Питання 6. Організація преміювання працівників

Шкала преміювання встановлює конкретну форму зв’язку між рівнем виконання показників (умов) преміювання та розміром премії. Цей зв’язок може бути таким:

ü встановлюється процент преміювання за виконання вихідної бази, без урахування її перевиконання;

ü встановлюється процент преміювання за виконання вихідної бази та за кожен відсоток її перевиконання нараховується певний відсоток премії;

ü встановлюється певний розмір премії за певний рівень перевиконання вихідної бази преміювання; та ін.

Якщо встановлено декілька показників преміювання, то більша частина загальної суми премій повинна приходитися на показник, досягнення якого потребує більших трудових зусиль. Ступінь трудових зусиль за показниками преміювання визначається методом експертних оцінок.

Граничний розмір преміювання залежить від:

ü вихідного рівня преміювання й можливості його подальшого поліпшення;

ü кількості показників преміювання;

ü середнього рівня премій для стимулювання працівників, який склався на конкретному підприємстві;

ü ринкової ціни робочої сили відповідного професійного та кваліфікаційного рівня.

Розмір премії (Пп) у відсотках до прямої (тарифної або відрядної) заробітної плати визначають за формулою:

,

де Е_с – економія, яка була одержана в результаті дії системи преміювання, грн; К_е – частка економії, яка спрямовується на преміювання; ФЗП _пр – прямий фонд заробітної плати робітників, які підлягають преміюванню, грн.

Джерелами виплати премій є:

ü економія на умовно-постійних витратах, в результаті перевиконання кількісних показників преміювання;

ü економія собівартості за рахунок зниження витрат виробничих ресурсів на одиницю продукції;

ü зростання прибутку, отриманого від збільшення обсягів виготовленої продукції в результаті колективних зусиль персоналу.

Питання 7. Умови забезпечення ефективності систем преміювання

Граничний розмір премії за перевиконання показників преміювання за зростання обсягів виробництва встановлюється на підставі:

а) зниження собівартості (економія на умовно-постійних витратах на одиницю продукції) и росту понадпланового прибутку за рахунок збільшення кількості виробленої продукції;

б) відносної економії по фонду заробітної плати, розрахованої до заводського нормативу заробітної плати.

Для визначення економічно обґрунтованого розміру премії приймається найменша з двох отриманих величин, це автоматично забезпечує економію за другим обмеженням. Розрахунки проводяться за формулами:

а)

б) ,

де П_пр – граничний розмір премії, %; С_дв – планова собівартість додаткового випуску продукції, грн.; Д_упв – планова частка умовно постійних витрат; О_дв – обсяг додаткового випуску товарної продукції, грн.; П_прб плановий відсоток прибутку в собівартості продукції; ФЗП_пр – прямий фонд заробітної плати працівників, що підлягають преміюванню, грн.; К_е – частка економії, що спрямовується на преміювання; Н_зп – заводський норматив фонду заробітної плати на гривню товарної продукції, яку випущено понад план.

Питання 8. Оцінка ефективності систем преміювання

Економічно ефективною вважається така система преміювання, за умов використання якої досягається покращення показників преміювання, а сума виплаченої матеріальної винагороди не веде до росту собівартості продукції, погіршенню її якості або зменшенню чистого прибутку підприємства.

Оцінка ефективності преміальних систем за поточні результати діяльності здійснюється передусім з перевірки правильності її побудови (див. правила побудови).

Величина зміни показника преміювання розраховується як різниця між досягнутим фактично й вихідним його рівнем (Е_п = Р_ф – Р_в). Вона характеризує отриманий економічний ефект в одиницях показника преміювання. Грошова оцінка отриманого ефекту Е_г) визначається множенням величини Е_п на коефіцієнт К, який розраховується за формулою:

де С_і – доданок ефекту; n – кількість доданків ефекту; У_б – вихідний рівень виконання показника ефекту.

Кількісний аспект оцінки ефективності системи преміювання припускає визначення співвідношення між ефектом, який отримано від дії системи преміювання, й розміром виплаченої премії; оцінки його впливу на пропорції в зростанні продуктивності праці та середньої заробітної плати й зниження собівартості продукції.

З метою кількісної оцінки ефективності виконують наступні розрахунки:

ü визначають рівень виконання показника преміювання, досягнутий в період оцінки ефективності У_д;

ü У_д порівнюють із базовим рівнем виконання показника, який приймається за вихідний – У_б. Якщо преміювання спрямовано на підвищення рівня показника, то за вихідний приймається середній, фактично досягнутий в базовому періоді, рівень виконання показника. За умов стимулювання виконання показника на певному, раніше досягнутому рівні, за вихідний приймається середньо регресивний рівень виконання показника в базовому періоді;

ü ефект преміальної системи в грошах розраховують за формулою:

ü величина грошового ефекту преміальної системи Е_г порівнюється з виплаченим розміром премії з урахуванням нарахувань за усіма видами соціального страхування. За умов організаційних витрат (З) на впровадження преміальної системи вони вираховуються з суми економічного ефекту (Е_г). Потім розраховуються абсолютна (Е _га) та відносна (Е_гв) ефективність системи преміювання.

; .

Система преміювання буде вигідною для підприємства, якщо Е_га > 0, а Е_гв > 1.

Дата добавления: 2014-01-03