Оман високий

Кореневища та корені оману — Rhіzотаtа еt rаdices Іпиlае

Оман високий — Іпиlа hеlепіит

Родина айстрові — Аstеrасеае

Народна назва: дев'ятисил.

Російська назва: девясил високий.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина 1—2 м заввишки. Кореневище коротке, м'ясисте, багатоголове, з товстими численними довгими коренями. Стебел зазвичай декілька міцних, прямостоячих, ребристих, галузис­тих у верхній частині. Знизу — розсіяно-м'якоопушених, зверху — густо-жорстковолосистих. Листки великі, зморшкуваті, нерівномірно пилчасто-зубчасті, зверху жорстковолосисті, знизу — сіроповстисті, прикореневі листки на довгих крилатих черешках, видовжено-еліптичні, стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, видовжено-яйцеподібні й ланцетоподібні з загостреною верхівкою, почергові, зменшуються до верхівки. Суцвіття — кошики великі, у діаметрі 6— 8 см, зібрані по 2—5 на верхівці стебла в щитки. Обгортка напівкуляста, черепицеподібна; зовнішні листки відігнуті, опушені волосками і залозками; внутрішні — плівчасті. Квітки крайові несправжньо-язичкові, жіночі; серединні — трубчасті, двостатеві віночки жовтого кольору. Чашечка у вигляді перистого чубка. Плід — сім'янка з чубком. Цвіте в липні — серпні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення та місце зростання. Зустрічається майже по всій території України, більше в лісостепу, зрідка в Криму, не росте в Карпатах. Росте на вологих місцях по долинах річок, на луках, болотах, серед чагарників, на лісових галявинах.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють сировину восени, після відмирання надземних частин (вересень — жовтень), або рано навесні до початку вегетації (квітень). Викопують лопатою, струшують ґрунт, миють у холодній воді. Товсті і довгі кореневища та корені розрізають уздовж на шматки. Під час заготівлі висівають насіння оману, наступну заготівлю проводять через 6—8 років.

Сушіння. Зберігання. Заготовлену сировину сушать під залізним дахом, навісами з доброю вентиляцією, шаром у 5—7 см або в сушарках за температури не вище ніж 40°С, після попереднього пров'ялювання протягом 2—3 днів. Вихід сухої сировини —28—30%. Зберігають сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях, окремо від інших видів (як ефіроолійну). Термін зберігання - 3 роки.

Опис сировини. Кореневища і корені циліндричної форми, тверді, здебільшого уздовж розщеплені, зовні повздовж зморшкуваті, злам слабкозернистий з буруватими блискучими крапками (вмістища з ефірною олією). Довжина — 2—20 см, товщина — 0,5—3 см. Колір сірувато-бурий, на зламі — жовтувато-білий або жовтувато-сірий. Запах своєрідний. Смак пряний, гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Кореневища і корені містять до 3% ефірної олії (в її складі сесквітерпенові лактони: алантолактон, ізолантолактон, гідроалантолактон), до 40% інуліну.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє відхаркувальну дію, стимулює виділення жовчі, нормалізує загальний обмін речовин в організмі. Крім того, справляє протимікробну дію (при туберкульозі гальмує виділення мікобактерій); посилює виділення сечі і поту; регулює менструальний цикл; підвищує секреторну активність кишечника, його моторику, збуджує апетит і поліпшує травлення. Ефірна олія справляє антисептичну, протизапальну та протиглисну дію. Застосовують при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, травного каналу. Препарат «Алантон» застосовується для лікування виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки.

Лікарські форми та засоби. Відвар, збори; препарат «Аалантон».

Дата добавления: 2014-01-03