступу тих, які потрібні.

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

- назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження підприємства;

- короткий опис основної діяльності підприємства;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Для якісного управління потрібна оптимальна кількість інформації. Неповнота інформації не дає можливості отримати повне уявлення про об'єкт, який вивчається. Надлишок інформації не дає можливості виділити єдине раціональне рішення. Саме тому фінансова інформація полежить деякій обробці перед її виставою користувачеві (рис. 6.1).

Широке використання у фінансовому аналізі знайшло групування інформації, тобто ділення загальної сукупності показників, які вивчаються, на однорідні групи за відповідними ознаками. Залежно від завдань аналізу використовують типологічне, структурне або факторне групування.

Типологічне групування використовують для розподілу усієї сукупності первинних даних на однорідні групи і класи.

Структурне групування використовують для вивчення внутрішнього складу сукупності однієї групи або класу.

Факторне групування служить для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками, які вивчаються і виявлення тих, які впливають на зміну чинників.

Практично усі форми фінансових звітів побудовані таким чином, що групування за різними ознаками складає основу самих таблиць.

Способи обробки фінансової інформації  

Групування - класифікація показників за економічно однорідними ознаками  

Порівняння - зіставлення фактичних даних з плановими, з аналогічними періодами у минулому, з середніми даними і так далі  

Горизонтальний аналіз дає можливість виявити відхилення статей звітності в порівняння з іншим періодом  

Вертикальний аналіз дає можливість визначити частину окремих статей звітності в сумі  

Аналіз коефіцієнтів - розрахунок і аналіз відносних значень  

Динаміка показників показує зміну показників в часі  

Відносні величини відображують співвідношення між абсолютними величинами  

Середні величини визначають для характеристики сукупності показників  

Рис. 6.1 - Способи обробки фінансової інформації

Порівняння - найбільш ранній і поширений метод фінансового аналізу. В процесі порівняння відбувається зіставлення двох явищ для виявлення схожості і відмінностей між ними. Існує декілька форм порівняння:

· зіставлення фактичних і планових показників;

· порівняння даних поточного періоду з аналогічними даними в минулому періоді;

· порівняння з даними інших господарських одиниць;

· порівняння з середніми даними;

· порівняння з нормативами.

Відносні величини - це показники, які характеризують економічне явище і відображують співвідношення між абсолютними величинами, які є ознаками цього явища. Відносні величини використовуються для характеристики рівня виконання плану, інтенсивності змін за аналізований період і так далі. Відносні показники вимірюються в коефіцієнтах, відсотках, індексах, балах та ін.

Середні величини використовують, коли необхідно виділити загальні ознаки з сукупності, відобразити загальні кількісні властивості явищ. Середня величина відображує те загальне, характерне, що об'єднує якісно однорідну сукупність показників певного економічного явища.

Динаміка показників - це ряди послідовних показників, які характеризують зміну економічних явищ в часі. Вони дають можливість виявити закономірності економічного розвитку і відтворити його в цифровій формі.

Аналіз коефіцієнтів, горизонтальний і вертикальний методи будуть розглянуті пізніше.

Дата добавления: 2014-01-03