Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 2. Нормування праці




Питання 1. Сутність і задачі нормування праці

 

Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці і п результатів, контролем за мірою праці, є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості.

 

Подальше вдосконалення нормування праці передбачає:

ü максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним;

ü широке впровадження технічно обґрунтованих норм;

ü підвищення не тільки технічної, а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм;

ü поліпшення якості нормування на основі науково-технічних рекомендацій;

ü широке застосування методів прямого нормування;

ü формування єдиної системи нормування праці;

ü створення автоматизованих робочих місць для нормувальників;

ü комп'ютеризація проектування технологічної та організаційної документації, а також норм затрат часу;

ü підвищення кваліфікаційного рівня нормувальників.

 

Питання 2. Об’єкти нормування праці

Залежно від особливостей виробництва об'єктами нормування можуть бути:

ü обсяг роботи за певний період часу — годину, зміну, місяць;

ü зона обслуговування;

ü чисельність персоналу.

 

Для розрахунку норм праці потрібна чітка класифікація затрат часу. Затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать необхідні для даних конкретних умов затрати основного і допоміжного часу, часу обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби, регламентовані перерви з організаційно-технічних причин, підготовчо-завершальний час. Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом (tШК ),

t ШК = tО + tД + tОБ + tВОП + tПР + tПЗ

де tО — основний час; tД — допоміжний час; tОБ — час обслуговування робочого місця; tВОП — час на відпочинок та особисті потреби; tПР — час нормованих перерв з організаційно-технічних причин; tПЗ — підготовчо-завершальний час на одиницю продукції.

 

Питання 3. Методи дослідження трудових процесів

 

Найпоширенішими методами дослідження трудових процесів є:

ü хронометраж,

ü фотографія робочого часу,

ü фотохронометраж.

Основні етапи дослідження витрат робочого часу:

ü підготовка до спостереження;

ü проведення спостереження;

ü оброблення даних;

ü аналіз результатів і підготовка пропозицій щодо удосконалення організації праці.

 

За допомогою хронометражу визначається тривалість елементів операцій, що повторюються.

 

Виділяють три способи проведення хронометражу:

ü безперервний (за поточним часом),

ü вибірковий,

ü цикловий.

 

За безперервного способу всі елементи певної операції досліджуються відповідно до послідовності їх виконання.

 

Вибірковий спосіб хронометражу застосовується для вивчення окремих елементів операції незалежно від послідовності їх виконання.

 

Цикловий спосіб — спостереження при якому послідовні прийоми об’єднують в групи з різним складом вивчаємих елементів, на основі отриманих результатів визначається тривалість кожного елементу. Застосовується для елементів операцій з невеликою тривалістю (3-5 сек.).

 

Залежно від об'єкта спостереження розрізняють такі фотографії:

ü фотографія використання часу працівників (індивідуальна, гру­пова, самофотографія);

ü фотографія часу роботи устаткування;

ü фотографія виробничого процесу.

 

За індивідуальної фотографії спостерігач визначає використання часу одним працівником протягом робочої зміни або іншого періоду часу.

 

У тих випадках, коли робота виконується кількома робітниками, зокрема за бригадної організації праці, здійснюється групова фотографія робочого часу.

Самофотографію здійснює сам працівник, який фіксує величину втрат робочого часу, а також причини їх виникнення. Це сприяє залученню всіх працівників до активної участі у виявленні й усуненні втрат робочого часу.

Фотографія часу використання устаткування — це спостереження за його роботою і перервами в ній з метою одержання даних для обґрунтування затрат часу на обслуговування (одним робітником або кількома).

Фотографія виробничого процесу — це одночасне вивчення затрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи.

Питання 3. Норми витрат праці

 

Норма выработки (Нв) –количество продукции в натуральных показателях, которую необходимо выпустить в единицу времени в конкретных организационно-технических условиях.

Норма обслуживания (Ноб) – количество производственных объектов (машин, механизмов, рабочих мест, производственной площади), которые должен качественно обслуживать работник или бригада в единицу рабочего времени.

Норма времени обслуживания (Нв.об) – это время установленное на обслуживание одного конкретного объекта. Между нормой обслуживания и нормой времени обслуживания существует обратная зависимость.

Норма численности (Нч) – это рассчитанное для конкретных организационно-технических условий количество работников определенного профессионально-квалификационного состава, необходимая для качественного выполнения единицы или определенного объема работы за определенный период рабочего времени.

Норма подчиненности - рассчитанные для конкретных организационно-технических условий величины, которые определяют оптимальное количество непосредственно подчиненных одному руководителю работников.

Нормативные задания – это рассчитанные для конкретных условий ассортимент и объем работы, который должен выполнить работник (коллектив) за определенное рабочий период (смену, месяц, год) нормативные задания могут устанавливаться не только в натуральных единицах, но и в нормо-часах.

Норми затрат робочого часу за ступенем обґрунтованості поділяються на:

ü технічно обґрунтовані,

ü дослідно-статистичні,

ü аналітичні.

Технічно обґрунтовані норми праці є прогресивнішими і відповідають сучасному рівню розвитку виробництва, їх розробляють після ретельного вивчення елементів виробничого процесу, затрат часу з ї урахуванням раціонального використання виробничих можливостей | робочого місця і передових методів праці.

 

У норму часу входить тільки нормований час. Вона складається з таких елементів:

Нч = ОП + ОБ + Воп + ПР + Пз,

де Нч –– технічно обґрунтована норма часу на виготовлення одиниці продукції; ОП — затрати оперативного часу; ОБ — витрати часу на обслуговування робочого місця; Воп — перерви на відпочинок і власні потреби; ПР –– регламентовані перерви з організаційно-технічних причин; Пз — витрати підготовчо-завершального часу.

 

Перші елементи утворюють так звану норму штучного часу (1 шт):

Н.Тшт = ОП + ОБ + Воп + ПР.

 

В умовах серійного й одиничного виробництва до складу норми часу включають підготовчо-завершальний час у тій кількості, в якій він припадає на кожну одиницю заготовок або деталей певної партії. У цьому випадку норму часу розраховують за формулою:

Н.Тшк = Тшт +

де Н.Тшк — норма часу; п — кількість виробів у партії, шт; Тшт — норма штучного часу, хв; Тпз — норма підготовчо-завершального часу на партію.

Дослідно-статистичні норми визначають на основі досвіду і статистичних звітних даних. Вони звичайно бувають заниженими, легко перевиконуються навіть за низької продуктивності праці, приховують недоліки в організації праці і виробництва.

 

 

Вихідними даними для визначення величини і рівня норми часу є нормативи з праці, які становлять регламентовані величини режимів роботи устаткування, затрат часу на виконання елементів (або комплексів) виробничого завдання, затрат праці на обслуговування одиниці устаткування (або одного робітника, бригади, дільниці), потрібної кількості робітників для виконання одиниці виробничого завдання або виробничої операції.

Различия между нормами и нормативами:

Норма Норматив
Ей соответствуют строго определенные значения факторов, определяющие ее величину в условиях конкретного производственного процесса («норма – это значение функции») Устанавливается для множества значений факторов («норматив – это функция»)
Устанавливается только для конкретного вида работы Многократно используются для установления различных норм данного вида
Пересматриваются при изменении условий, на которые они были установлены Действуют длительное время (пока сохраняется зависимость между нормой и факторами)



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 269; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.