Роль малого підприємництва в національній економіці

Поняття малий бізнес в економічній літературі чітко не визначено. Але доведено, що він є невід'ємною складовою світової ринкової господарської системи як найбільш масова, динамічна, гнучка форма ділового життя. Перш ніж визначити поняття малий бізнес, необхідно розмежувати поняття підприємництво та бізнес, які співвідносяться між собою як специфічне і загальне. Тобто поняття бізнес більш ширше ніж поняття підприємництва.

Бізнес - будь-яка діяльність, яка ведеться переважно традиційними методами з метою отримання прибутку.

Підприємництво - систематична, ініціативна, самостійна, на власний ризик, інноваційна діяльність з виробництва продукції та надання послуг з метою задоволення потреб споживача і отримання прибутку.

Тобто вважається, що підприємництво повинно включати елементи новизни та ризику, а бізнес, орієнтований на отримання прибутку, може здійснюватися у будь-якій сфері діяльності.

В економічній літературі малий бізнес визначається як самостійна систематична діяльність громадян - підприємців та малих підприємств на власний ризик з метою отримання доходу. Отже, малий бізнес є особливим сектором економіки, який утворюється сукупністю малих підприємств і тому є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.

У світовій практиці критеріями визначення масштабів підприємств (малі, середні, великі) визнано: обсяг капіталу, чисельність зайнятих, обсяг випуску. Законодавства різних країн встановлюють свою кількісну характеристику для того чи іншого виду підприємств.

В Україні до малих підприємств відносяться підприємства, незалежно від форми власності, середньооблікова чисельність працюючих на яких не більше 50 осіб, а валовий дохід від реалізації продукції не перевищує 500 тис. євро на рік.

Але сутність малого бізнесу полягає не в кількісних характеристиках (чисельність працюючих та розмір валового доходу), а в тому, що він засновується на особистій праці власника та членів його сім'ї, а також на використанні найманої праці у поєднанні з виробничо-управлінською діяльністю господаря.

Роль і місце малого бізнесу (підприємництва) в національній економіці найкраще проявляється у властивих йому функціях, які набувають ще більшого значення для перехідного стану економіки. Вони полягають у наступному:

• формування численних суб'єктів ринкового господарства, насамперед, створення ефективного недержавного сектору економіки, орієнтованого на попит, конкуренцію; стимулювання ділової активності населення та утворення нової соціальної верстви підприємців-власників, які становлять соціальну базу економічних реформ, забезпечують стабільність суспільства;

• сприяння процесам первісної демонополізації, приватизації та роздержавлення економіки, стимулювання розвитку економічної конкуренції;

• вивільнення державного сектору від виробництва нерентабельної для нього дрібносерійної, штучної продукції, що задовольняє індивідуальний, а не масовий попит;

• розв'язання проблеми зайнятості, шляхом надання робочих місць вивільненим з державного сектору верствам населення;

• сприяє процесам демократизації суспільства, тому що характеризується найбільш демократичними, раціональними формами його організації та управління;

• орієнтація на місцевий (локальний) ринок та індивідуальний споживчий попит.

Усе це дає підстави зробити висновок, що функціонування малого підприємництва в ринковій економіці не є відокремленим. Взаємодіючи з великим та середнім бізнесом, з державним сектором, воно становить невід'ємний структурний елемент сучасної ринкової економічної системи.

Переваги малого бізнесу	Недоліки малого бізнесу
1. Низькі витрати на управління. Малі підприємства є тією частиною економіки, де найбільш послідовно проводиться принцип господарської самостійності і самоврядування, освоюються найрадикальніші шляхи активізації трудової діяльності колективу. На таких підприємствах набуває поширення поєднання професій і посад.	1. Малі підприємницькі структури с досить нестійкими. Статистичні дослідження проведені в США свідчать, що зі 100 фірм, що одночасно розпочинають діяльність, у перший рік свого існування зазнають невдачі 20, в другий - 17; на третій рік перестають функціонувати близько половини фірм; а на кінець п'ятого - залишається 33%. В Україні ситуація з малими підприємствами є ще більш нестійкою.
2. Малий бізнес сприяє розвитку науки, технічному прогресу. Висока ефективність малого бізнесу у створенні нової техніки і технології досягається завдяки мобільності управління такими фірмами, швидкості прийняття рішень, концентрації зусиль на одному напрямі, залученню висококваліфікованих спеціалістів, фінансовій підтримці великих фірм, які сподіваються використати результати малого бізнесу.	2. Великий комерційний ризик, пов'язаний із залученням особистих коштів. Як правило, підприємці залучають особисті кошти, кошти родини, і в разі негативних результатів, вони втрачають єдине джерело існування.
3. Не потребують великого стартового капіталу, тому одразу починають виробництво, заповнюючи збіднілий ринок, забезпечують додатковими доходами значну частину населення і збільшують кількість робочих місць.	3. Малий бізнес значно чутливіший до економічних коливань, ніж великий, його розвиток залежить від загальної макроекономічної стабільності в державі, стану її економіки, рівня стабільності економічної кон'юнктури. Як показує світовий досвід, на стадії економічного спаду, в умовах економічної кризи частка малих підприємств, що банкротують у 2-5 разів більша, ніж у великих. Ці фактори впливають також і на кількість новостворе-них підприємств.
4. Висока оборотність ресурсів.	4. Слабка сприйнятливість до найновіших досягнень НТП.
5. Підприємця спонукає сильний варіант мотивації до праці. В його основі лежить найбільша серед усіх верств економічно активного населення - матеріальна зацікавленість у результатах своєї діяльності, оскільки він несе повну відповідальність за дані результати. При чому, її повнота вимірюється втратою власності і всього, що з нею пов'язане.	5. Функціонування малих підприємств значною мірою залежить від рівня інфляції.Високі темпи інфляції є причиною для серйозних проблем у будь-якому бізнесі. Особливо згубно вони впливають на розвиток малих підприємств, оскільки розрив у цінах на час придбання сировини та реалізації продукції спричиняє для них значні фінансові труднощі.
6. Швидко реагує на потреби споживача. Швидка переорієнтація виробництва на випуск нової продукції.	6. На малих підприємствах нижча продуктивність праці і прихована інтенсифікація за рахунок використання сімейної праці.

Успішний розвиток малого бізнесу в країнах із розвиненою ринковою економікою полягає в тому, що велике виробництво не протиставляється малому. Там дотримуються принципу кооперування великих та малих суб'єктів господарювання, при чому великі підприємства не пригнічують малий бізнес, а взаємодіють один з одним.

Фактори, що впливають на нестійкість малого бізнесу:

• висока підвладність впливу ринкової кон'юнктури;

• слабке сегментування власної частки ринку;

• висока вразливість до несприятливих економічних факторів (інфляція, циклічні коливання, високий податковий тиск);

• великі фізичні та психологічні навантаження;

• невизначене ставлення держави та брак підтримки з її сторони. Основна суперечність малого бізнесу полягає між об'єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю малого підприємства, що виконує стабілізаційну роль у перехідній економіці та активізує інноваційну діяльність в умовах розвиненої ринкової економіки та слабкою життєздатністю суб'єктів малого підприємництва, особливою вразливістю їх щодо економічної кон'юнктури й тиску з боку великих корпорацій, а також адміністративних перешкод.

Головними формами розв'язання основної суперечності малого бізнесу є:

• державна підтримка, яка включає правове фінансово-кредитне, матеріально-технічне, інформаційне та кадрове забезпечення;

• інтеграційна підтримка, яка включає такі форми інтеграційних зв'язків великих та малих підприємств, як субпідряд, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування;

• самоорганізація та кооперування малого бізнесу на політичних (громадські об'єднання підприємців, спілки, асоціації) та економічних (підприємницькі мережі, кредитні та збутові кооперативи) засадах;

• міжнародна фінансова та технічна допомога.

Ці форми розв'язання основної суперечності малого бізнесу означають пом'якшення дії завдяки системі заходів, спрямованих на внутрішнє і на зовнішнє середовище малого підприємництва.

Розвиток бізнесу, в тому числі і малого, в Україні стримується внаслідок:

• складностей в одержанні кредитів та нерозвиненості системи гарантій і страхування діяльності малих підприємств;

• нестачі кваліфікованих кадрів, здатних працювати в умовах ринку;

• відсутності розгалуженої мережі організаційних і управлінських організацій, які надають малим підприємствам різного роду послуги;

- бюрократичних перешкод, що примушують засновників підприємств

Для розв'язання вищезазначених проблем в Україні необхідно здійснити ряд заходів:

• по-перше, розробити єдину державну регуляторну політику у сфері підприємництва (створення належної нормативно-правової, методологічної бази впровадження регуляторної політики в Україні; усунення виявлених порушень державного регулювання підприємницької діяльності;

• по-друге, удосконалити податкову політику впровадження спрощених методів оподаткування суб'єктів малого підприємництва, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва);

• по-третє, сприяння розвитку малого підприємництва, як частини загальної соціальної та економічної політики України, розробка і впровадження програм мікрокредитування, використання фінансових ресурсів суб'єктами малого підприємництва, створення сприятливих умов для відкриття власної справи, залучення молодих підприємців до об'єднань підприємців та до громадського життя);

• по-четверте, запровадження механізму громадської підтримки малого підприємництва (громадські приймальні, колегії, метою яких є надання інформаційно-консультативних послуг).

Сприяння розвитку малого бізнесу - одне з основних завдань державного регулювання економіки, оскільки малий та середній бізнес є невід'ємною складовою забезпечення сталого її розвитку.