Список рекомендованої літератури. Термінологічний словник термін визначення автор – фізична особа, творчою працею якої створено об’єкт інтелектуальної

РОЗДІЛ vіі

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Термін	Визначення
Автор –	фізична особа, творчою працею якої створено об’єкт інтелектуальної власності.
Авторство –	причетність фізичної особи до створення даного об’єкта інтелектуальної власності
Авторська –винагорода (гонорар)	всі види винагород або компенсацій, які випла­чуються авторам за використання їх творів, що охороняються, в межах, установлених авторським правом. Володілець авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке вико­ристання його твору.
Авторське –право	розділ цивільного права, що регулює право­від­но­сини, які виникають у зв’язку зі створенням і ви­користанням результатів творчої діяльності в га­лузі літератури, науки і мистецтва. Цей термін вживається також для позначення на­даваного законом виключного права автора твору оголошувати себе творцем твору, відтворювати його розповсюджувати або доводити до відома публіки будь-якими способами і засобами, а та­кож дозволяти іншим особам використовувати твір певними способами.
Авторський –договір	договір, укладений між автором твору або його правонаступником і користувачем твору.
Аналог –винаходу	засіб того ж призначення, відомий із загально­доступних джерел до дати пріоритету винаходу, що характеризується сукупністю істотних ознак винаходу.
Апеляційна –рада	позаструктурний орган патентного відомства, який розглядає спори, то виникають у процесі експертизи заявлених об’єктів промислової влас­ності або про дійсність виданих охоронних доку­ментів на ці об’єкти.
Апеляція –	оскарження якоїсь постанови до вищої інстанції; одна з форм судового звертання до вищестоящого суду, який має право переглянути справу по суті; звертання за порадою, підтримкою.
Арбітраж –	вирішення спірних питань арбітрами, третей­ським судом, а також державний орган, що зай­мається таким вирішенням.
База даних –	підбір окремих творів, даних або іншої інфор­ма­ції, до якої можливий індивідуальний доступ за допомогою електронних або інших засобів.
Бібліографічний –опис патентного документа	сукупність бібліографічних даних про патентний документ, які наведені згідно з правилами, вста­новленими відповідними нормативно-технічними документами, необхідними і достатніми для за­гальної характеристики, ідентифікації та пошуку документа.
Бюлетень –патентного відомства	офіційне періодичне видання патентного відом­ства, у якому наведені відомості про подані заяв­ки на винаходи, видані патенти, їхні реферати, зареєстровані товарні знаки, інші об’єкти про­мис­лової власності, останні зміни в патентному зако­нодавстві, повідомлення про передачу патентних прав, пропозиції щодо продажу ліцензій та інша інформація про об’єкти промислової власності.
Видавець –	особа, яка здійснює опублікування твору (звичай­но для продажу) шляхом випуску в світ його примірників.
Видавнича –організація	підприємство, установа або організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності пе­ред­ба­чені підготовка і випуск у світ видавничої про­дукції.
Видавнича –продукція	сукупність видань, призначених до випуску ви­давцем (видавничою організацією, видав­ницт­вом).
Виконавці –	актори, співаки, музиканти та інші особи, які ви­конують ролі, співають, читають, декламують, грають на музичному інструменті, інтерпретують або іншим способом виконують літературні або художні (серед них фольклорні) твори.
Виконання –твору	подання твору шляхом гри, декламації, співу, тан­цю або демонстрування за допомогою проекцій­ного апарата чи то групі слухачів або глядачів у їх присутності, чи то шляхом трансляції подання за допомогою таких технічних пристроїв і про­це­сів, як мікрофони, телерадіомовлення або кабель­не телебачення.
Винахід –	результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, які відповідають ви­могам патентоспроможності.
Винахідник –	фізична особа, творчою працею якої створений винахід.
Винахідницький –рівень	критерій патентоспроможності винаходу, що ха­рактеризує його неочевидність для середнього фахівця в даній конкретній галузі знань.
Виробник –фонограми	фізична або юридична особа, яка бере на себе іні­ціативу і несе відповідальність за перший запис звуків виконання або інших звуків чи відобра­жень звуків.
