Граничні норми сумарної ваги ванажу для підлітків у розрахунку на 1 годину робочого часу

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів непованолітніми під час короткочасної та тривалої роботи

вік (років)	Граничні норми ваги вантажу (кг)
короткочасна робота	тривала робота
юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
		2,5	-	-
			8,4	4,2
			11,2	5,6
			12,6	6,3

Примітки:

1. Короткочасна робота – 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала – більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 години робочого часу.

2. Календарний вік визначається як число повних років, що відрахоується від дати народження.

3.У вагу включається вага тари і упаковки.

4.Докладене м′язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничні норми ваги вантажу, його тривалість – не більше 3 хв, подальший відпочинок – не менше 2 хв.

вік (років)	Граничні норми ваги вантажу (кг)
короткочасна робота	тривала робота
юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
				3,5

Примітки:

1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень).

2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра і т.п.

3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 метра.

4. Відстань переміщень вручну не повинна перевищувати 5 метрів.

sЯкі пільги мають наповнолітні щодо відпусток?

Для неповнолітніх щорічна основна відпустка встановлюється тривалістю 31 к.д. Вона повинна надаватися, в основному, влітку, а за бажанням працівника -в інший час. Право на відпустку в перший рік роботи неповнолітні отримують до настання шестимісячного терміну роботи, необхідного для нарахування від­пустки дорослим.

s Неповнолітнім встановлено скорочений робочий час. А як здійснюється у зв´язку з цим оплата їх праці?

"Оплата праці працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій три­валості щоденної роботи здійснюється в такому ж розмірі, як працівникам від­повідних категорій при повній триваласті щоденної роботи " (КЗпП У ст.194).

Крім того звільнення неповнолітнього з роботи теж має певні особ­ли­вості. Коли відбувається звільнення за ініціативою роботодавця, то потрібна на це згода не лише профкому, а й комісії в справах неповнолітніх. Участь комісії у справах неповнолітніх при розгляді справи про звільнення неповнолітнього за ініціативою роботодавця не зводиться лише до дачі згоди чи відмови в цьому. Комісія повинна перевірити законність, обгрунтованість вимог власника, а також виявити причини, по яких роботодавець звільняє підлітка з роботи, вживати заходів по їх усуненю. Коли не­пов­но­літ­ній звільняється за власним бажанням, то повинен попередити про це робото­давця не за два тижні (як для дорослих), а за три дні. В тих випадках, коли роботодавець порушує законні інтереси неповно­літ­нього (залучає його до нічних і надурочних робіт або до робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, примушує працювати повний робочий день, не надає відпустки встановленої тривалості та ін.), не забезпечує належних умов для охорони здоров´я або продовження навчання неповнолітнім, його батьки (осо­би, які їх замінюють), компетентні державні органи та їх посадові особи, гро­мадські організації мають право вимагати від роботодавця покращення умов пра­ці. Коли ж продовження чинності трудового договору загрожує здоров´ю не­по­внолітнього або порушує його законні інтереси, то, на вимогу названих вище осіб і організацій, роботодавець зобов´язаний розірвати трудовий договір з неповнолітнім.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з молодим спе­ціалістом, направленим на роботу по персональному розподілу можливе лише за по­п­­е­редньої згоди профкому і з дозволу міністерства або відомства, якому підпорядковане дане підприємство або організація.

Отже, неповнолітні мають вагомі права по трудовому законодавству.

sА чи можна неповнолітніх притягти до відповідальності за порушення трудової дисципліни?

Так, за порушення трудової дисципліни до неповнолітніх, як і до дорослих, можуть бути застосовані заходи дисциплінарного або громадського впливу. За систематичне порушення трудової дисципліни, прогул (в тім числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня) без поважних причин і дозволу роботодавця, появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп´яніння, до неповнолітніх може бути застосовано і такий захід, як звільнення з роботи.

s Які трудові права мають учні шкіл та студенти ВУЗів?

Допускається прийняття учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шко­ди здоров´ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по до­сяг­ненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або осіб, що йо­го замінює. Учні належать до неповнолітніх і на них поширюються ті самі норми законодавства про працю, про які ми вже говорили. Учні віком 14-15 ро­ків, які працюють у канікулярний період мають право на скорочену тривалість ро­бочого часу – 24 години на тиждень: по чотири години щоденно.

sА чи можуть працювати учні під час навчального року?

