Споживчі властивості товару

З точки зору маркетингу, споживач перш за все набуває не товар, а ті блага, які він йому зможе надати. Тому важливо позначити основні характеристики товару:

1) функціональність;

2) надійність;

3) довговічність;

4) дизайн;

5) ергономічні здатності (зручність застосування, догляду, ремонту і т. д.);

6) супроводжуюча документація;

7) престижність.

Перед тим як почати виробляти товар, необхідно провести аналіз його споживчих властивостей, у тому числі виявити причини, за якими купуються товари конкурентів.

Під споживчої цінністю розуміють сукупність споживчих властивостей товару.

Виділяють наступний перелік споживчих властивостей товару: якість; зручність і простота у застосуванні; відповідність ціни, якості та споживчої цінності; престиж торгової марки; надійність постачання; післяпродажний сервіс; можливість вибору і т. д.

Виділяють кілька основних споживчих властивостей туристичного продукту:

1. Обгрунтованість, т. тобто надання всіх послуг повинно бути обумовлено метою подорожі і супутніми умовами, заснованими на потребах туриста.

2. Надійність - відповідність реального змісту продукту рекламі, достовірність інформації.

3. Ефективність - досягнення найбільшого ефекту для туриста при найменших витратах з його боку.

4. Цілісність - завершеність продукту, його можливість повністю задовольнити туристську потреба.

5. Ясність - споживання продукту, його спрямованість повинні бути зрозумілі як туристу, так і обслуговуючому персоналу.

6. Простота в експлуатації.

7. Гнучкість - здатність продукту та системи обслуговування пристосуватися до іншого типу споживача і бути несприйнятливою до заміни обслуговуючого персоналу.

8. Корисність - здатність служити досягненню однієї або кількох цілей (наприклад,відпочинок і пізнання), задовольняти ті чи інші потреби туриста.

Забезпечення контролю за реалізацією цих властивостей - це, перш за все, вивчення ступеня задоволеності туриста після поїздки (опитування, анкетування і т. п.), але сам контрольза якістю туристської послуги починається вже на етапі планування туристського продукту.

Поряд з вищевказаним визнана важливість такого невимірного властивості туристського продукту, як гостинність. Гостинність само у сфері туристської індустрії - це професійнавимога, це мистецтво дати людям відчути, що їм раді.

Оптимальність обслуговування - також важливе споживче властивість, що має безпосереднє відношення до гостинності. Вона має на увазі:

• відповідність всіх видів послуг одного рівня (класу) обслуговування;

• відповідність всіх послуг тематики туру;

• адресну спрямованість туру на певну цільову групу споживачів;

• завчасне узгодження програм обслуговування;

• гнучкість програм (можливість заміни тих чи інших послуг);

• раціональне зміст обслуговування за кількістю наданих послуг;

• відсутність тенденційності в обслуговуванні (ненав'язливість послуг).

Всі ці принципи важливо враховувати ще на етапі розробки туристського продукту, пам'ятаючи про те, що неправильно підготовлений продукт не тільки не користується попитом, а й здатний відштовхнути від підприємства потенційних клієнтів.

Так, відомий учений, економіст В. Парето сформував закон: на розробку і виробництво продукту з певними властивостями витрачається 80% виділених на цей продукт ресурсів, а 20% - на створення оточення цього продукту. Вибір же споживача на 80% залежить від оточення продукту і лише на 20% від його основних характеристик (за умови сертифікації).

Після того як фірма визначила, який тип продукції вона буде виробляти, їй необхідно визначити номенклатуру і асортимент даної продукції. Асортиментна позиція - це модель, марка, яка пропонується ринку з метою продажу. Звичайно фірма виробляє і реалізує набір взаємозв'язаних товарів однієї асортиментної групи.

Товарний асортимент - це сукупність асортиментних груп, які тісно пов'язані між собою. Для кожного товарного асортименту для отримання максимальної ефективності необхідно розробляти окремі стратегії.

Товарна одиниця - це цілісність, що характеризується ціною, зовнішнім виглядом і низкою інших показників.

Товарна номенклатура - це сукупність всіх асортиментних груп, а також товарних одиниць, яку продавець пропонує ринку. Номенклатура ширше асортименту.

Принципи формування асортименту:

1) функціональний (близькість виконуваних функцій) - побутова техніка, меблі і т.д.;

2) споживчий (залежно від груп споживачів) - товари для новонароджених, для підлітків, для чоловіків і т. п.;

3) побутовий (по стилю продажів) - через магазини, кіоски, особисті продажу;

4) цінової (за рівнем цін) - дорогі товари, дешеві, знижені в ціні, товари однієї ціни.

Основні характеристики асортименту:

1) широта: це кількість асортиментних груп товарів, що виробляються і реалізовуються фірмою. Наприклад, посуд: каструлі, сковорідки, тарілки, келихи, чарки. Або сервізи: чайні, кавові, винні;

2) глибина: це різні варіанти моделей кожного окремого товару однієї асортиментної групи. Наприклад, лижі: для спортсменів-професіоналів, для аматорів, дитячі;

3) насиченість: загальна кількість складових її окремих товарів;

4) гармонійність: це ступінь відносній близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх кінцевого споживання.

Класичний аналіз асортименту - це АВС-аналіз. Он полягає у визначенні пропорцій покриття загальних витрат і забезпечення прибутку різними групами товарів, складовими асортимент.

Так, якщо асортимент складається з 30 найменувань, де перші 5 складають 80% обсягу продажів, наступні 5 - це ще 10% відповідно, всі інші - це ще 10%. Така картина досить типова для сучасного бізнесу.

Дата добавления: 2017-01-14