Широка взаємозамінність окремих установок, видів енергоресурсов і технологічних процесів при виробництві продукції .(мал. 1.3)

Збіг у часі і домірність виробництва і споживання енергії.

Основні специфічні властивості енергогосподарства як системи.

Це обумовлюється тим, що, по-перше, неможливе вироблення енергії на «склад», по-друге, режим виробництва енергії в кожен момент залежить від режиму споживання.

Нерозривність у часі виробництва і споживання енергії, у свою чергу, обумовлює включення споживачів палива й енергії в структуру систем енергопостачання вузла; вибір продуктивності установок, що генерують, і пропускної здатності розподільних мереж виходячи з режиму використання енергії всіма споживачами; оперативно-диспетчерське управління системами енерго- і паливопостачання; створення резерву потужностей, що генерують, пропускної здатності мереж і енергоустаткування.

Наприклад, до устаткування для високотемпературних процесів відносяться промислові печі і різні електровикористовуючі установки. У свою чергу, у промислових печах можна використовувати як електроенергію, так і різні види палива - вугілля, мазут і газ. Подібна взаємозамінність енергоресурсів

здійснюється у відповідності з технічними й економічними можливостями. При цьому технічні можливості взаємозамінності,наприклад, різних типів печей і видів енергоресурсів значно ширше, ніж економічні. Тому необхідні техніко-економічне зіставлення варіантів взаємозамінності.

Аналогічне положення й у відношенні інших технологічних процесів, де використовуються різні установки й енергоресурси.

Отже, число варіантів взаємозамінності окремих установок і видів енергоресурсів досить велико, що ускладнює оптимізаціонні розрахунки в енергогосподарстві промислових підприємств.

3. Велике число зв'язків енергогосподарств з підрозділами підприємства і системою енергопостачання вузла.

Розглянемо зв'язки енергогосподарства з підрозділами промислового підприємства.

А. Зв'язки енергогосподарства з основним і допоміжним виробництвом по послугах — це грошові, матеріальні й інформаційні зв'язки, що необхідний енергогосподарству для нормального функціонування і розвитку;

Б. Обмежувальні зв'язки, тобто обмеження, що накладаються підприємством на енергогосподарство по чисельності персоналу, капітальним вкладенням, матеріальним ресурсам і ін.

Обмежувальні зв'язки слід враховувати при розвитку не тільки енергогосподарства, але і підприємства в цілому; повинні бути знайдені оптимальні пропорції розвитку основного виробництва й енергогосподарства. Вирішити цю задачу надзвичайно важко, тому що виникає ряд варіантів. Наприклад, щоб врахувати обмеження по чисельності персоналу, необхідно розглянути наступні варіанти:

розширення зон ремонтно-эксплуатаційного обслуговування за рахунок механізації й автоматизації технологічних процесів виробництва і передачі енергії;

ремонт енергоустаткування на спеціалізованих ремонтних підприємствах;

централізоване (від електроенергетичних систем) енергопостачання і т.д. Вказані варіанти дозволять зменшити чисельність персоналу, але вимагатимуть збільшення капітальних вкладень і матеріальних ресурсів, на які також накладаються відповідні обмеження, Тому обмежувальні зв'язки повинні оптимізуватися в процесі автоматизованого управління системою народного господарства даного територіального комплексу.

В. Зв'язки енергогосподарства з основними показниками господарської діяльності підприємства, що дозволяють оцінувати взаємний вплив енергетики й економіки виробництва.

Аналіз цих зв'язків передбачає розрахунок узагальнених енергоекономічних показників підприємства, з яких найбільш важливі енергооснащеність праці, енергоємність продукції, енергооснащеність основних виробничих фондів.

Вивчення тенденцій зміни цих показників дозволяє розкрити основні закономірності розвитку енергогосподарства, визначити напрямок технічного прогресу, по якому розвивається підприємство, намітити шлях подальшої інтенсифікації промислового виробництва.

Наприклад, аналіз темпів росту енергооснащеності і продуктивності праці доцільно проводити одночасно. Енергооснащеність праці щорічно повинна зростати повільніше, ніж продуктивність. Якщо енергооснащеність праці росте швидше продуктивності, то виробництво і споживання енергії повинні бути ретельно проаналізовані.

Енергооснащеність праці залежить в основному від взаємного впливу двох протилежно діючих факторів:

1) тенденції до збільшення енергооснащеності праці в зв'язку з удосконалюванням технології й організації виробництва, ростом продуктивності праці;

2) тенденції до зниження енергооснащеності в зв'язку з удосконалюванням енергогосподарства, зменшенням втрат і невиробничих витрат енергії. Як правило, переважає перша тенденція.

Дата добавления: 2014-01-03