Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття та ознаки права

Система права

Джерела права

4.Систематизація нормативно-правових актів

В юридичній науці право розглядають як загально - соціальне явище і як волевиявлення держави.

Норми права встановлюються суспільством і забезпечуються ним. Сьогодні суспільство забезпечує норми права в залежності від своєї особливої форми організації якою є держава. Норми права можуть існувати у формі правового звичаю, нормативного акту, правового договору чи судового і адміністративного прецеденту і є загальнообов’язковими до виконання всіма членами суспільства.

Норми юридичного права забезпечуються засобами переконання та державного примусу. Ці норми розмежовують юридичні обов’язки і суб’єктивні права членів суспільства.

Норми юридичного права використовуються державою для керування і виражають волю влади.

Як загальносоціальне явище право виникає разом з виникненням людини і перших людських колективів. Воно характеризується певною свободою та обґрунтованістю поведінки людей, тобто відповідними особливостями суб’єктів суспільного життя. З такої точки зору право поділяють на: права людини, права нації, права народу і право людства.

Юридичне право пов’язане з виникненням держави. Адже держава не може існувати без права. Право проявляє себе як загальний обов’язковий порядок, що панує над волею кожної людини. Правове регулювання – це проголошення державою вимог до людини у формі правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог (правових обов’язків) – з другого.

Отже, юридичне право – це свобода та обґрунтованість поведінки людей, що задекларована державою відповідно до чинних нормативно-правових актів та інших джерел права.

Розрізняють поняття „природне право” та „позитивне право”.

Природне право – це сукупність норм, які випливають із самої природи буття людини.

Позитивне право – це система норм, які встановлені державою і можуть в будь-який час змінюватися за її волею. Юридичне (позитивне) право у свою чергу поділяють на об’єктивне і суб’єктивне.

Об’єктивне право – це система всіх правових норм, що діють в державі, це право, що діє в державі як загальна об’єктивна закономірність необхідності регулювання суспільних відносин людей.

Суб’єктивне право – це міра можливої поведінки особи.

Таким чином, характерними ознаками правових норм (права) в його позитивному (юридичному) розумінні є:

- право встановлюється або санкціонується державою (тобто офіційно схвалюється державою чи населенням в ході референдуму);

- право є загальнообов’язковим, воно є єдиною системою приписів, обов’язкових для всього населення, яке проживає на території певної держави;

- право – це система норм, приписів, що певним чином підпорядковуються та взаємодіють;

- право має загальний характер - це означає, що право регулює поведінку не якоїсь конкретної особи, а будь-кого, хто вступає у ті відносини, що ним регулюються;

- норми права є формально визначеними, тобто вони чітко формулюють правила поведінки, які закріплені в конкретних нормативно-правових актах та інших джерелах права;

- право охороняється державою - це означає, що у випадках, коли певні правові норми не виконуються добровільно, держава застосовує примус.

Отже, правоце особливий вид соціальних норм, система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються державою з метою упорядкування суспільних відносин.

 

2. Функції права

Право як соціальне явище впливає на суспільні відносини людей і тому має певну соціальну цінність. Зрозуміти соціальну цінність права – це значить уяснити, розкрити його позитивну роль для особи і суспільства.

Соціальна цінність права полягає в тому, що за допомогою права забезпечується загальний і стабільний порядок у суспільних відносинах. Сутність і соціальне призначення права проявляються в його функціях.

Функції права – це основні напрями позитивного впливу права на суспільні відносини і поведінку людей, соціальний розвиток.

Розрізняють такі види функцій права: загальносоціальні та спеціально-юридичні.

Загальносоціальні функції:

1. Гуманістична – право охороняє і захищає права людства, народу, людини.

2. Організаторсько-управлінська – право допомагає організувати загальні зусилля людей для досягнення суспільно-корисної мети.

3. Виховна – це функція виховання поваги до права за допомогою якості законів, їх справедливого змісту.

4. Інформаційна (комунікативна) – право інформує людей про волю законодавця.

5. Оціночна дозволяє виступати праву як критерій правомірності чи неправомірності тих чи інших рішень і вчинків.

6. Гносеологічна (пізнавальна) – право саме виступає як джерело пізнання розвитку суспільства.

Спеціальні юридичні функції:

1. Регулятивна – ця функція здійснюється шляхом владного правового впливу на особу з метою забезпечення такої її спеціальної поведінки, яка б відповідала суспільному правовому порядку, що ґрунтується на чинних нормах права.

Регулятивно-статична – функція закріплює сталі, розвинуті суспільні відносини в нормативних актах, у такий спосіб гарантуючи їх недоторканість.

Регулятивно-динамічна функція заохочує, стимулює розвиток тих суспільних відносин, що знаходяться на стані свого становлення.

2. Охоронна – це функція, яка спрямована на охорону системи суспільних відносин, на захист їхньої недоторканості з боку правопорушників, тобто на охорону прав і свобод особи та суспільства в цілому.

Юридичною наукою також виділено закріплюючу, статичну, стимулюючу, творчу (динамічну), обмежувальну, каральну функції.

Функції права є стабільними і виконуються правом повністю.

Функції, роль права в Україні пов’язані з умовами побудови правової держави. При цьому держава за допомогою права вдосконалює регулювання суспільних відносин власності, посилює боротьбу зі злочинністю, зміцнює правопорядок і дисципліну, врегульовує інші важливі сторони суспільного життя.

Визначити функцію права можна також, давши відповідь на питання – для чого встановлено певну норму права чи правовий інститут, а також з’ясувавши, яку сферу правовідносин регулює галузь права

 

ФУНКЦІЇ ПРАВА
ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ СПЕЦІАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ
Гуманістична регулятивна
Управлінська
Інформаційна охоронна
Ідеологічна

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Поняття та ознаки права. Отже, щоб дитина була інтелектуально підготовлена до школи, гувернеру необхідно дати їй певні знання | Джерела права
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 346; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.