Можуть, але якщо вони працюють протягом навчального року у вільний від навчання час – то тривалість робочого часу не може перевищувати поло­вину визначеної максимальної тривалості робочого часу для відповідного віку (тобто для 14-16 річних – 12 годин на тиждень, по дві години на день, а для 16-18 річних – 18 годин на тиждень, по три години на день).

sЯк здійснюється оплата праці учнів, які працюють у вільний від навчання час?

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Учням, які працюють, надається відпустка тривалістю 31 к.д. влітку з оплатою пропорційно відпрацьованого часу: по два робочі дні за кожен місяць роботи. Учень може звільнитися з роботи, попередивши про це за три дні. Крім того з учнем може бути розірваний трудовий договір на вимогу адміністрації навчального закладу, в якому він навчається, якщо робота негативно впливає на його успішність.

При припиненні трудового договору роботодавець видає учню довідку про його виробничу діяльність, де вказується спеціальність, кваліфікація, посада і час роботи. Цей час включається в трудовий стаж у відповідності з діючим зако­но­давством. На підставі даної довідки на підприємстві, де надалі він буде працю­вати, зобов´язані внести відповідний запис у трудову книжку.

Відповідно до законодавства України "молоддю" вважаються особи віком від 15 до 28 років. Громадянам цього віку після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчаль­них закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служ­би надається перше робоче місце на строк не менше двох років. А молодим спеціалістам, направленим на роботу по направленню – не менше трьох років. До перелічених особливостей праці молоді можна додати також пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, адже це головним чином саме представники молоді.

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Серед пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням необхідно виділити такі:

-при підготовці робітничих професій навчання здійснюється у межах робо­чого часу на виробництві;

-для таких категорій працівників може встановлюватися скорочений робочий час (вільний день);

-встановлюється додаткова відпустка у зв´язку з навчанням у таких розмірах:

1. на неденних відділеннях загальносвітньої школи на період:

-випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів; у старшій школі-23 к.д.;

-іспитів у перевідних класах –від 4 до 6 к.д. без урахування вихідних;

-для здачі екзаменів екстерном за основну школу –21к.д., за старшу школу – 28 к.д.;

2. для підготовки і здачі іспитів у ПТУ –35 к.д. протягом року;

3. у ВУЗах:

а) на період настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів:

-з вечірньою формою навчання для ВУЗів 1-2 рівня акредитації – 10 к.д. щорічно для 1 і 2 курсу 20 к.д. – на наступних курсах;

для 3 і 4 рівнів акредитації на 1 і 2 курсах – 20 к.д., 30к.д. – на наступних курсах;

- з заочною формою навчання – 30 к.д. незалежно від рівня акредитації для 1 і 2 курсів, 40 к.д. – на наступних курсах;

- б) на період складання державних іспитів у ВУЗах незалежно від рівня акредитації – 30 к.д.

- в) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) для ВУЗів 1 і 2 рівня акредитації – два місяці, для 3 і 4 рівня акредитації – чотири місяці.

Працівникам, які вступають на навчання в аспірантуру надається один раз на рік відпустка з розрахунку 10 к.д. на кожен іспит. Тим, хто навчається в аспірантурі, - 30 к.д.

Чинне законодавство не обмежує у правах на надання всіх вищезазначених відпусток працівників, які:

-одержують другу вищу освіту;

- навчаються у ВУЗах державної чи інших форм власності;

-одержують вищу освіту за рахунок бюджету чи коштів юридичних, фізичних осіб або за рахунок своїх власних коштів.

7.Розв´язання індивідуальних та колективних трудових спорів.

У трудових відносинах, як і в інших можливе виникнення різних конфліктних ситуацій, спорів.

Трудовий спір – це розбіжність між роботодавцем і найманими працівниками щодо питань оплати праці, переведення на іншу роботу, звільнення, надання певних пільг чи переваг.

Трудові спори залежно від суб´єктів спору можна поділити на:

- індивідуальні спори – між роботодавцем і окремим працівником;

- колективні – між роботодавцем і певним колективом найманих працівників (трудовий колектив (чи його частина) підприємства, ряду підприємств, галузі, кількох галузей).

Індивідуальні трудові спори розглядають:

1.комісії по трудовим спорам (КТС - їх створюють на підприємствах, організаціях);

2.районні (міські) суди.

