КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Стаття 52. Компетенція наглядової ради 2 страницадані про використання прибутку, що залишається в відомості (у разі наявності) про розподіл акцій серед відомості про участь комерційних структур та іноземних 3. Відповідний центральний орган виконавчої влади в місячний 4. У разі систематичного погіршення одного з показників
ЗВІТ ------------------------------------------------------------------ (повна назва господарського товариства) ------------------------------------------------------------------ (прізвище, ім'я та по батькові керівника органу управлінням чи Розділ I. Загальні відомості ------------------------------------------------------------------ | Код | Значення |рядка| показника------------------------------------------------------------------Скорочена назва товариства 01 Свідоцтво про державну реєстрацію: номер 02 дата видачі 03 Юридична адреса: індекс 04 регіон 05 село, селище, місто 06 вулиця 07 Галузь 08 Основний вид діяльності 09 Розмір статутного фонду 10 Розмір частки статутного фонду, що 11 Прізвище, ім'я та по батькові голови 12 Телефон, факс 13------------------------------------------------------------------ Розділ II. Показники діяльності господарського
(тис. гривень) ------------------------------------------------------------------ |Код | Значення показника |ряд-|----------------------- |ка |зат- | фактично | |верд-| досягнуто Найменування показника | |жено |----------------- | | | за |за анало- | | |звітний|гічний | | |період |період | | | |минулого | | | |року------------------------------------------------------------------ Прибуток (збитки) 01 Сума нарахованих дивідендів 02 Частка дивідендів, яка повинна 03перераховуватися до державного Сума заборгованості з виплати 04дивідендів, яка повинна Реквізити платіжних доручень на 05перерахування дивідендів до Кредиторська заборгованість Кредиторська заборгованість, 06усього у тому числі: перед державним бюджетом 07 з неї прострочена 08 перед Пенсійним фондом 09 з неї прострочена 10 перед державними позабюджетними 11фондами з неї прострочена 12 з оплати праці 13 з неї прострочена 14 Термін заборгованості з виплати 15заробітної плати, у місяцях Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість, 16усього у тому числі: з оплати продукції для державних 17потреб з неї прострочена 18 державним бюджетом 19 місцевим бюджетом 20 2. Показники для детального аналізу. Загальна рентабельність 21 Рентабельність активів 22 Ліквідність Коефіцієнт загальної ліквідності 23 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 24 Фінансова усталеність Коефіцієнт забезпечення власними 25засобами Коефіцієнт співвідношення 26позикових та власних коштів Ділова активність Період обороту загальних активів 27 Період обороту запасів і витрат 28 Вартість акцій Номінальна вартість акцій 29 Середня ринкова вартість акцій: 30 простих іменних 31 привілейованих 32------------------------------------------------------------------ Розділ III. Дані про використання прибутку (тис. гривень) ------------------------------------------------------------------ Назва показника | Код | Значення показника |рядка|--------------------------- | |за звітний | за аналогічний | | період |період минулого | | | року------------------------------------------------------------------ Прибуток, спрямований на: розвиток виробництва 01 реорганізацію управління 02 реорганізацію системи 03збуту розвиток соціальної 04інфраструктури інші цілі 05------------------------------------------------------------------ Розділ IV. Дані про діяльність відповідального Участь у загальних зборах акціонерів ------------------------------------------------------------------ Дата проведення | Питання, | Завдання, | Позиція |Результатзагальних зборів | внесені до | отримані | представника| голосу- акціонерів, у | порядку |від уповно-| держави під | ванняяких брав участь | денного з | важеного | час | відповідальний | ініціативи | органу | голосування | представник | відпові- | | з питань | | дального | | порядку | |представника| | денного |------------------------------------------------------------------ Участь у засіданнях спостережної ради ------------------------------------------------------------------Дата проведення | Питання, | Завдання,| Позиція | Результатзасідання | внесені | отримані | відповіда- | голосуванняспостережної |до порядку | від упов-| льного |ради (правління) |денного з |новаженого| представ- |товариства, в |ініціативи | органу | ника під |якому брав | відпові- | | час |участь відпода- | дального | |голосування |льний представник| представ- | | з питань | | ника | | порядку | | | | денного |------------------------------------------------------------------ Контроль за виплатою господарським (заповнюється у разі несвоєчасного чи неповного перерахування Дії відповідального представника щодо забезпечення своєчасного та Розділ V. Дані про наявність ознак банкрутства ------------------------------------------------------------------ Найменування показника | Код | Значення |рядка | показника------------------------------------------------------------------ Наявність ознак банкрутства (коефіцієнт 01 Прострочена заборгованість: за грошовими зобов'язаннями 02 за обов'язковими платежами 03 Заходи, вжиті відповідальним представником з метою фінансового Відповідальний представник в органах управління господарського -------------- --------------- ---------------------------- (дата) (підпис) (розшифрування) Примітка. Разом із звітом подаються: 1) бухгалтерська звітність господарського товариства; 2) копії протоколів загальних зборів акціонерів і 3) копії висновків ревізійної комісії та аудитора (разом 4) довідка відповідного центрального органу виконавчої
ПОРЯДОК
1-1. Для здійснення необхідних заходів з управління 2. Управління акціями (частками) товариств, які перебувають у 3. Представником може бути призначена посадова особа: державного підприємства, майно (майнові права та інші активи) центрального органу виконавчої влади, до сфери управління Фонду державного майна. У товаристві, створеному за участю Фонду державного майна, до У разі коли внеском держави до статутного фонду товариства є За пропозицією відповідного центрального органу виконавчої 4. Відповідний центральний орган виконавчої влади у 5. Відносини між Фондом державного майна та представником 6. Типова форма договору доручення затверджується Фондом 7. Представник зобов'язаний брати участь у загальних зборах Представник зобов'язаний виконувати визначені для нього 8. Представник може бути обраний членом ради (спостережної 9. Завдання представнику визначає Фонд державного майна на основну мету управління; фінансово-економічні показники; функції контролю, що здійснюється представником, з питань, 10. Представники звітують перед Фондом державного майна за 11. Фонд державного майна веде реєстр представників. 12. Представник може здійснювати управління пакетами акцій 13. У разі коли законодавством передбачена необхідність 14. Відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами 83. Сьогодні у нашу правосвідомість ввійшли такі поняття, як "корпоративне право" та "корпоративні права". Ці терміни вживаються у різних значеннях. Особливо це спостерігається у нормативних документах різної юридичної сили, де неоднакове тлумачення цих понять призводить до неадекватного регулювання правовідносин, що виникають. Особливе різноманіття у визначенні цього поняття спостерігається у нормативних актах податкового законодавства: це і право на дивіденди, і на частку в статутному фонді юридичної особи, тощо. Всі вони з правової точки зору є або неточними, або взагалі викривлюють розуміння певних правових інститутів.
В юридичній літературі з приводу питання про поняття корпоративного права та корпоративних прав також зустрічаються різні точки зору. Проблеми корпоративного права дедалі більше привертають увагу юристів-практиків та науковців і стають предметом вивчення останніх. Безперечно, ці поняття не є одновимірними; правовідносини, які регулює корпоративне право, за своєю правовою природою є складними, різноплановими, і цивілістика радянських часів такими дослідженнями не займалася. Тому, зрозуміло, сьогодні виникла нагальна потреба дати правовий аналіз цим поняттям, з’ясувати юридичну природу корпоративних відносин, визначити їх місце в системі цивільного права.
Перш за все для вивчення цих проблем необхідно проаналізувати історію виникнення цих інститутів, звернутися до першоджерела цих термінів. Родоначальницею сучасного корпоративного права є Великобританія, правові інститути якої лягли в основу сучасного законодавства про корпоративне право в більшості країн світу. Прообразом сучасних юридичних осіб стали т.зв. компанії. Пізніше їх стали називати корпораціями, оскільки для надання їм правового статусу необхідна була інкорпорація цих утворень шляхом реєстрації. Британські корпорації виникли у зв’язку з бурхливим розвитком торгівлі та відсутністю належного банківського кредитування. В основу створення та класифікації компаній корпоративного типу був покладений критерій партнерства та наявності складочного капіталу. На сьогоднішній день британське корпоративне право містить досить широкий спектр правових інститутів. Це норми, які регулюють відносини створення, діяльності компаній, класифікацію компаній, правосуб’єктність, порядок реорганізації, законодавство про цінні папери компанії, неплатоспроможність та банкрутство компаній. За аналогією з національним правом корпоративне право Великобританії – це право юридичних осіб.
