Підсумки

Розпочинаючи від періоду давнього кам’яного віку (палеоліту), на території України відбувалися складні еволюційні процеси, що призвели до формування тут високорозвиненої землеробської цивілізації у добу “неолітичної революції” (Трипільська культура). На українських землях розкопано багато пам’яток давніх кочових народів (кіммерійці, скіфи, сармати та ін.), тут знаходилася прабатьківщина усіх слов’янських етносів, що розділилися у середині І тисячоліття після Різдва Христового на східних, західних і південних. Розвиток та занепад первіснообщиного ладу, зародження і формування у східних слов’ян феодальних відносин створили передумови для виникнення Києворуської держави. Історичне значення цієї держави полягає, насамперед, у тому, що вона об’єднала всі східно-слов’янські племена, дозволила визріти українській народності, сприяла політичному, економічному та культурному розвитку українських земель, забезпечила їх обороноздатність, поглибила взаємини із зовнішнім світом, захистила народи Єропи від навали ворожих орд.

Питання для самоконтролю:

─ зародження людської цивілізації та основні етапи розвитку первісного суспільства на території України;

─ “неолітична революція” і Трипільська культура;

─ кочові народи та античні міста-держави у Причорномор’ї і у Криму;

─ прабатьківщина слов’ян, їх походження і розселення;

─ східнослов’янські союзи племен та утворення держави у східних слов’ян;

─ норманська та антинорманська теорії походження Русі;

─ характеристика основних етапів розвитку Київської Русі та діяльності найбільших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха);

─ історичне значення Києворуської держави;

─ найважливіші писемні пам’ятки Київської Русі.

Київські князі (ІХ ст. – 30-ті рр. ХІІ ст.)

Дата добавления: 2014-01-03