Відеограма –	термін для позначення всіляких різновидів аудіо­візуальних записів, втілених у касетах, дисках або інших матеріальних об’єктах.
Відомство –	компетентний державний орган, що здійснює єди­ну політику в сфері охорони промислової власно­сті та уповноважений від імені держави видавати охоронні документи на об’єкти промислової влас­ності;
Відшкодування –збитків	дії суб’єкта у сфері інтелектуальної власності, які завдають матеріальних збитків іншому суб’єкту, що полягають у відновленні такого стану речей, який існував до заподіяння матеріальних збитків, або в компенсації збитків потерпілій стороні шля­хом надання грошового еквівалента або іншого матеріального відшкодування.
Власник –охоронного документа	особа (фізична або юридична), на ім’я якої ви­да­ний охоронний документ.
Географічне –зазначення походження (далі - ГЗП) товару	назва географічного місця, яка вживається для по­значення товару, що походить із цього географіч­ного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характер­ними для даного географічного місця природ­ни­ми умовами чи людським фактором або поєднан­ням цих природних умов і людського фактора.
Гудвіл –	нематеріальний актив, який враховується при продажу (купівлі) ком­панії в цілому; пере­ви­щен­ня ринкової оцінки сукупних активів компанії над сумою окремо взятих ринкових цін цих активів.
Дата подання –заявки	дата надходження правильно оформле­ної заявки до патентного відомства.
Дата пріоритету –	дата подання заявки до Установи чи до відпо­від­ного органу держави – учасниці Паризької кон­венції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет.
Депозитарій –	організація-сховище, метою якої є зберігання ко­пії твору для засвідчення його існування на певну дату та підтвердження авторства.
Депонування –	передача на збереження до депозитарію.
Державна –науково-технічна патентна експертиза	законодавчо врегульований науково-дослідний процес, метою якого є перевір­ка обороно­спро­можності заявлених об’єктів промислової влас­нос­ті, здійснювана Науково-дослідним центром патентної експертизи (НДЦПЕ).
Державна –реєстрація об’єктів промислової власності	внесення до Державного реєстру відомостей про охоронні документи на об’єк­ти промислової влас­ності.
Державне –агентство України з авторських і суміжних прав (ДААСП)	орган управління, що реалізує відповідно до законодав­ства державну політику в сфері охорони авторського права і суміж­них прав, здійснює на основі угод з власниками авторських і суміжних прав управління їхніми майновими правами, державну реєстрацію прав автора на твір, а також виконує інші функції відповідно до Положення про ДААСП України.
Державне –патентне відомство України (Держпатент)	орган управління, що реалізує відповідно до за­конодавства державну політнику в сфері охорони промислової власності в Україні, прий­має до роз­гляду заявки на об’єкти промислової власності, проводить щодо них експертизу, державну реє­страцію, видачу охоронних документів, публіка­цію офіційних відомостей, видає підзаконні акти, а також виконує інші функції відповідно до Поло­ження про Департамент ІВ України.
Державний –патентний фонд	патентний фонд, що формується і використо­ву­ється Державним патентним відомством України.
Доменне ім’я –	ім’я, що використовується для адресації комп’ю­терів і ресурсів в Інтернеті.
Експертиза –заявки	перевірка матеріалів заявки на відповід­ність вста­новленим законом вимогам; формальна – дослідження (аналіз) матеріалів за­явки з метою пе­ревірки наявності необхідних до­кументів, дотримання заяв­ником установлених вимог до них і розгляд питання про те, чи від­но­ситься заявлена пропозиція до об’єктів, яким на­дається правова охорона; по суті – дослідження (аналіз) матеріалів заявки, проведене ві­домством з метою визначення відпо­відності заявленого об’єкта умовам патенто­спро­можності.
Ім’я автора –	сукупність слів або знаків, які ідентифікують ав­тора: прізвище, ім’я та по батькові автора; його ініціали; псевдонім; прийнятий автором знак (су­купність знаків) та ін.
Інтегральна –схема (мікросхема)	мікромініатюрний електричний пристрій, еле­мен­ти якого нерозривно пов’язанні, конструктивно, технологічно та електрично об’єднані між собою.
