Вплив нововведень на виробництво

Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність (ефективність) діяльності підприємства справляють технічні та організаційні нововведення. Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективність нових організаційно-технічних рішень). Про силу впливу окремих організаційно-технічних та інших нововведень на відповідні економічні показники діяльності підприємств свідчать такі приклади. Досвід експлуатації гнучких автоматизованих виробництв показує їхні істотні переваги порівняно з технологічним устаткуванням традиційного виконання: питома вага оплати праці (у розрахунку на одну деталь) зменшується на 25—30%, накладні витрати — більше ніж на 80%, виробничі площі зменшуються на 60%, а тривалість виробничого циклу скорочується у 5—6 разів. З-поміж глобальних технічних нововведень за силою впливу на економіку підприємства варто назвати роторні та роторно-конвеєрні лінії, які забезпечують проти традиційних знарядь праці: підвищення продуктивності праці — у 4—10 разів; зменшення обсягу необхідної виробничої площі —у 2—2,5 раза; скорочення тривалості циклу виготовлення — у 15—20, а обсягу транспортування виробів — у 25—30 разів. Помітно посилюється вплив нових технічних (технологічних) систем не лише на економічні явища, а й на соціальні процеси. Це потребує пильної уваги конструкторів нової техніки до показників її надійності, ергономічності та екологічності. Особливо нагальним є завдання екологізації виробництва. Спеціальними науковими дослідженнями встановлено, наприклад, що збільшення у два рази забруднення повітря шкідливими викидами скорочує термін експлуатації промислового устаткування до першого капітального ремонту в середньому у півтора раза і що врожайність пшениці в зонах дії підприємств кольорової металургії на 40—60% менша, ніж за межами цих зон.

Водночас сучасні прогресивні технології у багатьох випадках уможливлюють не тільки зменшення кількості шкідливих відходів, а й перетворення їх на додаткові чинники зростання обсягів продукції і прибутку. Зокрема, застосування технології утилізації викидів сірчаного ангідриду тепловими електростанціями через оснащення їх відповідними газоочисними установками може задовольнити половину потреби народного господарства України в сірчаній кислоті. Проте ефективність окремих глобальних і локальних заходів є важливим, але недостатнім вимірником ступеня впливу нововведень організаційно-технічного характеру на результативність діяльності підприємств. Ось чому необхідно знати конкретну методику виявлення інтегрального впливу певної сукупності нововведень на ключові показники виробничо-господарської діяльності підприємств за той чи інший проміжок часу. У зв'язку з цим можна використовувати загальний методичний підхід, суть якого зводиться до обчислення за спеціальними алгоритмами (формулами) основних показників, що характеризують економічну ефективність тієї чи тієї сукупності запроваджених протягом року (кількох років) нових технічних та організаційних нововведень (ТОН). Зокрема варто обчислювати такі техніко-економічні показники.

Приріст обсягу виробленої продукції:

,

Де L_ВП — кількість вивільнених працівників за рахунок техніч­них і організаційних нововведень, осіб;

В¹_п, — продуктивність праці в розрахунковому році (періоді), грн/осіб;

V_ВП — обсяг виробленої продукції, тис. грн.

Приріст продуктивності праці:

,

де I¹_ВП— загальне зростання продуктивності праці в розрахун­ковому році (періоді), %;

L¹— фактична чисельність персоналу, осіб;

B⁰_П — продуктивність праці у базовому році (періоді).

Приріст фондоозброєності праці:

,

де І¹_f — темп зростання фондоозброєності праці у розрахунко­вому році (періоді), %;

ф_осн — вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

f°—фондоозброєність праці у базовому році (періоді), грн/осіб.

Приріст фондовіддачі:

,

де ІF — темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік (період), %;

F0— фондовіддача у базовому році (періоді), грн.

Частка економії (%) від запровадження технічних та органі­заційних новин у загальних витратах на виробництво продукції:

де D¹ — середня заробітна плата одного працівника у роз­рахунковому році (періоді);

P¹— загальна сума прибутку у тому ж році (періоді).

Приріст рентабельності виробництва:

де R¹—- рівень рентабельності виробництва у розрахунковому році (періоді), %;

Ф_вир — загальна вартість виробничих фондів.

Зроблені за таким методичним підходом розрахунки середніх показників свідчать про істотний вплив технічних та організаційних нововведень на ефективність виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства України. За загальної помітної тенденції постійного зниження фондовіддачі техніко-організаційні нововведення забезпечують значне підвищення цього показника (приблизно на 18%). Проти загальної позитивної динаміки показників витрат на виробництво (собівартості продукції) і рентабельності виробництва, темпи їх відповідно зниження і збільшення цих показників, зумовлені організаційно-технічними чинниками, були майже у 1,5—2 рази вищими. При цьому частки зміни розрахункових показників під впливом технічних та організаційних нововведень становили у середньому 62 — 63 і 37 — 38 відсотків загальної позитивної їхньої динаміки.

Дата добавления: 2014-01-03