Умови застосування скороченого робочого часу

Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється, як правило, законодавством. Відповідно до частини четвертої ст. 51 КЗпП вона може встановлюватися і на підприємствах і в організаціях (у колективних договорах) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда. Відзначимо, що вживання у першому випадку множини ("дітей віком до 14 років"), а в другому - однини ("дитину-інваліда") не дає підстав для висновку про те, що в частині четвертій ст. 51 КЗпП маються на увазі жінки, які мають двох або більше дітей або дитину-інваліда. Не буде суперечити ст.51 КЗпП встановлення на підставі скороченого робочого часу і для тих жінок, які мають хоча (одну дитину в зазначеному віці. Варто також враховувати, що встановлення для зазначеної категорії жінок скороченої тривалості робочого часу це право, а не обов'язок підприємства, організації А відповідно до ст. 9і КЗпП підприємства, організації мають право встановлювати пільги для будь-якого кола працівників. Проте для інших працівників (крім зазначених категорій жінок) підприємства мають право встановлювати пільги з робочого часу на підставі ст. 50, а не частини четвертої ст. 51 КЗпП.

Слова "за рахунок власних коштів", цю містяться в частині четвертій ст. 51 КЗпП, прийшли в суперечність з податковим законодавством, а тому не повинні застосовуватись при визначенні меж прав підприємств. Справа в тому, що ч. 5.10 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонив встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку на прибуток, крім тих, які зазначені в названому Законі.

А п. 5.6.1 ч. 5.6 ст. 5 цього Закону дозволяє відносити до валових витрат платника податку на прибуток будь-які виплати в грошовій чи натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін. Очевидно, маються на увазі домовленості між власником і профспілковим чи іншим органом, що представляє інтереси трудового колективу, між власником і працівником, а отже, зазначені витрати підприємства можуть робити не за рахунок прибутку, а відносити їх на валові витрати.

Скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років складає 36 годин на тиждень. Для працівників віком від 15до 16 років, а також для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул, робочий час встановлений скороченою тривалістю (24 години на тиждень).

Під учнями в абзаці другому п. 1 ст. 51 КЗпП розуміються, з одного боку, не тільки учні віком від 14 до 15 років, зазначені в абзаці першому того ж пункту. З іншого боку, під учнями не можна розуміти і всіх учнів взагалі, які працюють у вільний від навчання час. З урахуванням частини третьої ст. 194 КЗпП під учнями належить розуміти учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і середніх спеціальних навчальних закладів (за термінологією Закону «Про освіту» вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації). При тлумаченні поняття учнів варто враховувати те, який зміст вкладався в нього в період прийняття Кодексу законів про працю. Особи, які навчалися в технікумах, у той час називалися учнями.

В абзаці другому п. 1 ст. 51 КЗпП буквально говориться про тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час. Вона не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, встановленого для осіб відповідного віку. Оскільки особи, зазначені в абзаці другому п. 1 ст. 51 КЗпП, можуть мати різний вік, то і половина максимальна тривалості робочого часу буде дорівнювати 12 годинам (для осіб віком від 14 до 15 і від 15 до 16 років), 18 годинам (для осіб віком від 16 до 18 років) на тиждень. Зазначена тривалість робочого часу не є тривалістю скороченого робочого часу, встановленого законодавством - це передбачена законодавством максимальна тривалість "повного робочого часу цієї категорії працівників.

Тому робота протягом цього часу оплачується пропорційно, тобто при зазначеній тривалості робочого часу виплачуватися працівникам буде не повна тарифна ставка (оклад), а тільки її половина чи відповідна менша її частина, якщо тривалість робочого часу буде менше встановленої межі тривалості неповного робочого часу.

Скорочена тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, не може перевищувати 31годин на тиждень. У цих межах скорочення тривалості робочого всю диференціюється, як це визначено Переліком виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня

Відповідно до доручення, даним Кабінетом Міністрів, Мінпраці затверджений Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня. Прийняття названих нормативно-правових актів привело до припинення застосування в Україні відповідних нормативно-правових актів Союзу РСР).

Затвердження Переліку, включення до нього професій і посад медичних працівників (розділ 32 «Охорона здоров'я, освіта і соціальна допомога») не спричинило також припинення дії в Україні постанови РНК СРСР "Про тривалість робочого дня медичних працівників". Лише стоматологічна практика незалежно від того, в якому медичному закладі вона здійснюється, дає медичним працівникам право на скорочений робочий час у зв'язку із шкідливими умовами праці (підрозділ «Стоматологічна практика» розділу 32 «Охорона здоров'я, освіта і соціальна допомога» Переліку).