Інтелект –	розуміння, пізнання, розумові здібності людини
Інтелектуальна –власність	закріплення законом права на результати інтелек­туальної діяльності людини.
Інтелектуальна –діяльність	одна з форм життєдіяльності людини; заснована на знаннях свідома активність особистості, здат­ної накопичувати, засвоювати та творчо опрацьо­вувати інформацію.
Інтелектуальний –капітал	накопичена у результаті інтелектуальної діяль­но­сті сукупність знань, досвіду, навичок, твор­чості, здібностей, взаємовідносин, що мають еконо­міч­ну цінність і використовуються у процесі вироб­ництва та обміну з метою отримання доходу.
Істотні ознаки –винаходу	ознаки, необхідні і достатні для досягнення тех­нічного результату, тобто які знаходяться із за­значеним результатом у причино-наслідковому зв’язку.
Кваліфікаційна –експертиза (експертиза по суті)	експертиза, що встановлює відповідність вина­хо­ду умовам патентоздатності (новизні, винахід­ницькому рівню, промисловій придатності).
Кваліфіковане –зазначення походження товару	термін, що охоплює (об’єднує) такі терміни: назва місця походження товару; географічне зазначення походження товару.
Класифікування – патентної документації	визначення індексу (індексів) міжнародної си­сте­ми класифікації об’єктів промислової власності до змісту патентного документа.
Клопотання –про проведення експертизи по суті	заява з проханням про проведення за заявкою на винахід експертизи по суті, яка подається будь-якою особою у порядку, встановленому патент­ним законодавством.
Комерціалізація –інтелектуальної власності	відносини з приводу використання інтелекту­аль­ної власності в ринковій економіці, які набувають інституційного оформлення в угодах щодо прав на об’єкти інтелектуальної власності як специ­фіч­ного товару, введеного у господарський обіг.
Комерційна –концесія	термін, що використовується в Україні для зако­нодавчого регулювання комерційних відносин, відомих у міжнародній практиці, як франчайзинг. Згідно з договором комерційної концесії одна сторона (право власник) зобов’язується за ви­пла­ту надати другій стороні (користувачеві) право користуватися комплексом належних їй право­мочностей з метою виготовлення і (або) продажу певного товару (продажу), в т.ч. право на фірмове найменування, комерційне позначення, торгі­вель­ну марку, винахід тощо.
Комерційна –таємниця	будь-яка інформація, що має комерційну цінність через її невідомість та недоступність третім осо­бам, до якої не має вільного доступу на законних підставах і стосовно якої власник вживає заходів щодо конфіденційності.
Комерційне –найменування	постійна назва юридичної особи – суб’єкта під­приємницької діяльності, яка індивідуалізує і ви­різняє його з-поміж інших.
Компіляція –	збирання та впорядкування матеріалів або даних, що вже існували раніше, їх оригінальне розмі­щення, в результаті якого створюється автор­ський твір.
Контрафактний –примірник твору	примірник твору, виготовлений і розповсю­дже­ний з порушенням авторських та суміжних прав.
Конфіденційна –інформація	документована інформація, доступ до якої обме­жується відповідно до законодавства України.
Ліцензіар –	одна зі сторін ліцензійного договору та власник ліцензії.
Ліцензіат –	одна зі сторін ліцензійного договору, що за відпо­відну нагороду, на певних умовах і на визначений строк набуває права на використання твору.
Ліцензійна –угода	угода між продавцем виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності (ліцензіаром) та їх покупцем (ліцензіатом) щодо використання цього об’єкта на умовах, передбачених у ліцен­зійному договорі.
Ліцензія –	письмове повноваження, яким ліцензіар надає право ліцензіату на використання об’єкта права інтелектуальної власності в певній обмеженій сфері.
Ліцензійний –платіж	форма винагороди ліцензіара, передбачена ліцен­зійним договором.
Майнові права –	права учасників економічних відносин, пов’язані з володінням, користування, розпорядження тощо певним майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають між суб’єктами госпо­дарювання у зв’язку з розподілом та обміном цим майном.
Народна –творчість	творіння, що часто створені невідомими особами і складаються з характерних елементів традицій­ної художньої спадщини, які розвиваються і збе­рігаються етнічною общиною або окремими осо­бами і відображають традиційні творчі погляди такої общини, включаючи народні казки, народну поезію, народні танці і п’єси, художні форми на­родних обрядів тощо.