Розглядаючи питання про поняття корпоративного права, варто відзначити відсутність однакових критеріїв серед українських науковців у підході до цього питання, а звідси – і різноманіття поглядів, починаючи від ототожнення корпоративного права з акціонерним правом. Або інша крайність – віднесення до корпоративних відносин питань регулювання внутрішніх організаційних правил, правил трудового розпорядку, преміювання тощо. Своєрідно підходить до визначення поняття корпоративного права російський вчений Т.В. Кашаніна. На її думку, корпоративне право – це система внутрішньоорганізаційних правил певної організації, яка заснована на членстві та об’єднанні капіталів. Іншими словами, це сукупність локальних нормативних актів цієї організації. Необхідно зазначити, що такі норми регламентують внутрішнє "життя" організації, вони є управлінськими і більшою мірою побудовані на загальнодержавних нормативних актах, зокрема нормах публічно-правового характеру, які не можуть бути змінені за волею засновників. Аналізуючи такий підхід до визначення поняття корпоративного права, не варто забувати і про права найманих працівників, трудового колективу та виникнення правовідносин, які регулюються трудовим правом і за своєю правовою природою тяжіють до адміністративних відносин. Безперечно, такий підхід призвів би нас до розгляду як предмета регулювання корпоративного права таких правовідносин. які за своєю природою не є приватноправовими, або ж до створення нового полісистемного інституту.
Перш за все необхідно наголосити, що у націй статті корпоративне право розглядається як цивільно-правовий інститут, який входить до предмета регулювання цивільного права, але особливості цих суспільних відносин визначають їх внутрішню диференціацію і потребують відповідного правового регулювання. Отже, для регулювання корпоративних відносин застосовується цивільно-правовий метод регулювання – метод юридичної рівності сторін. У результаті врегулювання нормами права ця група суспільних відносин набуває форми цивільного правовідношення.
Аналіз змісту поняття "корпоративне право" необхідно починати із розгляду його як права об’єктивного та права суб’єктивного. В об’єктивному розумінні корпоративне право – це система юридичних норм, що регулює певну групу суспільних відносин. Для окреслення такої групи необхідно встановити предмет регулювання, сферу виникнення та існування таких відносин. Як уже відзначалося, своїм виникненням корпоративне право завдячує появі та визначенню юридичних осіб рівноправними суб’єктами права. Особливості цієї групи суспільних відносин можна з’ясувати через аналіз елементів корпоративного правовідношення, а саме суб’єктів, об’єкта регулювання та юридичного факту, на підставі якого виникає корпоративне правовідношення.
Суб’єктами корпоративних відносин є фізичні та юридичні особи тією мірою, якою вони (можуть бути) мають право бути засновниками (учасниками) організацій. Предметом регулювання є група суспільних відносин, яка виникає у зв’язку з реалізацією суб’єктивного цивільного права на створення юридичної особи. До елементів будь-якого цивільного правовідношення належить і юридичний факт, на підставі якого воно виникає. Моментом виникнення корпоративного правовідношення є особливий юридичний факт – реєстрація юридичної особи. На підставі вищенаведеного можна дійти висновку, що ключовим у виникненні корпоративних відносин є момент інкорпорації юридичної особи. Однак при цьому треба мати на увазі, що мова йде про правовий зв’язок, який виникає між засновниками (учасниками юридичної особи) та самою юридичною особою як похідним суб’єктом. Не варто ототожнювати поняття корпоративного права із системою норм, що регулюють процес виникнення та діяльність юридичних осіб як самостійного суб’єкта права, оскільки в такому випадку ми приходимо до підміни інституту юридичних осіб інститутом корпоративного права. Критерій інкорпорації для виникнення корпоративних відносин є безумовним, оскільки в протилежному випадку мова може йти тільки про спільну діяльність у будь-якій сфері, а такі відносини лежать поза межами регулювання корпоративного права і регулюються іншим цивільно-правовим інститутом.
Стержнем усіх корпоративних прав є правовий зв’язок, який виникає між засновниками та створеним суб’єктом. Специфіка корпоративного права виявляється, зокрема, в тому, що воно, у свою чергу, складається з низки прав, яке кожне окремо можна назвати корпоративним правом. Це право на одержання дивідендів, право на управління, право на отримання частини прибутку тощо.