Інші категорії медичних працівників користуються правом на скорочений робочий час у зв'язку із шкідливими умовами праці лише тоді, коли вони зайняті в медичних установах, зазначених у заголовках відповідних підрозділів. Крім того, до розділу 32 Переліку включено і підрозділ «Загальні професії медичних працівників закладів охорони здоров'я, соціального захисту населення і освіти», але він поширюється тільки на осіб, які працюють в умовах, що зазначені в цьому підрозділі.

Перелік є досить чітко відпрацьованим нормативно-правовим актом і тому міг би застосовуватися як акт прямої дії безпосередньо до трудових правовідносин. Однак п. 9 Порядку встановлює, що право працівника на скорочений робочий тиждень виникає тільки при віднесенні його робочого місця до категорії робіт із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці. [16, ст.14]

Атестація робочих місць провадиться в терміни, встановлені І.. лективним договором, але не рідше одного разу в п'ять років (п І Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці. Однак працівник не позбавлений права вимагати проведення атестації його робочого місця на предмет наявності шкідливих умов, праці, які дають право на скорочений робочий тиждень відповіли, до Переліку. Цю вимогу працівник вправі пред'явити в орган по розгляду трудових спорів. За працівником слід визнати і право оспорити результати атестації. Встановлення за результатами атестації факту наявності шкідливих умов праці, що дають право на скорочений робочий тиждень відповідно до Переліку, означає, що працівник одержав із дня належного оформлення результатів атестації право на скорочений робочий тиждень, хоча відповідна робота і не включена до колективного договору як така, що дає право на скорочений робочий тиждень.

Протилежне твердження (тобто твердження про те, що працівник одержує таке право з дня включення відповідної роботи до колективного договору) хоч і відповідало б п. 9 Порядку, але суперечило б нормативно-правовим актам більшої юридичної сили – Переліку і ст. 51 КЗпП,

Водночас, надання будь-яких компенсацій за минулий час (до оформлення результатів атестації, що підтверджують право на скорочений робочий тиждень) у зв'язку з тим, що працівникові не був скорочений робочий час, неможливо. Лише з дня оформлення результатів атестації, якщо фактично робочий тиждень не був скорочений, працівник може зажадати оплати праці з урахуванням переробітку.

При вирішенні питання про встановлення скороченого робочого часу не має значення відомча підпорядкованість, форма власності і галузева належність підприємства відповідно до класифікатора видів економічної діяльності.

Для визначення права працівників на скорочений робочий час важливо правильно встановити професію, до якої відноситься відповідне робоче місце з урахуванням фактично виконуваних працівником обов'язків і переліку робіт, які відносяться до цієї професії (спеціальності) відповідно до кваліфікаційного довідника. Найменування професії (посади) повинне відповідати Класифікатору професій.

Необхідно також враховувати, що у відповідних розділах і підрозділах використовуються також узагальнені назви професій (наприклад, робітники, керівники та спеціалісти).

Скорочений робочий час встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у шкідливих умовах не менше половини робочого часу, встановленого для відповідного виробництва, цеху, професії, посади із шкідливими умовами праці, Однак в окремих випадках у Переліку встановлюється, що право на скорочений робочий час працівник одержує за умови, що він «постійно зайнятий «постійно працює» у шкідливих умовах.

Якщо працівники не користуються правом на скорочений робочий час, однак в окремі періоди виконують роботи на виробництвах, у цехах, за професіями та посадами, які надають право на скорочений робочий час; скорочений робочий чає для них встановлюється в ці періоди, в які звичайно виконують роботи в цих виробництвах, цехах, за цими професіями та посадами.

Розділ 39 «Загальні професії» передбачає професії і посади, робота в яких надає право на скорочений робочий час незалежно від виробництва або цеху, в яких виконується робота. Однак ці професії і посади іноді спеціально передбачені в розділах і підрозділах Переліку, присвячених окремим виробництвам і цехам. Тоді працівникам повинні встановлюватися скорочений робочий час іншої тривалості, що передбачена відповідними спеціальними розділами і підрозділами (це може впливати на тривалість скороченого робочого часу, а в інших випадках дає змогу правильно атестувати робочі місця.

Окремі виробництва і цехи приводяться в Переліку без зазначення на професії (зазначаються лише «працівники» або «працівники; безпосередньо зайняті» у відповідному виробництві). У таких випадках право на скорочений робочий час надається всім працівникам цього виробництва, цеху (або всім працівникам відповідного І виробництва, цеху, безпосередньо зайнятим на зазначених роботах).