Недобросовісна –конкуренція	недобросовісні дії, що зачіпають, обмежують за­конні інтереси осіб, які провадять аналогічну під­приємницьку діяльність, а також споживачів шля­хом введення їх в оману щодо виробника, призна­чення, способу, місця виготовлення, якості та ін­ших властивостей товарів (послуг), некоректного порівняння в рекламі, копіювання зовнішнього оформлення товару тощо. Законодавство біль­шості країн забороняє недобросовісну конкурен­цію і передбачає заходи, спрямовані на боротьбу з нею.
Немайнові –права	суб’єктивні права учасників правовідносин, що забезпечують певні нематеріальні інтереси твор­ців (права на авторство, на ім’я, на оприлюд­нен­ня, на відзив, на захист репутації автора тощо). Немайнові права є невідчужуваними особистими правами, які охороняються безстроково.
Нематеріальні –активи	активи, які не мають матеріальної форми: об’єк­ти інтелектуальної власності, а також інші анало­гічні права, визнані у законодавчому порядку об’єктом права власності платника податку.
Новизна –	критерій охороноздатності: визначається за су­купністю знань, так званим «рівнем техніки». Ви­рішення задачі визнають новим, якщо воно не є складовою частиною рівня техніки.
Ноу-хау – (від англ. know-how, букв.: знаю як)	повністю або частково конфіденційні знання, що містять відомості технічного, економічного, адмі­ністративного, фінансового характеру, вико­ри­стан­ня яких забезпечують певні переваги особі, що їх отримала.
Об’єкти –авторського права	оприлюднені чи неоприлюднені твори науки, літератури та мистецтва, які є результатом твор­чої діяльності особистості незалежно від їх при­значення, позитивних якостей, змісту, способу та форми вираження, за умов втілення цих резуль­татів в об’єктивній формі, що уможливлює їх сприйняття іншими людьми.
Об’єкти –винаходу	продукт (пристрій, речовина, штам мікро­орга­нізму, культури клітин рослин і тварин), спосіб та нове застосування відомого продукту чи способу.
Об’єкти –інтелектуальної власності	права власності юридичних та фізичних осіб на результати творчої розумової діяльності у науко­во-технічній, виробничій та гуманітарній сферах (авторське право та суміжні права, права про­мис­лової власності).
Об’єкти –суміжних прав	об’єкти інтелектуальної власності, що стосу­ються прав виконавців, виробників звуко- та ві­деозаписів, організацій ефірного та кабельного мовлення.
Обмеження прав –	положення законодавства в сфері охорони інте­лектуальної власності, що обмежують виключні права власника охоронного документа. Основ­ни­ми видами таких обмежень є передбачені зако­на­ми випадки вільного використання об’єктів інте­лектуальної власності, примусової ліцензії тощо.
Обнародування –твору	вчинена за згодою автора дія, яка вперше робить твір доступним для загального відома шляхом йо­го опублікування, публічного показу, публіч­но­го виконання, передачі в ефір або іншим спо­со­бом.
Обсяг –(патентної) охорони	межі правової охорони об’єкта промислової влас­ності (обумовлені, наприклад, формулою вина­ходу).
Опис винаходу –	виклад суті винаходу, складений за затвер­дже­ними правилами.
Опціонна угода –(опціон на ліцензію)	угода, що передує ліцензійній угоді, відповідно до якої потенційний ліцензіат одержує право на більш детальне ознайомлення з об’єктом інтелек­туальної власності, який цікавить його (як пра­ви­ло в процесі апробації предмета ліцензії у влас­ному виробництві) для прийняття рішення про укладання ліцензійного договору на використан­ня зазначеного об’єкта відповідно до попередньо узгоджених умов. До закінчення строку опціонної угоди, як правило, нікому іншому не можуть бути надані аналогічні права.
Організація –колективного управління	установа, що управляє майновими правами су­б’єк­тів авторського права та не має на меті отримання прибутку. Організації колективного управління правами авторів діють лише в межах повно­ва­жень, отриманих від авторів на основі статусу. Вони виконують такі функції: погоджують з осо­бами, що використовують об’єкти авторського права, розмір винагороди; укладають договори про використання прав, переданих в управління; збирають винагороду за використання об’єктів ав­торського права та розподіляють її між авто­рами.
