Практичні завдання, які виконуються на занятті. Теоретичні питання до заняття

Теоретичні питання до заняття

1. Назвіть основні характеристики і механізм виникнення фізіологічного везикулярного дихання

2. Назвіть основні характеристики і механізм виникнення фізіологічного бронхіального дихання

3. Назвіть патофізіологічні механізми формування ослабленого везикулярного дихання

4. Яке діагностичне значення ослаблення везикулярного дихання

5. Назвіть патофізіологічні механізми формування посиленого везикулярного дихання

6. Яке діагностичне значення посилення везикулярного дихання

7. Назвіть патофізіологічні механізми формування жорсткого дихання везикули

8. Яке діагностичне значення жорсткого везикулярного дихання

9. Назвіть патофізіологічні механізми формування жорсткого везикулярного дихання з подовженим видихом

10. Яке діагностичне значення жорсткого везикулярного дихання з подовженим видихом?

11. Назвіть патофізіологічні механізми формування сакадованого дихання

12. Яке діагностичне значення сакадованого дихання?

13. Які патофізіологічні основи розвитку патологічного бронхіального дихання?

14. При яких захворюваннях можна вислухати патологічне бронхіальне дихання?

15. Що таке амфоричне дихання і яка його діагностична цінність?

16. Які основні правила аускультації легенів?

17. Які фізіологічні причини, що викликають посилення везикулярного дихання?

18. Які фізіологічні причини, що викликають ослаблення везикулярного дихання?

19. Як відрізнити фізіологічне везикулярне дихання від фізіологічного бронхіального дихання при аускультації?

20. Які механізми утворення везикулярного дихання і бронхіального дихання в нормі?

1. Оволодіння методикою та технікою аускультації легень

2. Визначення характеристик везикулярного дихання в нормі

3. Визначення характеристик патологічно зміненого везикулярного дихання (якісних та кількісних змін), його діагностична інтепретація

4. Визначення характеристик бронхіального дихання в нормі

5. Визначення характеристика патологічного бронхіального дихання, його діагностична інтепретація

6. Обстеження хворих тематичного профілю з виявленням ймовірних симптомів ураження за допомогою збору анамнезу, огляду, пальпації та перкусії легень (закріплення попередньо вивчених практичних навичок)

7. Аналіз рентгенограм тематичних хворих з патологічними симптомами, що виявлені в процесі обстеження

Зміст теми

Аускультація (Auscultatio) – один з провідних об'єктивних методів обстеження людини. Метод базується на вислуховуванні звукових явищ зумовлених коливаннями, що виникають внаслідок діяльності того чи іншого органа:

Рух повітря по бронхам, альвеолам.

Рух крові по судинам.

Скорочення серця і проходження крові через серце.

Рух кишківника

Аускультація поділяється на безпосередню та опосередковану (за допомогою стетоскопа або фонендоскопа).

Правила аускультації легень:

• Грудна клітка оголена. Приміщення тепле. В приміщенні тиша.
• Положення хворого в залежності від стану. Стоячи. Сидячи. Лежачи
• Розташування лікаря і пацієнта має бути таке, що забезпечує паралельні повітряні потоки.
• Пацієнт дихає напіввідкритим ротом, робить 3 – 4 вдихи, видихи, потім 10 – 20 сек. Відпочиває.
• Під час аускультації запропонувати зробити кілька глибоких вдихів, покашляти.
• Стетофонендоскоп щільно прилягає до тіла пацієнта. Аускультація проводиться на симетричних ділянках грудної клітини, по топографічних лініях, міжребір’ях, починаючи з передньої поверхні.
• Попереду обминаючи проекцію серця, ззаду при максимально розвернутих лопатках.
• При аускультації оцінюють наявність шумів як на вдосі так і на видосі; оцінюють тривалість вдиху і видиху.
• Описуючи аускультативну картину спочатку характеризують основні, а потім додаткові дихальні шуми.

Серед основних дихальних шумів розрізняють: везикулярне дихання та бронхіальне дихання.

Основними ознаками везикулярного дихання є:

Везикулярне (альвеолярне) дихання Дихальний шум, що виникає внаслідок коливання стінок альвеол, при надходженні в них повітря.

Везикулярне (альвеолярне) дихання – результат послідовного розправляння великої кількості альвеол.

Везикулярне (альвеолярне) дихання чути протягом всього вдиху і 1/3 видиху.

Розрізняються кількісні та якісні зміни везикулярного дихання. Вони можуть бути фізіологічними та патологічними. До кількісних змін везикулярного дихання відносять посилене та послаблене везикулярне дихання. До якісних - жорстке дихання, жорстке дихання із подовженим видихом та сакадоване.

Основні механізми ослаблення везикулярного дихання:

1. Зменшення кількості повітря, що надходить в альвеоли.
2. Зменшення еластичності альвеол.
3. Зменшення кількості функціонуючих альвеол.

Причини ослаблення везикулярного дихання:

1. Звуження гортані, трахеї, бронхів.
2. Запалення легеневої тканини (пневмонія, туберкульоз, пухлини, метастази).
3. Набряк альвеолярних стінок.
4. Патологія плеври (потовщення, зрощення)
5. Патологія міжреберних м'язів, нервів.
6. Зменшення екскурсії, внаслідок накопичення рідини в плевральних синусах.

Патологічне посилення везикулярного дихання – це компенсаторне дихання над ділянкою легень, яка знаходиться поруч з патологічним процесом. Воно виникає на ділянці симетричній плевриту, гідротораксу, спонтанному пневматораксу.

Нормальне везикулярне дихання має м'який, дуючий характер.

Дата добавления: 2017-01-14