У заголовках деяких розділів і підрозділів Переліку зазначаються види робіт. У цьому випадку робітники відповідних професій мають право на скорочений робочий час незалежно від виробництва або цеху, в яких ця робота виконується.

Бригадирам, помічникам і підручним робітникам, зайнятим у шкідливих умовах праці, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється тієї ж тривалості, що й робітникам відповідних професій,зазначеним у Переліку

Правовою підставою встановлення скороченого робочого часу для медичних працівників ст. 7 Основ законодавства України про охорону здоров'я а також постанова РНКСРСР «Про тривалість робочого дня медичних працівників», яка зберегла чинність в Україні в частині, в якій відповідні відносини не урегульовані розділом 32 Переліку.

Такі категорії медичних працівників мають право на скорочений робочий день тривалістю шість з половиною годин:

1) лікарі і середній медичний персонал лікарень, родильним будинків, клінік та інших стаціонарних лікувальних закладів, спеціалізованих санаторіїв, профілакторіїв, станцій санітарної авіації та пунктів-переливання крові, (за винятком тих, на які поширюється дія Підрозділу «Станції та відділення переливання крові» розділу 32 Переліку), амбулаторно-поліклінічних закладів (за винятком лікарів, зайнятих прийманням хворих) оздоров пунктів і медичних пунктів першої допомоги, станцій і пунктів невідкладної медичної допомоги (за винятком тих, на які поширюється чинність підрозділу «Станції (відділення) швидкої та невідкладної допомоги та відділення виїзної екстреної та консультаційної допомоги обласних лікарень, республіканських лікарень Автономної Республіки Крим, лікарень міст Києва і Севастополя» розділу 32 Переліку, санітарно-епідеміологічних закладів (санітарно-епідеміологічних станцій, малярійних станцій, сані тарно-бактеріологічних лабораторій, санітарних пропускників, дизенфекційних станцій і пунктів, будинків і пунктів санітарної освіти тощо); лікарських, фельдшерських і сестринських загальних і спеціалізованих кабінетів, пунктів і загонів, жіночих і дитячих консультацій, будинків дитини, дитячих будинків, дитячих кімнат, кімнат матері і дитини; закладів судово-медичної експертизи (за винятком тих, на які поширюється чинність підрозділу «Бюро судово-медичної експертизи» п. 32 Переліку науково-дослідних інститутів і лабораторій; лікарі-епідеміологи, санітарні лікарі, санітарні інспектори та санітарні фельдшери; лікарі ясел і молочних кухонь; диспетчери і евакуатори станцій швидкої медичної допомоги (крім тих, що підпадають під дію розділу 32 Переліку).

Скорочений робочий день тривалістю п'ять з половиною годин встановлюється для таких категорій медичних працівників:

1)лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів (поліклінік, амбулаторій, диспансерів, медичних пунктів, станцій, відділень і кабінетів), зайнятих винятково амбулаторним прийманням хворих;

2)лікарів лікарсько-трудових експертних комісій (відповідно до ст. 69 Основ законодавства України про охорону здоров'я замість поняття «лікарсько-трудові експертні комісії» у законодавстві України використовується поняття "медико-соціальні експертні комісії" МСЕК).

На молодших спеціалістів з медичною освітою і молодших медичних сестер МСЕК для туберкульозних і психічних хворих поширюється дія підрозділу «Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) і штатні військово-медичні комісії» розділу 32 Переліку.

Скорочена тривалість робочого часу (36 годин на тиждень) встановлена для медичних сестер, зайнятих вихованням дітей віком до 3 років, і вихователів ясельних груп дитячих дошкільних закладів і будинків дитини (постанова Ради Міністрів СРСР «Про подальше поліпшення суспільного дошкільного виховання і підготовку дітей до навчання в школі».

Хоча частина третя коментованої статті прямо передбачає встановлення законодавством скороченої тривалості робочого часу тільки для вчителів, така пільга надається всім педагогічним працівникам.

Лише на майстрів виробничого навчання, у тому числі зайнятих навчанням керуванню транспортними засобами, а також на вихователів професійно-технічних навчальних закладів поширюється нормальна тривалість робочого часу.

Іншим працівникам, змістом трудової функції яких є безпосереднє ведення навчального процесу, встановлюється скорочений робочий час. Регулювання робочого часу педагогічних працівників має істотну специфіку. Для працівників освіти, на яких поширюється дія інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти встановлена скорочена тривалість робочого часу, за якою провадиться оплата праці в розмірі посадового окладу. Навчальне навантаження між педагогічними працівниками розподіляється керівником закладу освіти за погодженням з виборним органом профспілкової організації з урахуванням конкретних обставин. Обсяг навчальної та іншої роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується (п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти).