Організація –мовлення	організація ефірного мовлення чи організація ка­бельного мовлення, що здійснює публічне спо­ві­щення радіо або телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і вироб­ництва інших організацій), передаючи їх в ефір за допомогою радіохвиль у будь-якому частотному діапазоні або за допомогою якогось виду назем­ного, підземного чи підводного кабелю.
Особисті –немайнові права	невідчужувані права автора, що не можуть бути передані іншим особам. До них належить: право авторства; право на ім’я; право на псевдонім; пра­во на збереження цілісності твору; право проти­діяти будь-якому перекрученню, спотворення чи іншій змінні твору.
Оригінальність –твору	стосовно авторських творів означає, що це влас­ний твір автора, не скопійований повністю або в основному з іншого твору.
Охоронний –документ	документ, що підтверджує право його власника на об’єкт інтелектуальної власності.
Патент –	це техніко-юридичний документ, який видається компетентним державним органом і яким дер­жа­ва засвідчує виключне право власника на створе­ний ним об’єкт промислової власності
Патентна –інформація	будь-який вид інформації, що міститься в патент­них документах.
Патентна угода –	угода між двома або більшим числом юридичних чи фізичних осіб (патентний пул) про спільне впровадження (використання).
Патентні –дослідження	наукові дослідження, пов’язані з визначенням рів­ня техніки та тенденцій розвитку об’єктів тех­ні­ки, їхньої патентоспроможності та патентної чис­тоти на основі патентної і науково-технічної ін­формації.
Патентний –документ	офіційно опублікований (а також неопублі­ко­ва­ний) документ, що містить відомості про резуль­тати науково-дослідних, проектно-конструктор­ських та інших подібних робіт, заявлених або ви­знаних об’єктами промислової власності, а також відомості про охорону прав винахідників, влас­ників охоронних документів.
Патентний –повірений	громадянин, якому відповідно до законодавства надане право на представництво фізичних та юри­дичних осіб перед патентним відомством і орга­ні­заціями, що входять до єдиної державної па­тент­ної системи.
Патентне право –	сукупність юридичних норм, правил щодо охо­ро­ни пов’язаних з винаходом прав на основі па­тенту.
Патентний збір –	платежі в бюджет підприємств і громадян, які мають дохід від занять промислом і мають патент на цей промисел.
Патентознавство –	сукупність знань про патентне право, патентну експертизу, організацію винахідництва і впро­ва­дження нової техніки, про патентну інформацію, патентні матеріали в галузі нової техніки.
Патенто- – спроможність	це властивість, якої набуває об’єкт госпо­дарю­вання, його складові частини в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об’єктам промислової власності згідно з чинним законодавством держави.
Патентний –формуляр	документ про стан об’єкта з огляду наявності в ньому об’єктів промислової власності, що охо­ро­няються. Патентний формуляр містить також ін­формацію про патентну чистоту об’єкта техніки. Правила оформлення патентного формуляра вста­новлюються державним стандартом.
Патентовласник –	фізична або юридична особа, якій належить патент на об’єкт промислової власності.
Патент-аналоги –	патенти, видані в різних країнах на той самий винахід
Паушальний –платіж	виплати ліцензійної винагороди у вигляді за­фік­сованої в ліцензійній угоді суми повністю або в розстрочку
Передача –організації мовлення	передача, створена самою організацією ефірного або кабельного мовлення чи за її замовленням за рахунок її коштів іншою організацією.
Порушення –авторського права	несанкціоноване використання твору, що охороняється авторським правом, у тих випадках, коли дозвіл на його використання передбачений законом; несанкціоноване використання об’єкта інтелектуальної масності; виключного права власника охоронного документа несанкціоноване використання об’єкта інтелектуальної власності; суміжник прав посягання на права артистів-виконавців, виробників фонограм і радіомовних організацій
Правовласник –	особа, якій належить право на об’єкт інтелекту­альної власності.
Правонаступник –	особа (фізична або юридична), до якої право пе­реходить за законом.
Пріоритет –	першість у часі, встановлювана в порядку, ви­зна­ченому патентним законодавством.