Отже, корпоративне право як право об’єктивне можна розглядати як систему юридичних норм, що регулюють групу суспільних відносин, яка виникає у зв’язку із створенням і функціонуванням юридичних осіб у результаті реалізації суб’єктами цивільних правовідносин права бути їх засновниками (учасниками). Корпоративне право в суб’єктивному розумінні треба розуміти як право особи, об’єднуюючи зусилля та капітал, бути учасником корпорації (юридичної особи). Всі інші суб’єктивні права учасника, що випливають із його членства в тій чи іншій організації, є похідними і розкриваються через поняття змісту корпоративного права. 84. Товари́ство з додатко́вою відповіда́льністю — об'єднання (товариство), створене за згодою юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів, а в статуті передбачена конкретна майнова відповідальність учасників при недостатності засобів товариства. У цьому випадку учасники товариства відповідають за його зобов'язаннями у межах, визначених статутом пропорційно їхнім часткам. При недостатності майна одного чи декількох учасників товариства для забезпечення належної з них частки додаткової відповідальності по відсутній сумі її несуть інші члени товариства пропорційно їхнім часткам у майні. ТДВ вправі зменшити чи збільшити за згодою кредиторів при відсутності заперечень учасників розмір додаткової відповідальності. При її збільшенні учасники надають документи, що підтверджують їхню можливість забезпечити відповідальність у новому розмірі. Повне товариство — його учасники здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства в цілому і несуть необмежену відповідальність за загальними боргами. У випадку недостатності майна товариства, його учасники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями усім майном, що їм належить. Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою відповідальністю, має товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ). Відносно нього застосовуються практично всі норми, що регулюють діяльність товариства з обмеженою відповідальністю. Особливість його (і головна відмінність від ТзОВ) полягає в характері відповідальності учасників щодо зобов'язань товариства. Якщо учасники ТзОВ не відповідають за зобов'язаннями товариства, то в ТзДВ учасники несуть субсидіарну (додаткову) відповідальність за боргами товариства своїм особистим майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного з них. Відповідальність учасників має субсидіарний характер — вона настає тільки у випадку недостатності майна товариства для задоволення вимог кредиторів. Граничний розмір відповідальності (двох-, трьох-, п'ятикратна тощо), а також її характер (часткова або солідарна) передбачається самими учасниками в установчих документах. Товариство з додатковою відповідальністю створюється в тих випадках, коли розміри капіталу, необхідного для початку діяльності товариства і його нормального функціонування, значно менші, ніж для забезпечення інтересів кредиторів цього товариства. В подібній ситуації немає потреби акумулювати відразу великий капітал — гарантійна функція забезпечується не розміром статутного фонду, а введенням додаткової майнової відповідальності учасників. Ця форма господарського товариства може використовуватися ще й в тому випадку, коли законом установлено заборону на здійснення певних видів діяльності товариством з обмеженою відповідальністю (наприклад, страхування). Виключно в формі товариства з додатковою відповідальністю функціонують довірчі товариства, особливості правового статусу яких визначаються Декретом КМУ «Про довірчі товариства» від 17.03.1993. Багато важливих питань щодо взаємовідносин і відповідальності учасників ТзДВ не врегульовано законодавством, тому в установчих документах доцільно закріпити такі положення:
85. Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ), (ТзОВ) вважається підприємство, яке має статутні фонди, які поділені на частки (паї), розміри яких визначаються установчими документами.Товариства з обмеженою відповідальністю утворюють статутні фонди за рахунок коштів учасників (пайовиків), число яких, як правило, невелике і наперед відоме. Як і акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю за своїми зобов'язаннями відповідає теж належним йому майном. І ця відповідальність є, за загальним правилом, повною (відшкодування всіх заподіяних збитків), якщо тільки за даним видом зобов'язань не передбачено обмеженої відповідальності. Поняття ж "обмежена відповідальність" тут означає, що при зверненні стягнення на майно товариства за його боргами, пайовик втрачає лише свій пай (внесок), а на решту його майна ця відповідальність не поширюється (наприклад, при банкрутстві товариства). У цьому розумінні й відповідальність акціонерів у акціонерному товаристві є також обмеженою, бо вони відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого не встановлюється. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести до тимчасового розрахункового рахунку в банку не менше 30 % зазначеного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше 1 року після реєстрації товариства. Одною з відмінностей товариства з обмеженою відповідальністю від акціонерного товариства є те, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може передати свою частку (чи її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам лише за згодою інших учасників. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб (зміни від 12.05.2011) Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учасник також може бути виключеним з товариства за рішенням зборів учасників, якщо систематично не виконує свої обов’язки або якщо його дії суперечать досягненню цілей товариства.
Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 223; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |