Завжди!) (коли є посередині

РАЗОМ ОКРЕМО

Займенник

З. в.

З. в.

2. 40, 90, 100

З. в.

Від 5 – 20, 30

Відмінювання числівників

Орф4. М’який знак не пишеться

Після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї

2.

ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ

Неозначені

Цілі збірні

КІЛЬКІСНІ ПОРЯДКОВІ

Числівник

вказують на кількість вказують на порядок

1, 2, 3, 4, 5, 100, 200, 32106 перший, восьмий,....

5, 6, 9,... двоє,

дробові троє сукупність, що сприймається

¼, ½, ¾ четверо... як одне ціле.

сім, сто, шість п’ятсот, сімдесят сто тридцять два

(одне слово) (2 основи!) 1.111.110

Орф¹. Вживання м’якого знака у числівниках.

б, п, в, м, ф

1.

Орф². У числівниках закінчення - дця ть з буквою - я -.

шіс ть, п’ять, деся ть, дев’я ть, тридця ть

Орф³. Уживання апострофа:

п’ять, дев’ять, п’ятнадцять, дев’ятнадцять...

у десятках:

1) п’ятдесят шістдесят сімдесят

1 ч. 2 ч. 1 ч. 2 ч. 1 ч. 2 ч.

2) у сотнях:

шістсот сімсот вісімсот

Н. в. п’ять вісім двадцять

Р. в. п’яти восьми двадцяти

Д. в. п’яти восьми двадцяти

О. в. п’ятьма вісьма двадцятьма

М. в. на п’яти на восьми на двадцяти

сім чергування вісім чергування

семи і – е восьми і – о

Н. в. сорок дев’яносто сто

Р. в. сорока дев’яноста ста

Д. в. сорока дев’яноста ста

З. в. сорок дев’яносто сто

О. в. сорока дев’яноста ста

М. в. сорока дев’яноста ста

3. 50, 60, 70, 80 відмінюється лише друга частина.

Н. в. п’ятдесят вісімдесят

Р. в. п’ятдесяти вісімдесяти

Д. в. п’ятдесяти вісімдесяти

О. в. п’ятдесятьма вісімдесятьма

М. в. (на) п’ятдесяти (на) вісімдесяти

4. 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 відмінюються обидві частини.

Н. в. двісті триста чотириста

Р. в. двохсот трьохсот чотирьохсот

Д. в. двомстам трьомстам чотирьомстам

О. в. двомастами трьомастами чотирмастами

М. в. на двохстах на трьохстах на чотирьохстах

1. Особовий я, ти, ми, ви,, він, вона, вони, воно

мене, тебе, нас, вас, його, її, їх

2. Зворотній себе (немає Н.в.)

3. Питальний хто? що? чий? який? скільки?

4. Відносний хто, що, чий, який, скільки

5. Заперечний ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки

6. Неозначений хтось, щось, якийсь, будь-хто, будь-що,

який-небудь, деякий …

7. Вказівний цей, оцей, отой, той

8. Присвійний мій, твій, ваш, наш

9. Означальний весь, всякий, кожен, кожний, інший, сам, самий

прийменник)

ні що ні в чому

ні хто ні для чого

ні який ні з чим

ні якого ні про кого

ні чий ні про що

ні котрий

Н. хто? що? ніхто, ніщо

Р. кого? чого? нікого, нічого

ні + Д. кому? чому? нікому, нічому

З. кого? що?

О. ким? чим? ніким, нічим

ЧЕРЕЗ ДЕФІС РАЗОМ ОКРЕМО

1. + частки хтозна, будь 1. + частки аби якщо в середину між

небудь, казна де, сь, часткою і займенником

будь-хто аби хто вскакує прийменник:

який-небудь аби що абикого аби для кого

хтозна-хто аби кого будь-кого будь у кого

хтозна-який аби чому казна-чого казна з чого

хтозна-чого де хто хтозна-чим хтозна з чим

будь-скільки де котрий

казна-чий хто сь

казна-котрий що сь

який сь

котрий сь

Дата добавления: 2017-01-14