Загальні положення та визначення

Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків.

Инструмент, приспособления, заготовки, материалы, документация

Варианты заданий (перекрёсток выдаёт преподаватель)

а) данные по вариантам выдаёт преподаватель

1. расчет суммарных задержек и интенсивности за 5 мин.

2. составить схемы узла и нанесение точек расположения наблюдателей

3. рассчитать среднюю задержку по подходам и для перекрестка по экспериментальным данным.

4. определить потоки насыщения на подходах и выделенных полосах.

6. сравнительный анализ экспериментальных данных и теоретических расчетов.

1. Аксенов В. А. Экономическая эффективность рациональной органи-

зации дорожного движения / В. А. Аксенов, Е. П. Попова, О. А. Дивочкин. –

2. Бабков В.Ф. Проектирование автомобильных дорог: учебник для ву-

зов – изд. 2-е, перераб. и доп. Ч. 1: / В. Ф. Бабков, О. В. Андреев. – М.: Транс-

3. Бабков В.Ф. Проектирование автомобильных дорог: учебник для ву-

зов – изд. 2-е, перераб. и доп. Ч. 2: / В. Ф. Бабков, О. В. Андреев. – М.: Транс-

2. Мета та завдання розслідування нещасних випадків.

3. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

5. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.

6. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.

8. Методи аналізу, профілактики виробничого травматизму.

9. С.Р. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

10. С.Р. Основні технічні і організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності на виробництві.

Самостійна робота: (2), с. 18-25;(6), с.35-37; (7), с.40-42;

1. Методику визначення збитків від виробничого травматизму пропонується використовувати для виконання розрахунків суми фактичних втрат підприємства після факту травмування працівника на виробництві та для оцінювання їх величини у випадку можливого настання нещасного випадку у майбутньому.

2. Використання результатів, одержаних на основі Методики оцінювання збитків підприємства, може бути основою для вирішення задач:

оцінювання значущості виробничого травматизму для економіки підприємства та стимулювання інвестицій в охорону праці;

обґрунтування економічної ефективності заходів і способів з охорони праці, що плануються на підприємстві;

розрахунок ціни нещасного випадку на виробництві;

прогнозування збитків підприємства за різними рівнями виробничого травматизму;

використання оцінок збитків від виробничого травматизму органами державного нагляду за охороною праці з метою мотивації роботодавця у підвищенні рівня безпеки праці виробничого середовища;

обґрунтування змін нормативно-правової бази з охорони праці на основі визначеної суми збитків від виробничого травматизму.

3. Методика визначення збитків від виробничого травматизму базується на основі переліку всіх втрат і збитків, які можуть бути на підприємстві внаслідок настання нещасного випадку, крім страхових відшкодувань потерпілим.

4. Втрати та збитки від виробничого травматизму визначаються на основі нормативно-правових актів України з охорони праці, з урахуванням національного та міжнародного досвіду визначення оцінок збитків від виробничого травматизму та інформаційного потенціалу національної статистичної бази з цих питань.

5. Формалізація порядку визначення збитків на основі нормативно-правових актів України з охорони праці досягається шляхом запису формул розрахунку та створення алгоритмів щодо їх об’єднання у єдину систему (модель).

6. Об’єднання формул розрахунку збитків дозволяє визначити необхідний перелік вихідних показників, необхідних для одержання оцінок збитків за різними рівнями травматизму.

7. Для отримання розрахункової оцінки окремих витрат і збитків виробництва від виробничого травматизму використовуються наступні методи: нормативні; трендові; інтерполяційні та програмні, що реалізують логічні схеми.

8. Особливістю використання запропонованої методики є:

постійний моніторинг законодавства з охорони праці;

моніторинг ризиків на підприємстві у минулому та на аналогічних підприємствах у різних сферах економічної діяльності;

оновлення, в разі змін у законодавстві, формул розрахунків збитків, вихідної та нормативної інформації.

9. Використання запропонованої методики залежить від наявності потрібної інформації щодо вихідних показників та оцінок рівня ризику на підприємстві. Оцінка ризику на підприємстві може базуватися на наявності у минулому нещасних випадків на цьому підприємстві або на підприємствах такого виду економічної діяльності.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу життю і здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Алгоритм – правило виконання в установленому порядку певної системи дій, що дають змогу розв’язувати сукупність відповідних задач.

Ризик – імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Аналіз ризику – систематичне використання інформації для визначення джерел і кількісної оцінки ризику.

Балансова вартість – фактична вартість основних фондів, матеріалів, товарів, грошових коштів, за якою вони відображені в балансі.

Вартість безпеки праці – сукупність витрат у грошовій формі на умови праці на підприємстві, що виключають негативний вплив на працюючих небезпечних і шкідливих факторів.

Виробничий травматизм (смертельний, з тимчасовою втратою працездатності, зі стійкою втратою працездатності) – явище, що характеризується сукупністю нещасних випадків на виробництві.

Витрати на охорону праці – виражені у грошовій формі витрати різних видів економічних ресурсів на охорону праці.

Експертні оцінки – кількісні та якісні оцінки економічних явищ і процесів, величин і показників, здійснені експертами.

Застраховані особи – фізичні особи, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві та/або за яких сплачується чи сплачувався у встановленному законом порядку єдиний внесок.

Збитки від виробничого травматизму – шкода, заподіяна працівнику у результаті нещасного випадку, а також втрата майна і грошей, втрачений прибуток та інші непередбачені витрати підприємства.

Інтегральна оцінка збитків – кількісна характеристика результатів вимірювання (розрахунку) збитків від виробничого травматизму.

Колективний договір – угода між працівниками та роботодавцем, що укладена на основі чинного законодавства та прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів.

Моделі визначення збитків (від виробничого травматизму) – економіко-математичні моделі, що описують зміни в часі економічних показників, за допомогою яких можна визначити величину збитків від виробничого травматизму.

Моніторинг (законодавства, ризиків) – систематичний контроль, спостереження за станом об’єктів, явищами, збір та аналіз відповідних даних.

Непрацездатність – повна чи часткова втрата загальної або професійної працездатності внаслiдок захворювання, нещасного випадку або вродженої фізичної вади.

Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконування ним трудових обов’язків внаслiдок короткочасного (тривалістю не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних і шкідливих факторів.

Обов’язкове страхування – загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.- див. «Вартість безпеки праці»

Основні фонди (виробничі, невиробничі) – економічна форма засобів праці, що функціонують у виробничому процесі протягом багатьох циклів, частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних i лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я i працездатності людини в процесі праці.

Потерпілий – фізична особа, яка отримала травму або загинула в результаті нещасного випадку.

Профілактичні заходи з охорони праці - діяльність, спрямована на досягнення цілей, що визначаються вимогами законодавчих та інших нормативних актів у сфері охорони праці, а також колективним договором.

Страхові відшкодування (страхові виплати) – грошові суми, які виплачує Фонд застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Травма – це ураження поверхні тіла або внутрішніх органів, яке настало під дією зовнішніх факторів, у результаті чого той чи інший орган втратив здатність виконувати свою функцію.

Фонд – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Штраф за порушення законодавства про охорону праці – форма матеріальної відповідальності підприємства та окремих осіб за порушення чинного законодавства з охорони праці.