Методичні рекомендації. 2. Подбельский В.С. Программирование на языке Си : Учеб

РЕКОМЕНДУЕМАЯ ЛИТЕРАТУРА

1. Керниган Б.В., Ритчи Д.М. Язык программирования Си; Пер.с англ. ─ 3-е изд., перераб. и доп. ─ М.: Финансы и статистика, 1992.

2. Подбельский В.С. Программирование на языке Си: Учеб. пособие для вузов. ─ 2-изд., доп. ─ М.: Финансы и статистика, 2001.

3. Прата Стивен Язык программирования C++. Лекции и упражнения, 6-е издание Издательство: Вильямс: 2012.

4. Павловская Т.А. C/C++.Программирование на языке высокого уровня. Учебник для вузов. Питер. 2008.

Примечание: Также можно использовать другую доступную литературу по указанному языку программирования и интернет.

5.ИНФОРМАЦИЯ ДЛЯ ПОДГОТОВКИ К ЭКЗАМЕНУ

Экзамен охватывает все темы и задания по контрольной работе. Задания на экзамен включают один теоретический вопрос по алгоритмизации или языку С и две задачи, связанные с составлением блок-схем алгоритмов и программ на языке С.

Список вопросов в экзаменационных билетах:

1. Элементы языка Си (комментарии, идентификаторы).

2. Структура С-программы.

3. Элементы языка С (константы, описание переменных).

4. Элементы языка С (арифметические операции и выражения, математические функции).

5. Операторы присваивания. Составной оператор в языке С.

6. Ввод-вывод данных в языке С.

7. Оператор перехода и условная операция в языке С.

8. Условный оператор в языке С.

9. Оператор-переключатель в языке С.

10. Операторы цикла while и do while в языке С.

11. Оператор цикла for, сложные циклы в языке С.

12. Одномерные массивы в языке С.

13. Многомерные массивы в языке С.

14. Операции с адресами, указатели в языке С.

15. Функция возвращает одно значение через свое имя.

16. Функция возвращает одно или несколько значений через свои аргументы

17. В качестве аргумента функции используется массив.

18. Аргументом функции является двумерный массив.

19. Аргументом функции является другая функция.

20. Порядок работы с файлами данных.

21. Операции объявления и открытия, выполняемые при работе с файлами.

22. Операции записи и чтения, выполняемые при работе с файлами.

23. Cпособы описания и задания строк.

24. Функции для работы с символьными строками.

25. Описание структуры данных с помощью шаблона

26. Описание структуры в виде нового типа данных

Типы задач в экзаменационных билетах:

1. Составить блок-схему и программу на языке С, в которой вычисляются указанные величин с использованием операторов: условного, переходов, ввода, вывода. Значения неопределенных исходных данных ввести с клавиатуры.

2. Составить блок-схему и программу на языке С, в которой производится ввод, формирование и обработка одномерных массивов с использованием функций.

3. Составить блок-схему и программу на языке С, в которой производится ввод, формирование и обработка матриц с использованием функций.

курсантам (студентам) для самостійного вивчення теми 4.4

“Методика індивідуально-виховної роботи у військовому підрозділі”

Навчальна мета: - з’ясувати сутність, основні напрямки та особливості проведення індивідуальної виховної роботи в підрозділі;

- розкрити систему проведення індивідуальної виховної роботи в підрозділі..

Виховна мета: - формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;

- сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості;

- формувати світогляд слухачів, спираючись на загальнолюдські цінності.

Інформаційно-методичне забезпечення:

“Морально-психологічне забезпечення”, курс лекцій під ред. В.В. Ягупова; В.В. Ягупов “Військова психологія”; за ред. М. Варія “Військова психологія і педагогіка”; Маклаков А.Г. “Военная психология”; “Военная психология и педагогика”, под редакцией А.В. Барабанщикова, 1986 р.; “Основы военной психологи и педагогіки” под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 р.; “Военная психология и педагогика”, под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р.; “Личность и коллектив: психология военного управления”, Я.В. Подоляк, 1989 р.; “Збірник методичних матеріалів офіцерам щодо організації виховання особового складу та зміцнення військової дисципліни” частина 1, управління виховної роботи Західного ОК, 2002 р.

Сутність, основні напрямки та зміст індивідуальної виховної роботи.

Починаючи розгляд першого навчального питання доцільно з’ясувати, що ж таке індивідуальна виховна робота.