Однак це твердження є правильним лише остільки, оскільки мова йде про збільшення обсягу педагогічного навантаження понад обсяг, який відповідає посадовому окладу, за погодженням з працівником. Якщо працівник не згоден на збільшення обсягу педагогічного навантаження понад зазначений обсяг, таке збільшення неможливе. [13, ст.18]

Скорочений робочий час тривалістю 18 навчальних годин протягом навчального тижня встановлено для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкованості, типу і форми власності (ст. 25 Закону «Про загальну середню освіту» і керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типу і форми власності (п. 1 ст. 22 Закону «Про позашкільну освіту»).

Для вихователів загальноосвітніх навчальних закладів тривалість робочого часу (обсяг педагогічного навантаження) встановлена 30 годин, а для вихователів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) – 25 годин на тиждень. При цьому спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) визначається як загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (чи) розумового розвитку (п. 1 ст. 9 Закону «Про загальну середню освіту»).

Скорочений робочий час (педагогічне навантаження) для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів встановлений тривалістю від 20 до 36 годин на тиждень (ч. 3 ст. 30 Закону «Про дошкільну освіту»)

Відповідно до ст. 25 Закону «Про загальну середню освіту» розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів. У контексті цієї статті під «розмірами тарифних ставок» слід розуміти не лише власне тарифні ставки, але й відповідний обсяг педагогічного навантаження.

До прийняття Кабінетом Міністрів постанови з цього приводу, зберігають силу акти Міністерства освіти з цих питань. Зберігають також силу нормативно-правові акти цього Міністерства, ям встановлюють скорочений робочий час (обсяг педагогічного навантаження) для педагогічних працівників інших закладів освіти це – насамперед інструкція про порядок обчислення заробітної плати праці будинків освіти.

Скорочений робочий час тривалістю 4 години педагогічної (викладацької) роботи на день (24 години на тиждень) встановлено для викладачів 1-11 класів шкіл естетичного виховання (загальної музичної, художньої, хореографічної освіти) з п'ятирічним строком навчання; викладачів 1-4класів шкіл естетичного виховання (дитячих музичних, художніх, шкіл мистецтв) із семирічним строком навчання; музичних керівників, концертмейстерів, акомпаніаторів.

Скорочений робочий чає тривалістю 4 години педагогічної (викладацької) роботи на день (1016 годин нарік) встановлено для викладачів постійно діючих курсів вивчення мов, стенографії, машинопису із строком навчання менше одного року.

Скорочений робочий час тривалістю 5 годин виховної роботи на добу (30 годин на тиждень) встановлено для вихователів, старших вихователів закладів охорони здоров'я, приймачів-розподільників для неповнолітніх, виховно-трудових колоній, спеціальних профтехучилищ для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, кімнат школярів при клубах, палацах культури, житлово-експлуатаційних організаціях, училищ фізичної культури; інструкторів слухових кабінетів.

Скорочений робочий час тривалістю 6 годин педагогічної роботи на день (36 годин на тиждень) встановлено для вихователів, вихователів-методистів дитячих дошкільних закладів, будинків дитини, дитячих майданчиків, дитячих парків.

Скорочена тривалість робочого часу, встановлена для педагогічних працівників, не включає час на перевірку зошитів, на класне керівництво і виконання деяких інших обов'язків. Виконання цих робіт підлягає (понад встановлений посадовий оклад) окремій оплаті,

Однак виконання цих робіт для працівника є обов'язковим, хоча і виходить за межі скороченого робочого часу. Ст. 25 Закону «Про загальну середню освіту» передбачає доплату вчителям за класне керівництво в розмірі 20-25 відсотків тарифної ставки; за перевірку зошитів - 10-20 відсотків; за завідування майстернями - 15-20 відсотків; за завідування учбово-дослідницькими ділянками, навчальними кабінетами - 10-15 відсотків.

Скорочений робочий час максимальною тривалістю до 720 годин на навчальний рік встановлено для педагогічних працівників вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації (ч. 2 ст. 43 Закону «Про вищу освіту»). Такі вищі навчальні заклади визначаються в ст. 24 того ж Закону, а посади педагогічних працівників - ч, 2 ст. 48 того ж Закону.

Скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень) встановлено для інвалідів І і II груп, які працюють на підприємствах, у. цехах і на дільницях, що призначені для використання праці цих осіб, якщо вони не користуються правом на одержання більш високих пільг [постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого удосконалення використання праці пенсіонерів та Інвалідів у народному господарстві і пов'язані з цим додаткові пільги»].

Дата добавления: 2017-01-14