Практичної психології І.М. Савка

Позиція психолога.Психологи, що працюють в адлерианському руслі, в центр своєї діяльності висувають когнітивні аспекти психокорекції, основна передумова їх роботи — знайти помилку в «картині світу» клієнта, через яку виникають психологічні проблеми. Можливі чотири типи помилок.

\. Недовіра.

2.Себелюбство.

3.Нереалістичні амбіції.

4.Нестача впевненості.

Вимоги і очікування від клієнта. Основне для клієнта— зайняти партнерську позицію, тобто позицію «на рівних» по відношенню до психолога. Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра. Головний напрям спільного пошуку — базисні помилки в мисленні про світ, пошук можливостей їх корекції. Клієнт трактується як такий, що «розгубився», «збентежений», тому підбадьорювання, звернення до його особистих ресурсів — важлива умова спільної роботи. На початку психокорекційних дій саме клієнт формулює умову контракту: цілі, план здійснення, можливі перешкоди, шляхи ефективного подолання тощо.

Висновки до 1-го питання

Отже: Основні положення концепції А. Адлера: суб'єктивне сприйняття дійсності, комплекс меншовартості і компенсація, індивідуальний стиль,телеологія вигадки, соціальний інтерес, соціальне особистісне відчуття, соціально-орієнтована поведінка, когнітивні соціально-орієнтовані припущення.

Основна мета роботи — знайти помилку в «картині світу» клієнта,через яку виникають психологічні проблеми.

Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра.

ІІ питання: Техніки індивідуальної аналітичної психокорекції.

Техніка психокорекційної роботи даного напряму включає наступні процедури: встановлення правильних стосунків, аналіз і опрацьовування особистої позиції клієнта, підбадьорювання, заохочення розвитку саморозуміння (інсайту) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним чотирьом етапам психокорекції:

1. Встановлення правильних стосунків. Основа цього етапу — формування відповідних установок у ставленні до клієнта: шанобливість, віра в можливості і здібності людини, активне слухання, прояв щирості, інтересу до нього, підтримка і підбадьорювання. Для цього використовуються комунікативні навики і уміння психолога.

2. Аналіз особистої динаміки. Головне на цьому етапі — досягнути розуміння, усвідомлення специфіки життя клієнта, його «індивідуального стилю». Важливе місце приділяється опитуванню про зміст життя та задачі, які ставить перед собою клієнт: «У чому ви бачите своє призначення?»; «Вам подобається те, на що ви витрачаєте своє життя?» тощо. Для цього існує спеціальна техніка.

Опитувальник сімейного сузір'я містить питання на зразок: «Як ваш батько ставиться до дітей?»; «Хто був улюбленою дитиною в сім'ї?»; «У яких стосунках ви були з батьком і матір'ю?»; «Якою дитиною ви були?» Значення подібних питань — одержати картину сприйняття і раннього емоційного досвіду клієнта, що вплинули на подальший особистий розвиток.

Набір питань «Ранній спогад». Питається приблизно наступне: «Я б хотів почути про ваші найперші дитячі спогади»; «Будь ласка, розкажіть що-небудь з найперших ваших вражень» або «Хотілося б почути ваш найяскравіший спогад, що відноситься до перших шести років життя». Як правило, число таких прохань обмежують чотирма. У відповідях клієнта фіксують: домінуючу тему; реакцію, що повторюється; позицію (учасник або спостерігач); самотність або включеність в групу; центральне відчуття, яке виражається у спогадах.

Аналіз сновидінь. На відміну від класичного психоаналізу в адлеріанському підході відсутня фіксована символіка. Велике значення приділяється дитячим снам. Крім того, сновидіння розглядаються як репетиція майбутніх дій.

Пріоритети. Виділяють чотири пріоритетні цінності, важливі для осмислення життя: 1) переважання у чомусь всіх інших; 2) контроль; 3) комфорт і 4) бажання бути приємним. З метою встановлення властивих клієнту пріоритетів його просять розповісти про свій звичний день: що він робить, як себе відчуває, що думає, чого уникає під будь-яким приводом і які відчуття викликає у інших. При цьому в задачу консультанта не входить зміна пріоритету, а тільки докладання зусиль по його усвідомленню.

Підведення підсумків. По кожній з попередньої техніки готується резюме. Резюме обговорюється з клієнтом, причому сам клієнт читає текст резюме вголос, при цьому звертається увага на його невербальну поведінку. сам клієнт читає текст резюме вголос, при цьому звертається увага на його невербальну поведінку: гіперузагальнення типу: «Немає в житті щастя»; з невіра і нездійсненні цілі, наприклад: «Я хочу подобатися всім»; помилкове сприйняття життєвих вимог, наприклад: «Всі несправедливі до мене»; заперечення власної основоположної цінності типу: « Я — кінчена людина»; уявні цінності, наприклад: « Головне — досягнути свого, неважливо, якою ціною».

Від консультанта потрібне орієнтування в системі усвідомлюваних припущень клієнта і його сприйняття того, що написане у резюме.

3. Підбадьорювання. На цьому етапі роботи основна функція — визнання особистої мужності клієнта, його духовних сил і головне — наявність свободи вибору у вчинках на основі нового, набутого в процесі корекції, самопізнання.

