Сонячна енергія, на базі якої здійснюється життєдіяльність в автотрофних організмів

Кінетична енергія оберту Землі та її супутника Місяця як космічних тіл. Вона проявляється в морських припливах, енергія яких недоступна живим організмам, але може використовуватися людиною.

Енергія – це загальна кількісна міра руху та взаємодії усіх видів матерії. Відповідно до закону збереження вона не зникає та не виникає з нічого, а тільки переходить з однієї форми до іншої.

Потік енергії на Земній Кулі має 3 джерела:

2. Енергія земних надр, яка підтримується ядерним розпадом урану та торію. Ця енергія виділяється у формі геотермічного тепла. У вулканічних районах вона використовується для опалення оранжерей та басейнів.

На Сонці енергія виникає в результаті ядерних перетворень. Головне з них – це перетворення водню в гелій через дейтерій. Променева енергія Сонця проявляється в амплітуді довжини хвиль від 0,3 до 2,0 мікрометрів. Доля ультрафіолетового випромінювання в ній невелика. Воно в основному затримується озоновим екраном планети.

Всю біосферу можна розцінювати як єдине природне утворення, що поглинає енергію з космічного простору та направляє її на внутрішню роботу. У біосфері енергія походить з однієї форми до іншої та розсіюється у вигляді тепла. Основними перетворювачами енергії в біосфері є живі організми. Вони перетворюють вільну променисту енергію в хімічну зв’язану, котра потім переходить від одних біосферних структур до інших. При кожному переході частина енергії перетворюється в тепло та втрачається в навколишньому просторі.

Рис. Спектр випромінювання Сонця

Рис. Основні напрямки потоку енергії на Земній Кулі

Дата добавления: 2014-01-03