Пристрій –	вироби та інші, що характеризуються наявністю конструктивного елемента (елементів) і зв’язку між елементами, їхнім взаємним розташуванням і формою виконання, а також параметрами (та ін­шими характеристиками) елемента і матеріалом, з якого він виконаний.
Промислова –власність	юридичне поняття, що охоплює права на такі результати інтелектуальної діяльності, як винахід, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки та інші об’єкти, передбачені Паризькою кон­вен­цією по охороні промислової власності.
Промислова –придатність	критерій охороноздатності, що характеризує мож­ливість використання об’єкта промислової влас­ності у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров’я та інших галузях.
Прототип –винаходу	аналог винаходу, найбільш близький до нього за сукупністю істотних ознак. При складанні фор­му­ли винаходу в її обмежувальній частині вка­зу­ються ознаки винаходу, що збігаються з ознаками прототипу.
Псевдонім –	вигадане ім’я, яке не розкриває справжню особу автора, вибране ним для встановлення свого авторства.
Публікація –	будь-яка інформація, віддрукована і доступна кожній зацікавленій особі.
Публічне –виконання	подання творів, виконань, фонограм, передач ор­ганізацій ефірного і кабельного мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів у місці або місцях, де виконання може сприйматися без необхідності здійснення сповіщення і де присутні або можуть бути присутніми особи, які не нале­жать до звичайного кола сім’ї, незалежно від то­го, чи присутні вони в одному місці і з один і той же час або в різних місцях і в різний час. Публіч­ним виконанням аудіовізуального твору є демон­стрування зображень аудіовізуального твору в їх послідовності (з відтворенням супроводжуючих його звуків).
Публічний –показ	будь-яка демонстрація оригіналу або примірника творів, виконань, передач організацій ефірного і кабельного мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, кадру або інших пристроїв чи процесів у місці ти місцях, де вико­нанім може сприйматися без необхідності здій­снення сповіщення і де присутні або можуть бути присутніми особи, то не належать до звичайного кола сім’ї або близьких знайомих сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і тон же час чи в різних місцях і в різний час. Публічним показом аудіовізуального твору є де­монстрування окремих зображень аудіовізуаль­ного твору без дотримання їх послідовності.
Публічний –прокат	передача права володіння оригіналом або примір­ником твору без одержання прибугку організа­ціями, послуги яких призначені публіці, такими як бібліотеки та архіви.
Публічне –сповіщення	сповіщення в ефір, по кабелю або іншим спо­со­бом зображень і (або) звуків творів, виконань, фо­нограм, передач організацій ефірного і кабель­но­го мовлення таким чином, що зазначені зобра­ження і (або) звуки можуть бути сприйняті особа­ми, які не належать до звичайного кола сім’ї, у місці або місцях, віддаленість яких від місця по­чатку сповіщення така, що без такого сповіщення зображення або звуки не можуть бути сприйняті в зазначеному місці чи місцях, незалежно від того, чи можуть зазначені особи приймати зображення чи звуки в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час.
Реферат –винаходу	короткий виклад відомостей про винахід, що включає назву, характеристику галузі техніки, до якої відноситься винахід, і (або) сферу застосу­вання, характеристику суті із зазначенням техніч­ного результату, що досягається. Реферат вина­ходу відноситься до числа документів, що містить заявка.
Речовина –	оригінальна хімічна сполука (у тому числі висо­комолекулярна сполука, об’єкт генної інженерії) або композиція, або продукт перетворення, що характеризується в основному якісним та кіль­кіс­ним складом.
Роботодавець –	керівник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, і фізичні особи, які використовують найману пра­цю.
Роялті –	періодичні відрахування, що ліцензіат сплачує протягом усього строку дії ліцензійного договору
Свідоцтво –	правоохоронний документ на знак для товарів і послуг та, на право використання найменування місця походження товару, а також на топографію ІМС, який видається після державної реєстрації цих об’єктів.
