Поняття «правовий режим» територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

ТА ОБ’ЄКТІВ ПЗФ УКРАЇНИ

ПРАВОВІ УМОВИ ТА ВИМОГИ ЗАПОВІДНОГО РЕЖИМУ ТЕРИТОРІЙ

ТЕМА 3

Передумовою ефективності правової охорони природних об'єктів є чітке дотримання їх правового режиму. Відносно ПЗФ України встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Режим територій та об'єктів ПЗФ у чинному законодавстві України визначається як сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ПЗФ України»). Однак законодавче визначення режиму територій та об'єктів ПЗФ не відображає його особливостей.

Поняття правового режиму окремих об'єктів природи було предметом досліджень у роботах вчених — представників теорій земельного та екологічного права. Поняття правового режиму державного земельного фонду, розглядаючи його як встановлений нормами права порядок можливої або належної поведінки відносно землі як об'єкта права власності, державного управління земельним фондом, права землекористування і правової охорони, спрямований на забезпечення її раціонального використання в якості загальної умови праці й основного (головного) засобу виробництва.

Правовий режим природних ресурсів рекреаційного призначення як встановлений нормами права порядок можливої або належної поведінки відносно цих ресурсів, їхньої організації, використання й охорони, спрямований на забезпечення раціонального використання з метою відновлення життєвих сил і працездатності людини, а також успішне здійснення рекреаційної діяльності.

Правовий режим пам'ятки природи як встановлені правовими нормами заборони і обмеження, що визначають обсяг і характер допустимої діяльності на території природного об'єкта і в межах охоронної зони, що забезпечують його збереження у природному стані і прояв особливо цінних природних властивостей на максимально можливий строк.

Правовий режим територій та об'єктів ПЗФ як встановлений нормами права порядок охорони, використання та відтворення цих територій та об'єктів і управління ними, що ґрунтується на принципі заповідності, за порушення якого передбачена підвищена юридична відповідальність.

В галузі заповідної охорони природи є чинними природозаповідні імперативи, для яких характерний пріоритет охорони природи перед будь-яким видом діяльності, що заподіює шкоду природі або порушує її природний стан. Виходячи з цього, сутність правового режиму територій та об'єктів ПЗФ полягає у забороні або обмеженні будь-якої діяльності, що перешкоджає або утруднює реалізацію основної природоохоронної функції.

Природозаповідні імперативи і пріоритети закріплюються в нормах природно-заповідного законодавства, що мають попереджувальне, забороняюче, відновлююче, заохочуюче, каральне значення.

Попереджувальні норми передбачають можливість попередження настання шкідливих наслідків для територій та об'єктів ПЗФ.

До заходів охорони цих територій та об'єктів належить:

1) Розподіл їх на одинадцять категорій, для кожної з яких встановлено власний правовий режим;

2) встановлення охоронних зон навколо них;

3) резервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів тощо.

Забороняючі норми містять заборони на вчинення дій (або бездіяльності), що заподіюють шкоду територіям та об'єктам ПЗФ або створюють загрозу такого заподіяння. Наприклад, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про ПЗФ України» містить перелік заборонених видів діяльності на території природних заповідників.

Відновлюючі норми визначають умови і порядок відшкодування шкоди територіям та об'єктам ПЗФ шляхом їх відновлення в натурі (що зробити дуже складно, а зазвичай і неможливо) або грошової компенсації. Так, для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у природних заповідниках, відповідно до проекту організації їх території та охорони природних комплексів, допускається виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідників внаслідок антропогенного впливу — відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ПЗФ України»).

Відновлюючі норми застосовуються також у випадку притягнення порушників законодавства про ПЗФ до цивільно-правової відповідальності.

Караючі норми встановлюють обов'язкову відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ, що є об'єктом розгляду у третьому розділі цього навчального посібника.

Заохочуючі норми регулюють систему матеріального стимулювання територій та об'єктів ПЗФ та суб'єктів їх використання, яким, зокрема, надаються податкові та інші пільги, передбачені ст. 49 Закону «Про ПЗФ України».

Основною складовою правового режиму охорони територій та об'єктів ПЗФ, що надає їм особливих рис і специфіки у системі природних територій та об'єктів взагалі і особливо охоронюваних природних територій та об'єктів зокрема, є заповідний режим.

Дата добавления: 2014-01-03