КТС обираються загальними зборами (конференцією) трудового колективу з чисельністю працюючих не менше 15 осіб.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримі­сяч­ний термін з дня порушення свого права. КТС зобов´язана, розглядати трудовий спір у 10-денний строк з дня подачі заяви. Рішення КТС є обов´язковим для виконання, як для роботодавця так і для працівника. Працівник або робото­давець, у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах, можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Рішення КТС підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк по закінченні десяти днів, пердбачених на його оскарження.

Якщо власник не виконує рішення КТС, то працівникові видається спеціальне посвідчення, яке має силу виконавчого листа. На підставі цього посвідчення судовий виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку. Якщо ж одна із сторін не згідна із рішенням КТС, на підприємстві немає такої комісії, чи вирішується питання про поновлення на роботі, то питання індивідуального трудового спору розглядає і ви­рі­шує суд. Суд розглядає також питання про поновлення на роботі для деяких категорій працівників.

У разі незаконного звільнення чи переведення працівника на іншу роботу, суд поновлює його на роботі. Йому виплачується середня зарплата за час вико­на­н­ня нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо ж це питання не розглядалося більше року не з вини працівника – то платять за весь час вимушеного прогулу.

Іноді конфлікти у роботодавця виникають не з окремим працівником, а з групою (колективом) працівників.

Найчастіше вони стосуються розміру зарплати, затримки її виплати, умов праці, пільг, що надаються працівникам.

Порядок вирішення колективних трудових спорів регулюється Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Трудовий спір насамперед повинен виникнути:

1.спочатку колектив найманих працівників повинен сформулювати вимоги до роботодавця;

2.роботодавець повинен розглянути ці вимоги у триденний строк;

3.якщо вирішення вимог роботодавцем не задовольняє колектив або вимоги були відкинуті роботодавцем, тоді виникає спір, про який колектив інформує власника і органи влади у триденний термін;

4.потім починаються переговори між сторонами, які називаються примирною процедурою і складаються із примирної комісії і трудового арбітражу. Сторони не мають права ухилятися від переговорів. Уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення трудового спору (конфлікту).

Примирна комісія утворюється на виробництві і розглядає спір у 5-денний пе­ріод. Якщо рішення примирної комісії не прийняте або не задовольняє сто­ро­ни, чи трудовий спір не підпадає під вирішення примирною комісією, то спір роз­­гля­дається трудовим арбітражем на протязі 10 днів. У вирішенні колек­тив­ног­о тру­­дового спору беруть участь владні структури – представники рад, орга­нів дер­жавного управління, спеціальної Національної служби посередництва і при­ми­рення рішення яких мають рекомендаційний характер.

Якщо примирна процедура не привела до вирішення колективного тру­дового спору або роботодавець не виконує досягнуті угоди, то працівники мають право на страйк.

Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працюючими з метою вирішенння колективного трудового спору (захисту професійних соціально-економічних інтересів працівників).

Право на страйк закріплено в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, в Конституції України і в названому вище законі.

Конституція України ст.44 ч. 1, 2:

"Ті, хто працюють, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров´я, прав і свобод інших людей."

Рішення про оголошення страйку приймається на загальних зборах (кон­фе­рен­ції) трудового колективу і вважається прийнятим, якщо за нього прого­ло­су­ва­ла більшість найманих працівників або 2/3 делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.

Орган, який оголошує страйк, зобов´язаний письмово попередити робото­­дав­ця не пізніше як за сім днів до початку страйку, а на безперервнодіючому виробництві - за 15 днів.

Конституція України ст.44 ч.3-4:

"Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону".

Під час страйку сторони зобова´язані продовжувати шукати шляхи вирішення КТС.

Місцеперебування працівників які беруть участь у страйку під час страйку визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із роботодавцем. У разі проведення зборів або мітингів за межами підприємства – ці питання необхідно погоджувати з органами місцевої виконавчої влади чи самоврядування.

Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

sЧи виплачується працівникам за час страйку заробітна плата?

Зарплата працівникам за час страйку не виплачується. Тому створюються спеціальні страхові фонди із добровільних внесків.

s Чи виплачується зарплата тим працівникам, які самі участі в страйку не бра­­­ли, але на виробництві не могли виконувати свої обов´язки (бо інші страй­ку­вали)?

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв´язку з його проведенням не могли виконувати свої виробничі обов´язки, зберігається зарплата як за час вимушеного простою не з вини працівника (тобто в розмірі не менше 2/3 середньої зарплати).

Організація страйку, визнаного судом незаконним або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.

Дата добавления: 2014-01-03