Свідоцтво про –авторство на сорт	охоронний документ, що засвідчує особисте не­майнове право авторства на сорт.
Свідоцтво про –реєстрацію знака для товарів і послуг	охоронний документ, який засвідчує право його власника на використання знака для творів і по­слуг, розпорядження з ним і заборону його вико­ристання іншими особами.
Секретний –винахід (секретна корисна модель)	винахід (корисна модель), що містить інфор­ма­цію, віднесену до державної таємниці.
Службовий твір –	твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
Службовий –винахід (корисна модель)	винахід (корисна модель), створений праців­ни­ком: у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що тру­до­вим договором (контрактом) не передбачене ін­ше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;
Сорт рослин –	окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відо­мих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони: може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;може розгля­датися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рос­лин сорту;може бути відрізнена від будь-якої ін­шої групи рослин ступенем прояву принаймні од­нієї з цих ознак.
Симпліфікація –	різновид похідного твору, адаптація, спрощення, перетворення твору на більш доступний для ро­зу­міння.
Співавторство –	спільна належність двом чи більше особам права на об’єкт інтелектуальної власності, створений у результаті їх спільної творчої праці.
Спадкоємці –	особи, до яких перейшли майнові права помер­лого автора згідно із законом або за заповітом.
Суміжні права –	особисті немайнові та (або) майнові права на ви­конання, фонограму, відеограму і програму (пе­ре­дачу) організації мовлення. Власники суміжних прав мають дотримуватися прав авторів творів.
Творча –діяльність	це індивідуальна чи колективна творчість, резуль­татом якої є створення твору літератури, науки та мистецтва.
Технічний результат	характеристика технічного ефекту, властивості, явища, що можуть бути отримані при здійсненні винаходу. Наводиться в розділі опису «Суть вина­ходу» при розкритті завдання (проблеми), на ви­рішення якої спрямований винахід.
Технічні засоби –захисту	технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної переш­ко­ди порушенню авторського права і (або) суміж­них прав при сприйнятті і (або) копіюванні захи­щених (закодованих) записів у фонограмах (ві­деограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об’єктів авторського права і суміжних прав.
Топологія –(топографія) інтегральних мікросхем	нетрадиційний об’єкт інтелектуальної власності, зафіксоване на матеріальному носієві просторово-геометричне розміщення сукупності елементів ін­тегральної мікросхеми і знань між ними.
Торговельна –марка	об’єкт промислової власності, умовне символічне позначення, що ідентифікує товари та джерела їх походження.
Фіксація на –матеріальному носії	матеріальна форма вираження твору. Власник ма­теріального носія, в якому втілено твір, не володіє авторськими правами на твір. Він також немає права перешкоджати авторові зробити копію твору.
Фірмове –найменування	об’єкт промислової власності, найменування юридичної особи, суб’єкта господарювання, яке дає можливість ідентифікувати конкретне підпри­ємство та вирізнити його з поміж інших.
Фольклор –	твори усної народної творчості (думи, казки, час­тівки, прислів’я, пісні тощо), що відображають сподівання співавторства, його активну та соці­альну самобутність.
Фонограма –	звукозапис на відповідному носієві (магнітній стрічці, диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо)виконання або будь – яких звуків, крім звуків у форматі запису, що належать до аудіовізуального твору.
Форма –вираження твору	спосіб, за допомогою якого можливе сприйняття твору. Форма вираження твору може бути: пись­мовою (рукопис, машинопис, нотний запис); ус­ною (публічне виконання, публічне виголо­шен­ня); звуко- чи відеозапис (механічний, магнітний, цифровий, оптичний); зображення (малюнок, ес­кіз, картина, кіно, теле, відео чи фотокадр); об’єм­но-просторовою (скульптура, модель, макет, спо­руда).
Формальна –експертиза	експертиза, у ході якої встановлюється належ­ність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.
Штам –	сукупність клітин, що мають загальне по­хо­джен­ня і характеризуються однаковими стійкими озна­ками.