Індивідуально-виховна робота – це сукупність способів і прийомів виховної роботи з окремим військовослужбовцем, які зорієнтовані на вирішення конкретної виховної задачі.

Принципи індивідуальної виховної роботи:

o повсякденної уваги до кожного військовослужбовця у поєднанні з високою вимогливістю і батьківською турботою про його життя, побут, відпочинок;

o зв¢язку виховання підлеглого з життям країни, з завданнями бойової і гуманітарної підготовки військового колективу;

o єдності індивідуального і колективного впливу на особистість воїна;

o дотримання почуття міри в критиці недоліків воїна та опора на його позитивні якості;

o конкретності, скерованості на певного військовослужбовця;

o цілеспрямованості у досягненні певних задач виховання;

o оперативності, можливості проведення виховної роботи у будь-якій обстановці, швидке реагування на поведінку воїна в різноманітних ситуаціях;

o планомірності, заздалегідь продуманої системи індивідуального впливу на військовослужбовця.

Система індивідуальної виховної роботи включає:

- визначення цілей і завдань;

- планування;

- визначення хто і з ким індивідуально працює;

- навчання практиці індивідуально-виховної роботи;

- вивчення і врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів впливу;

- організацію оперативної інформації про настрої, інтереси, запити особового складу;

- аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль і корекцію плану.

Офіцер повинен розуміти, що індивідуальна виховна роботи це система цілеспрямованого виховного впливу, який здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей вояка шляхом застосування найбільш педагогічно доцільних засобів і методів з постійним урахуванням реакції на них і досягнутих результатів.

Індивідуально-виховна робота – це велика і складна праця. Її характеризують наступні ознаки:

- вона має конкретні педагогічні цілі;

- проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей воїнів;

- є компонентом комплексного підходу;

- проводиться постійно і скрізь;

- здійснюється усіма методами і засобами;

- проводиться у постійній відповідності з принципами виховання.

Структура індивідуальної виховної роботи включає:

§ глибоке вивчення воїна, якого виховують, як особистості;

§ визначення програми виховної роботи з ним;

§ використання усіх засобів, методів і форм виховання;

§ направлення зусиль усіх вихователів та колективу на воїна;

§ постійний контроль за ходом і результатами виховної роботи.

Структурно зміст цієї роботи включає взаємозалежні етапи; підготовчий, цілеспрямований педагогічний вплив і результативний.

У ході підготовчого етапу прапорщику необхідно визначити, що і як вивчати в особистості підлеглого, спрогнозувати перспективи її розвитку, вибрати найбільш доцільні засоби, форми і методи досягнення поставлених цілей.

Реалізуючі план індивідуально-виховної роботи з підлеглим, командир різними засобами і методами педагогічної взаємодії з військовослужбовцем (впливу на нього) домагається його активної участі у самовдосконаленні.

По завершенні оцінюються результати вивчення і педагогічного впливу на підлеглого. У цей період відбуваються діагностика і коректування виховної діяльності самого начальника.

Які ж дані про підлеглих необхідно знати командиру? До головних з них можна віднести наступні:

Ø загальні біографічні дані: прізвище, ім¢я, по-батькові, рік народження, соціальний та сімейний стан, умови, в яких виріс, вчився, виховувався, чим займався до служби, коло друзів, знайомих;

Ø моральні якості: рівень свідомості, відношення до військового обов¢язку, виконання норм моралі, дисциплінованість, чесність, організованість, слухняність і виконавчість, відношення до товаришів, колективу та до служби;

Ø психічні особливості: тип особистості, характер, темперамент, здібності, схильності, вольові якості, увага, пам¢ять, мовлення, захоплення тощо;

Ø стан здоров¢я: фізичний та психічний розвиток, витривалість, рівень загартування, опірність організму до простудних захворювань тощо.

Звичайно, спільна служба сама по собі сприяє вивченню підлеглих, і офіцер, навіть не займаючись спеціально цим питанням, буде багато знати про них. Такий процес носить стихійний характер і потребує тривалого часу. Інтереси ж військової праці потребують, щоб командир скоріше вивчив підлеглих.

Вивчення воїна як особистості – це вихідна передумова успіху індивідуальної роботи. Воно має за мету виявити:

v позитивні риси і якості воїна, на які необхідно спертися у виховній роботі;

v якості, які необхідні в службі, але розвинуті в нього недостатньо;

v якості, які є негативними і можуть перешкоджати виховній роботі.

Дата добавления: 2017-01-14