4. Заохочення інсайту. Задача психолога— створення умов для інсайту (осяяння) шляхом поєднання психологічної підтримки і конфронтації, а також відповідних інтерпретацій з тим, щоб висвітити для клієнта його неусвідомлювані цілі, помилкові цінності, стиль життя. У інтерпретаціях корисні натяки, підказки, за допомогою яких знижується рівень психологичного захисту клієнта. Реальне самоусвідомлення і саморозуміння — ось значення третього етапу.

5. Допомога в переорієнтації. Ця завершальна стадія роботи відома також під назвою «Втілення інсайту в дію». Існують спеціальні прийоми, що допомагають зміні колишніх цілей і прийняттю нових рішень.

Антисугестія (парадоксальна інтенція) — значення цієї техніки полягає в багаторазовому перебільшенні пропорцій небажаної активності, завдяки чому забезпечується допомога клієнту в усвідомленні неадекватності і недоречності небажаних дій. Значення техніки не тільки у тому, що вона йде в ногу із захисними механізмами завдяки відлагодженому механізму дії, але і тому, що примусове, багато разів посилене здійснення дії, з яким слід було б боротися, знецінює цю дію для клієнта.

А.Ф. Бондаренко наводить наступний приклад з власної практики: «Один з молодих керівників скаржився на те,що коли він хвилюється, починає перекладати речі з кишені в кишеню. Спостереження на роботі і в групі показали, що при будь-якому загостренні ситуації клієнт починав розпихати по кишенях предмети, знову викладати їх на стіл тощо.

У один із гострих моментів в групі тренінгу йому запропонували, як тільки він захвилювався і став перекладати речі, продовжувати це робити і не звертати уваги більше ніна що. Через 10 хв. вся група як заворожена стежила за клієнтом. Через 15 хв. клієнт сказав, що йому вже набридло, але керівник настояв на продовженні дій. Ще через 5 хв. вся група качалася від сміху, і клієнт, виконуючи наше прохання, зосереджено перекладав речі.

Через півгодини після початку процедури спітнілий і злий клієнт вибіг з кімнати. Після цього звичка практично не виявлялася».

Дія «Якби...». Дана психотехніка заснована на типовій скарзі: «Ах,якби». Клієнту пропонується діяти так, немов побажання «якби» здійснилося. По суті, дана техніка є рольова гра, в якій клієнт знаходить можливості компенсації неадекватних або неповноцінних відчуттів, установок, дій, причому не тільки в ситуації спілкування з психологом віч-на-віч, але і впродовж певного періоду часу, наприклад, в проміжку між двома корекційними зустрічами.

Постановка цілей і прийняття зобов'язань. Правила користування цією технікою прості: мета повинна бути досяжна, реалістична, а час — обмежений. «Роби тільки те, що приємно» - так сформулював Адлер значення цього прийому. Якщо все ж таки мета не здійснюється, її можна переглянути. У разі успіху клієнт заохочується до прйняття на себе більш довгострокових зобов'язань в бажаному для нього напрямі.

«Злови себе». Клієнту пропонується відстежувати свою деструктивну поведінку, не впадаючи в самозвинувачення, швидше з теплим гумором відносно себе. Прийом продуктивний, якщо клієнт вже усвідомив свої цілі і мотивований до переорієнтації. У використанні прийому важливе тимчасове посилання до минулого: «Як раніше».

«Натиснення кнопки». Прийом ефективний з клієнтами, що відчувають себе жертвами протилежних емоцій. Клієнту пропонується розслабитися і звернути увагу на те, які образи і думки викликають неприємні відчуття, а які — приємні. Після цього його навчають довільно регулювати свій ємоційний стан «натисненням кнопки», тобто приймаючи рішення про те, на яких образах або думках варто зосередитися.

«Уникнення плаксивчика». Значення цієї техніки — не потрапити в пастку тієї психологічної позиції, з якою приходить клієнт, зокрема звичної поведінкової позиції типу: «Мене ніхто не любить, нікому я не потрібен». Психолог у жодному випадку не повинен підкріплювати цю позицію, навпаки, його задача — невпинно заохочувати поведінку, відповідну психологічній зрілості, коли вибір самої позиції залежить від людини, від його вільного рішення.

Висновки до 2-го питання

Отже: Техніка психокорекційної роботи даного напряму включає наступні процедури: встановлення правильних стосунків, аналіз і опрацьовування особистої позиції клієнта, підбадьорювання, заохочення розвитку саморозуміння (інсайта) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним чотирьом етапам психокорекції:встановлення правильних стосунків, аналіз особистої динаміки, підбадьорювання, заохочення інсайту, допомога в переорієнтації.

Висновки до лекції

Основні положення концепції А. Адлера: суб'єктивне сприйняття дійсності, комплекс меншовартості і компенсація, індивідуальний стиль,телеологія вигадки, соціальний інтерес, соціальне особистісне відчуття, соціально-орієнтована поведінка, когнітивні соціально-орієнтовані припущення.

Основна мета роботи — знайти помилку в «картині світу» клієнта,через яку виникають психологічні проблеми.

Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра. Техніка психокорекційної роботи даного напряму включає наступні процедури: встановлення правильних стосунків, аналіз і опрацьовування особистої позиції клієнта, підбадьорювання, заохочення розвитку саморозуміння (інсайта) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним чотирьом етапам психокорекції:встановлення правильних стосунків, аналіз особистої динаміки, підбадьорювання, заохочення інсайту, допомога в переорієнтації.

Доцент кафедри теорії і методів

Дата добавления: 2017-01-14