[Попереднє] [До змісту] [Наступне]

[Попереднє] [До змісту]

Основна

1. Басова Ю.О., Омельченко Н.В., Школяр С.П. Інтелектуальна власність. Навч. посібник в схемах і таблицях. – Львів: Компакт-ЛВ, 2008. – 164 с.

2. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

Додаткова

3. Конституція України, від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

4. Кримінальний кодекс України, від 05.04.2001 № 2341-ІІІ.

5. Митний кодекс України, від 11.07.2002 № 92-VI.

6. Цивільний кодекс України, від 16.03.2003 № 435-VI.

7. Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 10.09.2003 р. № 1440.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 234.

9. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 23.12.1993 р. № 3769-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № 850-IV від 15.05.2003 p.).

10. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 23.12.1993 р. № 377І-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № 850-IV від 22.05.2003 р.).

11. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 23.12.1993 p. № 3689-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з законами № 850-IV від 22.05.2003 р.).

12. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 21.12.2000 p. № 2188-ІІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № -850-IV від 22.05.2003 р.).

13. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. № 3793-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № 850-IV від 22.05.2003 р.).

14. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 783-XIV від 30.06.1999 (із змінами, внесеними згідно з Законом № 850-IV від 22.05.2003 р. та № 2188-ІП від 21.12.2000 p.).

15. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21.04.1993 р. № 3116-ХІІ (із змінами, внесеними згідно з Законом № 2986 від 17.01.2001 р.).

16. Рекомендації з оцінки вартості інтелектуальної власності. – К, 2001. – 40 с.

17. Бондаренко С.В. Авторське право і суміжні права. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 260 с.

18. Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 296 с.

19. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 200 с.

20. Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація та до­кументація. Патентні дослідження: Конспект лекцій. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 96 с.

21. Економіка інтелектуальної власності: використання і передача прав на об’єкти промислової власності. Конспект лекцій // Укладач Меняйло Л.А. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2000. – 168 с.

22. Журнал «Інтелектуальна власність».

23. Журнал «Інтелектуальний потенціал».

24. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика – науково-практичне видання. В 4-х томах. /За ред. Святоцького О.Д. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 1999 p.

25. Основи інтелектуальної власності. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 1999. – 578 с.

26. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.

27. Цибульов П.Н. Маркетинг интеллектуальной собственности. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 184 с.

28. Цибульов П.Н. Оценка интеллектуальной собственности. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 188 с.

29. www. wipo.int – сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

30. www. sdip.gov.ua – сайт Державного департаменту інтелек­ту­альної власності України.

31. www. fips.ru – сайт Російського патентного відомства.

[Попереднє] [До змісту]

Дата добавления: 2017-01-14